Гінцбург Ілля Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Якович Гінцбург
Portret Ilji Ginzburga raboty Repina. 1879 god.jpg
Ім'я при народженні Еліаш Ґінзбург
Народився 28 (15) травня 1859(1859-05-15)
Гродно, Російська імперія
Помер 31 січня 1939(1939-01-31) (79 років)
Ленінград, РРФСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Працював у містах Санкт-Петербург
Основні роботи Портрет М. М. Антокольського, надгробок В. В. Стасову, пам'ятник І. К. Айвазовському (Феодосія), пам'ятник Г. В. Плеханову (Санкт-Петербург)
Звання

академік Петербурзької академії мистецтв, професор

Ілля Якович Гінцбург (справжнє ім'я та прізвище — Еліаш Ґінзбург) (* 28 (15 ст. ст.травня 1859, Гродно — † 31 січня 1939, Ленінград) — знаний російський та радянський скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв (1911), професор художніх майстерень (1918).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 (15 ст. ст.травня 1859 року в  Гродно (Білорусь), провів дитинство у Вільно (Литва). Тут вперше почав проявляти хист до малювання та пластики. Талант юного Еліаша Ґінзбурга примітив відомий російський скульптор М. М. Антокольський, який у 1870 році взяв його до числа учнів своєї майстерні в Санкт-Петербурзі, згодом Гінцбург супроводжуватиме Антокольського в поїздці по Італії.

1878 року І. Я. Гінцбург вступив до Петербурзької академії мистецтв на скульптурний відділ. Вчився у О. Р. фон Бока, І. І. Подозерова, М. А. Лаверецького, В. В. Стасова. За роботу «Плач пророка Єремії на руїнах Єрусалиму» отримав Золоту медаль Петербурзької академії мистецтв та звання Класного художника 1 ступеня (1886).

1911 року удостоєний звання академіка Петербурзької академії мистецтв. За своїми мистецькими погдядами тяжіє до передвижників.

У 1918 році отримує звання професора та стає керівником скульптурних майстерень при петроградських Державних вільних художніх майстернях. Впродовж 19211923 років був деканом скульптурного факультету Вищих художньо-технічних майстерень. У цей час бере участь у здійсненні радянського плану монументальної пропаганди.

Останні роки життя присвятив переважно літературній роботі та мемуарам.

Помер у Ленінграді 31 січня 1939 року, похований на території некрополя майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври.

Основні роботи[ред. | ред. код]

У малій пластиці[ред. | ред. код]

Портретні статуетки

Жанрові композиції

  • «Хлопчик, що збирається купатись» (1886)
  • «Молодий музика »(1890)
  • «Перша казка »(1892)
  • «Лютий 1917 року»
  • «Жовтень»
  • «Травневі урочистості»

Монументальні твори[ред. | ред. код]

Літературна спадщина[ред. | ред. код]

  • «З мого життя» (1908);
  • «З минулого» (1924);
  • Написав також низку художньо-критичних статей.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гинцбург, Илья Яковлевич // Большая Советская Энциклопедия в 50-ти томах / Изд. второе. — Т. 11. — М.: БСЕ, 1952. — С. 392–393