Публій Помпоній Секунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Калвізій Сабін Помпоній Секунд (I ст. н. е.) — державний та військовий діяч Римської імперії, давньоримський поет часів імператорів Калігули та Клавдія.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з плебейських родів Калвізієв та Помпонієв. Син Публія Помпонія та Вістілії. Замолоду брав участь у державних справах. Був другом Луція Елія Сеяна. У 31 році після страти останнього Помпонія було запроторено за наказом імператора тіберія до в'язниці. Помпонія Секунда було звільнено лише після приходу до влади імператора Гая Калігули у 37 році. За деякими відомостями у 44 році (з березня по червень) суфектом після смерті Гая Салюстрія Кріспа Пасієна. В цей час затоваришував з Плінієм Старшим.

За часів імператора Клавдія Помпонія було призначено імператорським легатом у провінції Верхня Германія. В цей час до провінції вдерлося плем'я хаттів, яким Помпоній завдав нищівної поразки й змусив укласти мирну угоду з імперією. За це він отримав тріумф.

Творчість[ред.ред. код]

Помпоній був значним поетом свого часу, складав трагедії. Їх високо оцінювали Квінтіліан, Пліній Молодший, Таціт. Секунд приділяв значну увагу тонкощам граматики та стилю при складанні своїх творів. Як теми використовував грецькі трагедії. Найвідомішим твором Помпонія Секунда є претекста «Еней».

Джерела[ред.ред. код]

  • Gian Biagio Conte, Latin Literature: A History pp. 417—418
  • Wilhelm Siegmund Teuffel, History of Roman Literature (Eng. trans., 1900), 284, 7.