Метронідазол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метронідазол
Metronidazol.svg
Систематична назва (IUPAC)
2-(2-methyl-5-nitro-1H-imidazol-1-yl)ethanol
Ідентифікатори
Номер CAS 443-48-1
Код ATC A01AB17 D06BX01, G01AF01, J01XD01, P01AB01
PubChem 4173
DrugBank APRD00631
Хімічні дані
Формула C6H9N3O3 
Мол. маса 171,15 г/моль
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 100 % (орально)
59-94 % (ректально)
Метаболізм печінка
Період напіврозпаду 6-7 годин
Виділення нирки (60-80 %), жовчно (6-15 %)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B2 (Au)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) POM (UK)

Використання Орально, топікально, ректально, внутрівенно, вагінально

Метронідазол (INN: Metronidazole) — нітроімідазольний антибіотик, що використовується для лікування інфекцій, викликаних сприятливими патогенами, перш за все анаеробних бактерії і протозоїв. Продається у вигляді таблеток на ринку США компанією Pfizer під назвою Флагіл (Flagyl), у решті світу компанією Sanofi-Aventis під тією ж назвою та багатьома виробниками під іншими назвами. Також продається у вигляді гелю для дерматологічного використання (наприклад, для лікування вугрів) під марками Розекс (Rozex) і Метрогель (MetroGel) компанією Galderma і для лікування грибкових пухлин під маркою Анабакт (Anabact) компанією Cambridge Healthcare Supplies.

Метронідазол є пролікувальним препаратом, тобто він перетворюється на антибіотик анаеробними (інколи мікроаерофільними) організмами за допомогою відновлення ферментом піруват-ферродоксин оксиредуктаза. Нітратна група метронадолола хімічно відновлюється ферродоксином (або пов'язаним метаболічним процесом), а продукти цієї реакції відповідають за порушення спіральної структури ДНК паразиту, інгібуючи синтез ним нових нуклеїнових кислот. В результаті метронідазол селективно діє на анаеробні бактерії і протозої, через те, що тільки ці організми здатні внутріклітинно відновлювати його нітратну групу.

Має ряд побічних ефектів і при тому дуже серйозних. З боку травної системи: діарея, зниження апетиту, нудота, блювання, запори, "металевий" присмак у роті, сухість у роті, глосит, стоматит, панкреатит. З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, головний біль, судоми, галюцинації, периферична невропатія. Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний висип, гіперемія шкіри, закладення носа, гарячка, артралгії. З боку сечовидільної системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, кандидоз, фарбування сечі в червоно-коричневий колір. Місцеві реакції: тромбофлебіт (біль, гіперемія або набряклість в місці ін'єкції). Інші: нейтропенія, лейкопенія, сплощення зубця Т на ЕКГ.

Література[ред. | ред. код]

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

Посилання[ред. | ред. код]