Гонор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гонор
Aureus-Honos.png
Божество в Римська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Го́нор, також Го́нос (лат. Honor, Honos — слава) — римське божество честі, що його шанували разом з Віртусом. Гонор, Віртус, Беллона та Дискордія були постійним почтом Марса. Храм Гонора був у Римі; зображували його юнаком із списом та рогом достатку.

Ауреус із зображенням Гонору

Походить це слово від імені римського божества, яке уособлювало честь.

В українську мову воно потрапило через польську, де вже позначало «перебільшену гордість» — гординю. У літературі дев'ятнадцятого століття гонором ще означували гідність і честь, але вже з якимось відтінком виставлення напоказ. Також гонор може позначати прямо протилежне значення, негативну якість особистості, яка виявляється у зарозумілості, марнославстві, самолюбстві і підвищеній зарозумілості.

В прямому сенсі має такі значення: повага, самоповага, почуття власної гідності, честь.

Література[ред. | ред. код]