Гінцбург Ілля Якович

Гінцбург Ілля Якович
Ім'я при народженні	Еліаш Ґінзбург
Народився	15 (27) травня 1859 Гродно, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	31 січня 1939(1939-01-31) (79 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Петербурзька академія мистецтв
Відомі учні	Пухальський Валентин Ілліч, Руденко-Щелкан Тетяна Василівна і Кавалерідзе Іван Петрович
Знання мов	російська
Звання	академік Петербурзької академії мистецтв, професор
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

|Фото= |Працював у містах= |Основні роботи=

Ілля Якович Гінцбург (справжнє ім'я та прізвище — Еліаш Ґінзбург) (* 28 (15 ст. ст.) травня 1859, Гродно — † 31 січня 1939, Ленінград) — російський та радянський скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв (1911), професор художніх майстерень (1918).

Життєпис

Народився 28 (15 ст. ст.) травня 1859 року в  Гродно (Білорусь), провів дитинство у Вільно (Литва). Тут вперше почав проявляти хист до малювання та пластики. Талант юного Еліаша Ґінзбурга примітив відомий російський скульптор М. М. Антокольський, який у 1870 році взяв його до числа учнів своєї майстерні в Санкт-Петербурзі, згодом Гінцбург супроводжуватиме Антокольського в поїздці по Італії.

1878 року І. Я. Гінцбург вступив до Петербурзької академії мистецтв на скульптурний відділ. Вчився у О. Р. фон Бока, І. І. Подозерова, М. А. Лаверецького, В. В. Стасова. За роботу «Плач пророка Єремії на руїнах Єрусалиму» отримав Золоту медаль Петербурзької академії мистецтв та звання Класного художника 1 ступеня (1886).

1911 року удостоєний звання академіка Петербурзької академії мистецтв. За своїми мистецькими погдядами тяжіє до передвижників.

У 1918 році отримує звання професора та стає керівником скульптурних майстерень при петроградських Державних вільних художніх майстернях. Впродовж 1921–1923 років був деканом скульптурного факультету Вищих художньо-технічних майстерень. У цей час бере участь у здійсненні радянського плану монументальної пропаганди.

Останні роки життя присвятив переважно літературній роботі та мемуарам.

Помер у Ленінграді 31 січня 1939 року, похований на території некрополя майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври.

Основні роботи

У малій пластиці

Портретні статуетки

• Айвазовський І. К.
• Антокольський М. М.
• Верещагін В. В.
• Крамськой І. М.
• Менделєєв Д. І.
• Римський-Корсаков М. А.
• Рєпін І. Ю.
• Суриков В. І.
• Толстой Л. М.
• Тургенєв І. С.
• Шишкін І. І.

Жанрові композиції

• «Хлопчик, що збирається купатись» (1886)
• "Молодий музика "(1890)
• "Перша казка "(1892)
• «Лютий 1917 року»
• «Жовтень»
• «Травневі урочистості»

Монументальні твори

• Надгробок Кістяківському О. Ф. (Київ, 1885)
• П'єдестальна частина надгробка С. Надсону (за проєктом Антокольського М. М., Санкт-Петербург, 1891)
• Надгробок Боткіну С. П. (Санкт-Петербург, 1896)
• Пам'ятник Пушкіну О. С. (Дніпро, 1901)
• Надгробок Стасову В. В. (Санкт-Петербург, 1908)
• Пам'ятник Гоголю М. В. (Великі Сорочинці, 1911)
• Пам'ятник Плеханову Г. В. (Санкт-Петербург, 1925; у співавторстві з М. Я. Харламовим)
• Пам'ятник Айвазовському І. К. (Феодосія, 1930)
• Пам'ятник Менделєєву Д. І. (Санкт-Петербург, 1932)
• Пам'ятник Коцюбинському М. М. (Чернігів, 1939)

Літературна спадщина

• «З мого життя» (1908);
• «З минулого» (1924);
• Написав також низку художньо-критичних статей.

Галерея

• 
  Надгробок Кістяківському О. Ф., Київ, 1885
• 
  Пам'ятник Гоголю М. В., Великі Сорочинці, 1911
• 
  Пам'ятник Айвазовському І. К., Феодосія, 1930
• 
  Пам'ятник Коцюбинському М. М., Чернігів, 1939

Джерела

Гинцбург, Илья Яковлевич // Большая Советская Энциклопедия в 50-ти томах / Изд. второе. — Т. 11. — М.: БСЕ, 1952. — С. 392–393