Гориця (Славутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гориця
Horyca slav gerb.png Horyca slav prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823982201
Основні дані
Населення 692
Площа 2,48 км²
Густота населення 279,03 осіб/км²
Поштовий індекс 30084
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°25′23″ пн. ш. 27°09′33″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 27.15917° сх. д. / 50.42306; 27.15917Координати: 50°25′23″ пн. ш. 27°09′33″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 27.15917° сх. д. / 50.42306; 27.15917
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Місцева влада
Адреса ради 30084, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Гориця , тел. 55-3-31
Карта
Гориця. Карта розташування: Україна
Гориця
Гориця
Гориця. Карта розташування: Хмельницька область
Гориця
Гориця
Мапа

Гориця у Вікісховищі?

Го́риця, Гориці — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 692 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У складі Речі Посполитої[ред. | ред. код]

1577 село належало князям Острозьких, потім землянину Подольському. В кінці 17 століття належало Анні Острозькій-Ходкевичевій.

1776 року збудовано дерев'яну церкву УГКЦ.

У складі Російської імперії[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття в селі 196 будинків і 1028 жителів, церкву переведно на синодальне православ'я.

Доба УНР та комуністична окупація[ред. | ред. код]

З 1917 року — у складі УНР. З З квітня 1918 року — в Українській Державі Павла Скоропадського. З 1921 року — стабільний більшовицький режим.

В Гориці 6 лютого 1930 року пройшов об'єднаний пленум сільської Ради, який оголосив бойкот «куркулям». Прийнято рішення: — кожному «куркульському» господарству залишити в користування не більше 3-х десятин землі; — передати в користування артілі всі господарські будівлі, живий і неживий реманент заможних селян і середняків; — просити керівні органи вислати з села селян, які виступають проти колективізації.

І вже через два дні в тій же Гориці відбулись збори земельної громади (присутні 200 чоловік), які погодились із рішенням пленуму села і звернулися до райвиконкому із пропозицією вислати з села «злісних куркулів» Бойка Якова, Матвійчика Клима, Панасків Пилипа і Василя.

Під час Голодомору комуністи вбили голодом 47 чоловік.

У Гориці розташовувалась центральна садиба колгоспу імені Свердлова. Виробничий напрям бригади — рільництво і м'ясо-молочне тваринництво. Була свиноферма, ферма молодняка великої рогатої худоби, вівцеферма, сад, кузню й млин.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 23 грудня 2016р. рiшенням №15 XVII сесії сільської ради VII скликання.

Герб[ред. | ред. код]

У срібному щиті лазурова церква. У лазуровій главі три золоті квітки горицвіту в балку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис "ГОРИЦЯ".

Золоті квітки горицвіту стилізовано означають назву; церква нагадує про старовинний сільський дерев'яний храм.

Прапор[ред. | ред. код]

В центрі квадратного синього полотнища жовта квітка горицвіту.

Персоналії[ред. | ред. код]

У селі Гориця народився Микола Самчук (1934) — український зоолог.

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]