Грушевський Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грушевський Григорій Іванович
Hrooshevs'kyj Hryhoriy Ivanovych.jpg
Колезький секретар Г.І.Грушевський
Інші імена Грицько Чулай
Народився 22 лютого (6 березня) 1865
Пирогів
Помер 1922
Златопіль, Київська губернія, Російська імперія
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Проживання Златопіль
Діяльність драматург, фольклорист, педагог
Титул титулярний радник
Дружина Анастасія Калениківна Денисова
Діти син Олександр
доньки:
Марія та Наталія
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня
Медаль «За працю у першому загальному переписі населення»

Груше́вський Григо́рій Іва́нович (псевдонім — Грицько Чулай; 22 лютого (6 березня) 1865(18650306), Пирогів — 1922, Златопіль[1][2]) — український письменник, драматург, фольклорист, педагог, громадський діяч. Двоюрідний брат Михайла Грушевського.

Життєпис[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Григорій Іванович Грушевський народився 22 лютого 1865 року в селі Пирогів на південних околицях Києва.

Батько (пом.10 грудня 1865) — Іван Федорович Грушевський, диякон місцевої Хрестовоздвиженської церкви.

Мати — Марія Олександрівна, у 22 роки залишилась удовою з двома дітьми. Проте невдовзі вдруге вийшла заміж за свого ровесника — 23 — річного Стефана Богдановича, дзвонаря київського Софійського собору, який пізніше став пирогівським дияконом.

Навчання[ред.ред. код]

Закінчив Черкаське духовне училище, після чого вступив до Київської духовної семінарії, де, як сирота, був на державному утриманні. Там він увійшов до «української» Громади, яку очолював його родич Михайло Сергійович Грушевський. Покинув навчання 1889 року, закінчивши 4 класи та отримавши свідоцтво на звання учителя повітового училища з предмету російська мова[3].

Педагогічна праця[ред.ред. код]

1889 року влаштувався працювати вчителем у церковнопарафіяльну школу села Нова Гребля Уманського повіту.

В 18921897 роках вчителював у Стремигородському однокласному народному училищі неподалік Коростеня, де чеські колоністи прийняли православ'я і на особисте прохання інспектора народних училищ статського радника Д. О. Синицького мав у дусі православ'я підтримувати як учнів, так і їхніх батьків. Отож 5 років додатково проводив вечірні заняття для дорослих[3]. На прохання Михайла Грушевського і Миколи Лисенка записував українські народні пісні серед мешканців Стремигорода та навколишніх сіл і надсилав їх Лисенку[4][5].

1897 року призначений на штатну посаду економа у Златопільській чоловічій гімназії[6][7][8][9][10][11][12](Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області), на якій пропрацював 8 років. За сумісництвом у 18981903 та 19041905 навчальних роках викладає ще й предмет Співи[3][6][7][8][9][10][12].

З 1905 року по 1911 рік займає посаду помічника класних наставників[13][14][15][16][17][18] та останні з них три роки досить часто (іноді півроку) викладає предмети російська мова та арифметика у 1-3 класах замість відсутніх викладачів, при цьому у керівництва, яке відвідувала його уроки, зауважень не було.

З 1911 року вчитель підготовчого класу[19][20][21][22][23] і на цій посаді працює до закриття гімназії у 1920 році[24].

У 19091911 навчальних роках займає посаду помічника класних наставників у Златопільській жіночій гімназії[17][18].

За сумлінну працю отримує чини державної служби:

Нагороди[ред.ред. код]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Анастасія Калениківна Денисова, киянка, «гарна і солідна швачка», з якою одружився 1890 року в Києві.

Донька — Марія (нар.1892пом.1963).

Син — Олександр (нар.13 березня 1894, Стремигород[26], Радомисльський повіт, Київська губернія — пом.близько 1919). Закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1913 року, атестат № 607[27]).

Донька — Наталія (нар.1899пом.1991).

Останні роки життя[ред.ред. код]

Помер Григорій Грушевський 1922 року.[1][2].

Спадщина[ред.ред. код]

З 1889 року друкував вірші, п'єси та оповідання під псевдонімом Грицько Чулай.

У частині архіву Михайла Грушевського, що вціліла, збереглися листи Григорія Грушевського. Їх копії зберігаються у фондах історико-меморіального музею Михайла Грушевського[5]. З листів дізнаємося, що його вірші публікували в «Киевском слове», у львівських часописах «Правда» і «Зоря».

П'єси[ред.ред. код]

  • Нехрист
  • Розбиті надії
  • Нечиста сила

Зазначення[ред.ред. код]

  1. а б Грушевський Григорій Іванович на Slovopedia.org.ua
  2. а б «Громада». Часопис Товариства Української Культури Угорщини. — № 1 (105) за січень-лютий 2010 року
  3. а б в г Державний архів Кіровоградської області. Заява Г. І. Грушевського з проханням надати місце вчителя підготовчого класу від 7 травня 1911 року, яке вивільняється у Златопільській чоловічій гімназії. Ф. 499 опис 1 справа 550 С. 29-30(рос. дореф.)
  4. Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 509—510.
  5. а б ЦДІАУК. — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 289. — Арк. 213
  6. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1899 год. С. 210(рос. дореф.)
  7. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1900 год. С. 369(рос. дореф.)
  8. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1901 год. С. 450(рос. дореф.)
  9. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1902 год. С. 357(рос. дореф.)
  10. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1903 год. С. 194(рос. дореф.)
  11. Памятная книжка Киевской губернии на 1904 год. С. 223(рос. дореф.)
  12. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1905 год. С. 236(рос. дореф.)
  13. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1906 год. С. 56(рос. дореф.)
  14. Памятная книжка Киевской губернии на 1907 год. С. 173(рос. дореф.)
  15. Памятная книжка Киевской губернии на 1908 год. С приложением Адрес-Календаря губернии. С. 209(рос. дореф.)
  16. Памятная книжка Киевской губернии на 1909 год. С приложением Адрес-Календаря губернии. С. 195(рос. дореф.)
  17. а б Памятная книжка Киевской губернии. С приложением Адрес-Календаря губернии на 1910 год. С. 213(рос. дореф.)
  18. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1911 год, с приложением Адрес-Календаря губернии. С. 207(рос. дореф.)
  19. а б Памятная книжка Киевской губернии на 1912 год, с приложением Адрес-Календаря губернии. С. 204(рос. дореф.)
  20. Памятная книжка Киевской губернии на 1913 год. С. 210(рос. дореф.)
  21. Памятная книжка Киевской губернии с приложением Адрес-Календаря на 1914 год. С. 215(рос. дореф.)
  22. а б Памятная книжка Киевской губернии с приложением Адрес-Календаря на 1915 год. С. 195(рос. дореф.)
  23. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской империи на 1916 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. С. 406(рос. дореф.)
  24. Державний архів Кіровоградської області. Список службовців Златопільської чоловічої гімназії на доплати через дорожнечу на серпень - вересень 1919 року. Ф. 499 опис 1 справа 905 С. 98(рос. дореф.)
  25. Державний архів Кіровоградської області. Список службовців Златопільської чоловічої гімназії. Ф. 499 опис 1 справа 872 С. 1(рос. дореф.)
  26. Державний архів Кіровоградської області. Загальний список осіб, які бажають скласти іспит зрілості у Златопільській чоловічій гімназії у 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 734 С. 7зв.(рос. дореф.)
  27. Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1913 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.57(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.