Абсцес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гнояк)
Перейти до: навігація, пошук
Абсцес
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH D000038
Макропрепарат гнійника легень

Абсце́с, гнояк (лат. abscessus — нарив, нарва, гнійник, гноя́к, гноянка, фена, пол. - ropień, wrzód , нім. - Eiterherd, Eiterbeule) — наповнена гноєм порожнина в тканинах тіла, що відокремлюється більш-менш розвиненою капсулою; виникає внаслідок обмеженого гнійного розплавлення тканин при гнійному запаленні. Найчастіше абсцес викликається мікробами. Виникненню абсцесу сприяє зниження захисних властивостей організму. З первинного гнійного вогнища можуть походити поодинокі або множинні метастатичні абсцеси внаслідок перенесення гнійної інфекції кров'ю. Метастатичні абсцеси іноді виникають на великій відстані від первинного вогнища (наприклад, абсцес органів малого таза дає метастази в легені). Можлива також поява абсцесу внаслідок поширення інфекції з первинного вогнища в сусідній орган (наприклад, гнійне запалення середнього вуха спричиняє абсцес мозку).


Перебіг абсцесу може бути гострий або хронічний.

Ознаки гострого абсцесу — підвищення температури, загальна слабість, зміни в крові тощо.

Коли абсцес розміщений поверхнево, він викликає місцеву припухлість, почервоніння шкіри, болючість. Абсцес внутрішніх органів виявляються переважно за непрямими ознаками ураження відповідного органу. Хронічний абсцес майже не супроводиться проявами гострої гнійно-запальної інфекції. Існують ще т. зв. холодні (напливні) абсцеси, які утворюються в м'яких тканинах при туб. ураженні кісток (найчастіше хребців) і не супроводяться реактивними явищами. Розлитий абсцес класифікується як флегмона.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування абсцесу оперативне (крім холодних) — проводитсья вскриття та дренування. Велику допомогу при лікуванні абсцесу дає застосування антибіотиків. Досягнення хірургії останнього часу забезпечують успішність втручань навіть при абсцесі мозку та легень.

Термінологія[ред.ред. код]

У «Російсько-українському медичному словнику» 1920 року професора Корчак-Чепурківського максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «гнояк»[1], який здавна використовувався для означення абсцесу[2]. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена і майже зникла з фахового спілкування.

Гнійничок як зменшувальна форма терміну часто використовується як узагальнююча дефініція гнійних елементів шкірних висипів і як прямий синонім пустули (лат. - pustula — пухирець з гнійним вмістом) [3] [4]

Гнійнички, спричинені Acne vulgaris у 14-ти річного хлопчика

Гнійник належить до традиційних народних, а згодом медичних українських термінів[5]. Сьогодні термін найчастіше використовується у вузькому контексті — як прямий синонім терміну абсцес. Прикладом гнійників є абсцеси, фурункули, карбункули, гідраденіти, емпієми та ін.

Сучасне використання[ред.ред. код]

З активізацією національного відродження в Україні у 1990-х роках термін знову почав широко використовуватися в спеціальній медичній літературі[6][7][8]. Проте, сьогодні термін найчастіше хибно використовується у завуженому контексті — як прямий синонім терміну абсцес[9]. Як вказує Бобришев В. В., поняття «абсцес» вукраїнській мові має п'ять істотних відтінків (гнояк, гнійник, гноянка, нарив, нарва), які дають можливість об'єктивніше встановити зміст, обсяг, сутність і точність тлумачень наслідків процесу нагноєння[10].

Правильне вживання терміну «гноя́к» у медицині передбачає його використання з метою дефініції явища обмеженого нагромадження гною в тканинах організму або узагальнення (принцип Totum pro parte) назви захворювань, які супроводжуються утворенням обмеженого нагромадження гною (наприклад — абсцесу, фурункула, карбункула, гідраденіту, емпієми тощо).

У широкому (не медичному) контексті термін часто використовується як алегорія для означення суспільно-негативних явищ (напр. — корупції, бюрократії та ін.)[11]

Приклади використання терміну[ред.ред. код]

Біблія (перекладу І. Огієнка), Глава 9[12]:

8. І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9. І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.
10. І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

11. А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.


«Тільки дурень може стверджувати, що людина ще на початку шляху. Насправді ж це руйновище, що дивом тримається на ногах, дибає до останнього акту і там з'явиться мудрецем, якого роз'їла мудрість. Так, людина — суцільний гнійник, його зжирає гангрена, і такі ми всі».

«Кого ж називають щасливими, ті лише вдають веселих, а смуток їхній важкий та пекучий, мов гнійник, і тим важчий для них, що не завжди їм можна відверто бути нещасливими: серед журби, що з'їдає серце, вони мусять прикидатися щасливцями.»

«А його вже викликали до нових пацієнтів із тим же захворюванням. У пахвах хворих робилися страшні гнійники, які треба було розтинати. Хворі лежали, як розп'яті, стікаючи кров'ю і гноєм, у більшості випадків хворий помирав серед смороду.»

„Радикалізм представників Африки розворушив гнійник і пролив світло на неприйнятний характер вето, на протиріччя між великими державами і — особливо — на незначну роль, відведену «третьому світу».“


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Литвиненко Н. Стильові аспекти фахового мовлення // Електронна бібліотека Інституту журналістики.
  2. Орешко О. Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан). — Брно: Masarykova univerzita Filozofická fakulta ústav slavi stiky, 2010.
  3. Надія Гимер ЯВИЩЕ СИНОНІМІЇ В ЛЕКСИЦІ КОСМЕТИКИ ТА КОСМЕТОЛОГІЇ
  4. Словник іншомовних слів (За ред.О. С. МЕЛЬНИЧУКА) ПУСТУЛА
  5. Стильові аспекти фахового мовлення
  6. Хвороби слизової оболонки ротової порожнини у дітей
  7. Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини
  8. Більцан О. В. Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих наркоманів
  9. Марія Присяжнюк. Російсько-український медичний словник
  10. Бобришев В. В. Медична аксіологія первісної доби: правові аспекти анімізму, тотемізму і фетишизму
  11. Чому Віктор Янукович не поспішає до Львова?
  12. Біблія (переклад Огієнка)
  13. Світ - Людина - Дух - О. М. Кривуля Особливості філософського підходу до проблеми людини
  14. Моральні листи до Луцілія (Переклад А.Содомори)
  15. Альбер Камю, "Чума"
  16. Франц Фанон "Про насильство"

Посилання[ред.ред. код]