Гнідич Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гнедич Миколай Іванович)
Перейти до: навігація, пошук
Гнідич Микола Іванович рос. Гнедич Николай Иванович
Nikolay gnedich black and white.jpg
Народження 2 (13) лютого 1784(1784-02-13)
  Полтава, Російська імперія
Смерть 3 (15) лютого 1833(1833-02-15) (49 років)
  Москва, Російська імперія
Поховання Олександро-Невська лавра, Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Полтавська духовна семінарія[1][2], Харківський колегіум[2] і Московський державний університет імені Ломоносова[2][1]
Мова творів російська, українська
Рід діяльності поезія, драматургія
Роки активності: 1802-1833
Напрямок сентименталізм, класицизм
Жанр поема, п'єса
Magnum opus: переклади Гомера та Вергілія
Нагороди та премії
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
CMNS: Гнідич Микола Іванович на Вікісховищі

Гнідич Микола Іванович (по отриманні дворянства Гнедич) (*2 (13) лютого 1784(17840213), Полтава, Російська імперія — †3 (15) лютого 1833, Москва, Російська імперія) — російський письменник і вчений українського походження, член Російської академії (від 1811-го), член-кореспондент імператорської АН (від 1826-го), театральний діяч, статський радник (від 1828-го). Кавалер кількох орденів.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з козацького роду Гнідичів — онук котелевського сотника Петра Гнідича, син власника невеликого маєтку в Богодухівському повіті (нині Котелевського району Полтавської області).

Народився в Полтаві. Мати померла при пологах, а батько — коли Микола був дитиною. Захворівши в дитинстві на віспу, втратив праве око.

З 1793 навчався у місцевій Слов'янській семінарії, згодом у Харківському колегіумі, з 1800 у Москві, в благородному університетському пансіоні МДУ, невдовзі в університеті, котрий полишив 30 грудня 1802 (11 січня 1803) через нестачу коштів на навчання, з атестатом що давав йому змогу стати на службу колезьким реєстратором.

Цікавився літературою, писав власні вірші і перекладав твори інших письменників. Віршував російською і українською мовами. Дебютував у літературі, надрукувавши 1802-го свій переклад із трагедії Жана Франсуа Дюсі[fr]. Перекладав твори В. Шекспіра, Вольтера, Ж. Расіна, Ф. Шіллера та інших авторів.

З часом став відомим в літературних колах Санкт-Петербургу, що дозволило познайомитися з графом Стогановим, тогочасним директором Імператорської бібліотеки та з Оленіним — першим помічником графа в бібліотечних справах.

Змінивши місце проживання в 1803 на Петербург, обіймав дрібні посади у різних відомствах, зокрема департаменті народної освіти, канцелярії Державної ради.

У 1805-1810 перебував на батьківщині, під час відвідин подарував власний маєток сестрі Галині. З 1811, за сприяння Оленіна, перейшов на службу до Імператорської публічної бібліотеки.

Працював над статтями з історії України, сюжетами про князів Київської Русі, звертав особливу увагу на кобзарів. Планував укласти академічний «Словарь малороссийского языка».

Серед товарищів були Глинка Федір МиколайовичЮшневський Олексій Петрович, Жуковський Василь АндрійовичМуравйов Михайло Артемович, Крилов Іван Андрійович, Батюшков Костянтин МиколайовичРилєєв Кіндрат Федорович.

Видав поеми Олександра Пушкіна «Руслан и Людмила» (1820) і «Кавказский пленник» (1822).

У 1826 закінчив переклад  російською мовою «Іліади» Гомера, підготував до видання наукові коментарі. Через хворобу в 1827 залишив канцелярську службу. До 1828 перебував у Одесі. У 1831 звільнився з бібліотеки (зі збереженням чину та грошового утримання). Видав зібрання власних творів «Стихотворения Н. Гнедича» (СПб., 1832). 

Помер в Москві, під час курсу лікування, 15 лютого 1833. Тіло перевезене до Петербургу. Похований в Олександро-Невській лаврі.

Особисту книгозбірню (понад 1250 томів) заповів Полтавській гімназії, 2000 карбованців — церкві у Бригадирівці.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Включений у скульптурний монумент «Тисячоліття Росії». На його честь створено пам'ятник і найменовано вулицю у Котельві та провулок у Полтаві.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]