Глазов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Глазов
Глазов
Coat of Arms of Glazov (Udmurtia).png Flag of Glazov (Udmurtia).png
Герб Глазова Прапор Глазова
Глазов.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Міський округ Глазовський міський округ
Код ЗКАТУ: 94420000000
Код ЗКТМО: 94720000001
Основні дані
Перша згадка: 1678
Статус міста з 1780 року
Населення 97 700 осіб (2009[1])
Площа 68,27 км²
Густота населення 1431,1 осіб/км²
Поштові індекси 427620-22, 42762-31
Телефонний код +7 34141
Географічні координати: 58°08′ пн. ш. 52°39′ сх. д. / 58.133° пн. ш. 52.650° сх. д. / 58.133; 52.650Координати: 58°08′ пн. ш. 52°39′ сх. д. / 58.133° пн. ш. 52.650° сх. д. / 58.133; 52.650
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 140 м
Водойма річка Чепца, Пизеп, Убить, Воєбиж
Найближча залізнична станція Глазов
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

148

Влада
Веб-сторінка www.glazov-gov.ru
Міський голова Вершинін Олександр Вікторович
Карта
Глазов (Росія)
Глазов
Глазов

Глазов (Удмуртія)
Глазов
Глазов

CMNS: Глазов на Вікісховищі

Гла́зов (рос. Гла́зов, удм. Глаз) — місто в Росії, адміністративний центр Глазовського району Удмуртської республіки. Місто є самостійним муніципальним утворенням, утворюючи окремий міський округ, і до складу Глазовського району не належить[2].

Демографія[ред.ред. код]

Населення міста становить 97,7 тис. осіб (2009; 98,2 тис. в 2008).

Географія[ред.ред. код]

Річка Чепца

Місто розташоване на лівому березі річки Чепца, однак до міської межі входить і невелика частина правого берега між гирлом річки Пизеп та присілком Верхня Богатирка. В межах імста до Чепци впадають її права притока Пизеп та ліві Воєбиж і Убить. В заплавній частині Чепци розміщені декілька озер. на північному заході міста в межиріччі Чепци та Убиті знаходяться великі болотні масиви.

Місто в основному рівнинне, берег Чепци розміщеній на висоті 136,7 м, а найвища точка міста — Солдирська гора — знаходиться на північному сході, в межиріччі Чепци та Пизепу, і має висоту 176,1 м. На південному заході містяться глиняні кар'єри.

Площа міста становить 68,27 км², протяжність із заходу на схід становить 10-12 км, з півночі на південь — всього 4-5 км. Протяжність кордонів міста — 64 км. Площа зелених насаджень — 20,04 км², тобто майже 1Ї3 всієї площі міста.

Часовий пояс[ред.ред. код]

Map of Russia - Moscow time zone.svg

Місто Глазов, як і вся Удмуртія, розташоване в Московському часовому поясі (MSK). Зміщення відносно UTC становить +4:00.

Історія[ред.ред. код]

Вперше місто згадується 1678 року і ця дата була офіційно затверджена як дата заснування міста рішенням Міської думи від 24 листопада 1998 року № 72. Статус міста та власний герб Глазов отримав 1780 року за наказом Катерини II. Кількість жителів нового міста становила всього 500 осіб. В 1804 році під керівництвом першого архітектора В'ятської губернії Ф. М. Рослякова була проведена оригінальна розмітка площ, вулиць та кварталів міста, яка й до сьогодні зберегла своє радіально-дугове планування. Радіальні вулиці сходились до Преображенського собору, збудованого 17861793 років на крутому березі Чепци (знесений в 1960 році).

Преображенський собор, XIX ст.

З 1796 по 1818 роки городничим Глазова був Чайковський Петро Федорович, дід відомого композитора Петра Чайковського. В 1825 році до Сибіру через місто провезли учасників грудневого повстання в Петербурзі. Серед них були брати Бестужеві, В. К. Трубецькой, Сергій Волконський, Іван Пущін та Вільгельм Кюхельбекер. В 1837 році проїздом на Урал в Глазові зупинявся майбутній імператор Олександр II, супроводжував його поет Василь Жуковський. На честь тієї події в місті була збудовано каплиця Олександра Невського (на сьогодні за оригінальними ескізами вона відновлена). В 1898 році через місто пройшла Транссибірська магістраль.

Середмістя, 1913

До 1917 року в місті переважали одноповерхові та двоповерхові дерев'яні будинки та нечисленні цегляні. З січня по червень 1921 року Глазов був першою столицею Удмуртії. На 1923 рік населення міста досягло 4397 осіб, а на червень 1941 року становило вже 16906 осіб. На початок Другої світової війни до міста евакуювались підприємства із фронтових регіонів. Це були в основному заводи оборонного значення з устаткуванням та людьми. На потреби фронту працювали Ленінградські тютюнова фабрика та Друге піхотне училище, а також патронний завод № 544, збудований на території льонокомбінату та укомплектований устаткуванням евакуйованих з Подольська та Кунцева патронних заводів.

В повоєнні роки, у зв'язку з будівництвом на базі патронного заводу підприємства по виробництву урану — майбутнього Чепецького механічного заводу, Глазов почав активно розвиватись. Для будівництва були задіяні всі можливі будівничі сили, служби робітничого постачання та медичної допомоги, проектувались та терміново вводились в дію нові енергетичні служби, проводилась електрифікація та теплофікація міста. Активно розвивалось і житлове будівництво. Змінився архітектурний вигляд Глазова. На його вулицях та площах працювали найкращі архітектори Санкт-Петербурга.

Господарство[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Чепецький механічний завод

В місті добре розвинена промисловість. Станом на 2011 рік об'єм вироблених товарів по місту становить 19,3 млрд руб. Серед промислових підприємств у місті діють:

  • ВАТ Чепецький механічний завод — переробка уранової сировини в тетрафторид урану, виробництво цирконію та його сплавів, кальцію, рідкоземельних металів, ніобію та інших супутніх продуктів
  • ВАТ Глазовський завод «Металіст» — виробництво верстатів
  • ВАТ Глазовська меблева фабрика
  • ВАТ Швейна фабрика «Робоча марка»
  • ВАТ Лікеро-горілчаний завод «Глазовський»
  • ВАТ Удмуртський завод будівельних матеріалів
  • ВАТ «Оскон»
  • ВАТ «Реммаш»
  • ВАТ «Кераміка»
  • ВАТ «ФОРМЗ»
  • ВАТ МТС «Глазовагрохімія»
  • ВАТ Удмуртська птахофабрика
  • ВАТ «Глазов-молоко»
  • ВАТ Глазовський хлібокомбінат
  • ВАТ Глазовський харчокомбінат
Глазовський ЛГЗ
  • ТОВ Глазовський завод «Хіммаш»
  • ТОВ Глазовський деревообробний завод
  • ТОВ Глазовська типографія
  • ТОВ Дослідно-експериментальний завод «Теплоагрегат»
  • ТОВ Удмуртський птахівницький холдинг
  • ТОВ Птахофабрика «Глазовська»
  • ТОВ Глазовський комбікормовий завод
  • ТОВ Глазовський лісопромисловий комбінат
  • ЗАТ «Автореммаш-сервіс»

Культура[ред.ред. код]

В місті працюють 3 музеї — Глазовський краєзнавчий музей, Глазовський районний історико-краєзнавчий музейний комплекс та Історико-культурний музей-заповідник «Іднакар».

Освіта[ред.ред. код]

В місті діють Глазовський державний педагогічний інститут імені В. Г. Короленка, 3 філіали інших інститутів та технічний коледж.

Відпочинок та спорт[ред.ред. код]

ЛПС «Прогрес»

Місто має власну хокейну команду Прогрес, яка виступає в Російській хокейній лізі. Домашньою ареною є Льодовий палац спорту «Прогрес» імені К. В. Астраханцева.

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний вокзал

Через Глазов проходить північна гілка Горьківської залізниці та автомобільна траса Глазов-Ігра, що забезпечує вихід на Іжевськ та Перм.

В самому місті існує 11 маршрутів міського автобуса.

Персоналії[ред.ред. код]

В місті народилися:

а також Герої Радянського Союзу Барамзіна Тетяна Миколаївна та Єгоров Веніамін Миколайович.

Примітки[ред.ред. код]