Гірнича промисловість Фінляндії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Гірнича промисловість Фінляндії

Загальний стан[ред.ред. код]

Наприкінці ХХ ст. вартість продукції гірничодобувної промисловості становила близько 1,0 млрд фінських марок на рік. У 1990-х рр. на частку гірничодобувної промисловості припадало менше 1% загальної вартості промислової продукції. Основа гірничодобувної промисловості – видобуток руд металів. Серед корисних копалин важливе значення в 1990-х рр. має цинк, але частка Фінляндії в його світовому виробництві невелика. Наступне місце посідає мідь, яку добувають на рудниках Оутокумпу і Пюхясалмі, потім залізна руда і ванадій. Металеві руди становлять приблизно 40% вартості продукції гірничодобувної промисловості. Крім того, здійснюється видобуток нерудних к.к. (вапняку, апатиту, тальку, польового шпату, кварцу та ін.). У 2001 в країні діяло 37 рудників і кар'єрів, на п'ять менше, ніж в 2000, але загальний обсяг видобутку к.к. зберігався на тому ж рівні – бл. 17,6 млн т. Провідна компанія в гірничодобувній галузі – Outokumpu. Загалом же в цій і суміжних галузях діє бл. 30 компаній.

Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини у Фінляндії, тис.т[ред.ред. код]

Мінеральна сировина

1997

1998

1999

2000

2001

Піритний концентрат

1 152

770

840

823

583

Хромітовий концентрат

611

498

597

628

575

Залізні руди

235

246

276

256

261

Нікелевий концентрат

38

22

8

24

24

Цинковий концентрат

61

58

38

31

37

Мідний концентрат

32

36

38

42

40

Сталь

3 734

3 951

3 956

4 096

3 938

Чавунні болванки

2 786

2 919

2 954

2 983

2 851

Нержавіюча сталь

543

575

598

636

561

Ферохром

236

231

256

260

236

Цинк

175

199

225

223

249

Мідь

116

123

115

114

116

Нікель (катодний)

14

16

19

22

18

Кадмій, т

490

520

700

680

600

Ртуть, т

63

54

55

77

71

Срібло, т

32

30

31

24

23

Селен, т

43

43

37

37

42

Золото, т

4,8

5

7

5

6

Вапняк

3 376

3 974

3 935

3 759

4 060

Апатит

689

716

734

751

767

Тальк

437

498

508

501

477

Кварц

155

174

203

174

163

Польовий шпат

40

42

44

39

36

Стеатит

56

40

37

38

42

Цемент

1 152

1 232

1 299

1 423

1 324

Підгалузі[ред.ред. код]

Торф. Фінляндія посідає 2-е місце у світі з видобутку торфу. Щорічно для виробництва електроенергії видобувають і витрачають 6-7 млн м3 торфу. Частка торфу в загальному балансі енергетич. споживання не перевищує 2,5-3%. За перспективною оцінкою, споживання торфу повинно збільшитися до 20-30 млн м³ на рік.

Залізо. Високосортні залізні руди розробляються на заполярних родовищах (поблизу кордону зі Швецією), проте країна не повністю забезпечує свою чорну металургію сировиною.

Інші металічні корисні копалини. Країна займає провідне місце в Зах. Європі з видобутку хромітів, руд кобальту, нікелю і титану, входить в число великих регіональних продуцентів руд міді, ванадію, цинку, дорогоцінних металів, зал. руди, воластоніту, польового шпату, піриту. Видобуток хрому і нікелю ведеться у Торніо.

На хромітовому родов. Кемі у 2002 р. було видобуто близько 1.2 млн т руди і вироблено 210 тис. т крупногрудкового і 382 тис. т дрібного концентрату. Після 35 років відкритої експлуатації тільки близько 3.5 млн т з 50 млн т запасів залишилося в головному відкритому кар'єрі Кемі, видобуток стає нерентабельним через збільшення коефіцієнта розкриву. Компанія AvestaPolarit, що володіє рудником, з 2003 р. починає підземний видобуток хромітів. Видобувні роботи на кар'єрі будуть завершені до 2008 р [Metal Bulletin Monthly. 2003].

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995-1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Фінляндії становить 88 років.

Руди кольорових металів добувають в осн. на родов. поліметалічних руд (рудники потужністю від 300 тис. до 1 млн т руди). Переважає підземний спосіб розробки (бл. 90% підприємств).

Золото. Один з найуспішніших – золотовидобувний проект Suurikuusikko, який з 1998 здійснюється шведською компанією Riddarhyttan Resources AB. Видобувні запаси – 8 млн т руди з вмістом золота бл. 6 г/т, тобто бл. 1.6 млн унцій золота. У східній Фінляндії, в Пампало (Pampalo), Оутокумпу (Outokumpu) продовжуються ГРР на золото до глибини 280 м. Фосфати в невеликій кількості видобувають у Фінляндії з 1979.

Неметалічні корисні копалини. Ф. – великий виробник воластоніту в Європі (кар’єр на родов. Лапперант). Одночасно добувають вапняк і доломіт. Збагачуючи руду флотацією, вилучають кальцит, що застосовується при виробництві паперу. Склад концентрату (% мас.): воластоніт 90; кварц 2; кальцит 3; силікатні мінерали 5. Граніт добувають у вигляді блоків 50 компаній. Ф. експортує 80-90% від загального обсягу виробництва граніту в понад 20 країн. Вапняк видобувають на родов. Парайнен двома кар'єрами – «Парайнен» (найбільший у Скандинавії) потужністю 1500 тис. т/рік і «Лапперант» – потужністю 800 тис. т/рік. Крім того, вапняк видобувають підземним способом на шахті «Тітірі» (потужність 1 млн т/рік).

Країна імпортує мінеральне паливо (нафта і нафтопродукти, вугілля, уранова сировина, газ). Осн. статті експорту к.к.: хромові руди і концентрати, цинк, ванадій, ртуть, мідь, тальк, буд. матеріали.

Гірниче машинобудування[ред.ред. код]

У Ф. випускають гідравлічні і пневматичні перфоратори, прохідницькі щити, обладнання для буріння свердловин, ґвинтові компресори і компресорні станції, буровий інструмент, фільтри, класифікатори, згущувачі, дробарки, флотомашини, а також пересувні збірно-розбірні збагачувальні ф-ки з модульних елементів.

Наукові установи. Геологічно служба. Підготовка кадрів.[ред.ред. код]

До 18 ст. дослідження мінеральних ресурсів Фінляндії здійснювалося перев. іноземними, г.ч. шведськими, вченими. Розвиток нац. наук. досліджень, пов'язаних з геологією і гірничою справою, почався з 2-ї половини 19 ст., коли при університеті в Турку (засн. в 1640) був відкритий мінералогічний кабінет. У 1885 організована Геол. служба Фінляндії, в задачі якої входило проведення геол. досліджень і складання геол. карт. У 1886 засноване Геол. товариство Фінляндії (1987 воно нараховувало 1 тис. чл.), а 1942 - державний Центр техн. досліджень, який розгорнув роботи в багатьох галузях промисловості, в т.ч. в галузі гірничої справи. Координацію наук. досліджень в галузі геології і гірн. справи здійснює академія Фінляндії (заснована у 1947 в Гельсінкі як наук. товариство і реорганізована в академію в 1970). У вишах Фінляндії геологія і гірн. справа викладаються в осн. на ф-тах природничих наук. У Держ. технол. університеті м. Гельсінкі (засн. в 1908) є спец. ф-т гірн. справи і металургії. Осн. періодич. видання в галузі геології і гірничої справи: «Vuosikertomus» (з 1921), «Bulletin» (з 1895), «Merentut Kimuslaifo Ksen julkaisu» (з 1920), «Geologi» (з 1949).

Контактна інформація[ред.ред. код]

Finland. Geological Survey of Finland, P.O.Box 96, FIN-02150 Espoo; Phone: +358-205 50 11; Fax: +358-205 50 12; E-mail: info@gsf.fi; http://www.gsf.fi/

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.