Корисні копалини Фінляндії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Фінляндії

На території Фінляндії виявлені значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України, 1998), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних корисних копалин(табл. 1).

Основні корисні копалини Фінляндії станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

248

 

1,15 г/т

 

Барит, тис. т

200

200

44 (BaSO4)

0,1

Залізні руди, млн т

175

275

30 (Fe)

0,1

Золото, т

16

60

3,2 г/т

 

Кобальт, тис. т

23

34

0,05 (Со)

0,4

Мідь, тис. т

120

730

0,8 (Cu)

 

Нікель, тис. т

10

110

0,7 (Ni)

 

Ртуть, тис. т

 

1

0,001

0,7

Свинець, тис. т

50

50

0,3 (Pb)

 

Срібло, т

800

2000

50 г/т

0,1

Апатити, млн т

 

6,3

7 (Р2О5)

 

Цинк, тис. т

723

1518

2,7 (Zn)

0,3

Хромові руди, млн т

70,4

 

26 (Cr2O3)

1,55

Залізо Родов. залізняку розташовані в центр. і півн.-західній частинах країни і пов'язані з лептитовою формацією карельського орогенезу. Руди представлені залізистими кварцитами (родов. Пахтовара), апатито-магнетитами (Каймаярві та інш.), магнетитовими скарнами (Тервола, Оріярві) та ільменіт-магнетитами (Отанмякі та інш.). Розробляються комплексні магматичні і скарнові родов.

Титанові і ванадієві руди приурочені до сх. околиці найбільшої титанорудної пров. Балтійського щита. Родовища пов'язані з нижньо- і середньопротерозойськими ультраосновними масивами габро-піроксеніт-дунітів і контролюються розломами субмеридіонального простягання. Осн. запаси титанових і ванадієвих руд зосереджені в родов. Отанмякі і Муставара.

Хромові руди сконцентровані в єдиному пром. родов. Кемі, розташованому на півн. березі Ботнічної затоки. Родовище пов'язане з масивом анортозит-серпентинітового складу, що залягає на контакті кварцитів і сланців з ґнейсами архею. Запаси хромітів родов. Кемі оцінюються в 50 млн т при вмісті триоксиду хрому 24,8 %. Співвідношення Cr до Fe в рудах 1,55:1.

Руди кольорових металів сульфідного типу (міді, нікелю, кобальту та ін.) зосереджені в межах Ладозько-Ботнічного пояса (Головний сульфідний пояс Ф.) півн.-зах. простягання. Гол. родов. мідно-нікелевих руд приурочені до ефузивно-осадових метаморфічних утворень свекофено-карельського комплексу. Виявлено мідно-нікелеві лікваційні родов., пов'язані з ультрамафітами (Коталахтінська зона сульфідного пояса – родов. Коталахті, Хітура, Маккола та ін., сер. вміст нікелю 0,7-1,2%, міді 0,3%), і колчеданні стратиформні родов. карельського типу, що асоціюють з чорними графітовими сланцями (родов. Оутокумпу, Вуонос, Хаммаслахті та ін.; вміст міді 1-3,5%, кобальту 0,2%, нікелю 0,1%, цинку 1-7%, золота 0,8-1 г/т, срібла 8-11 г/т).

Родовища поліметалічних руд є в півд. частині Балтійського щита і пов'язані з породами лептитової формації. Руди, крім свинцю і цинку, містять мідь, золото, срібло та ін. елементи.

Родовища руд благородних металів розташовані в межах Головного сульфідного поясу, в зоні нікеленосних родов. в півд. частині країни, в районі м. Кемі і в півн. Лапландії. Золото, срібло і платиноїди є в рудах сульфідних родов. (Оутокумпу, Віханті, Ваммала та ін.), родов. золото-сульфідної формації з кварцом (Ільоярві, Гавері), в розсипах донного типу (Інарі, Лемменйокі), а також разом з урановою мінералізацією – в кварцито-конґломератах середнього докембрію (Паукаянваре). Прогнозні ресурси МГП Фінляндії незначні і складають до 300 т (~ 0,6% світових).

Родовища руд рідкісних металів пов'язані з пегматитами і карбонатитами. Пегматитові жили виявлені г.ч. у Півд.-Фінляндській і Центрально-Фінляндській зонах, що обрамовують орогенний масив гранітів рапаківі. Осн. родов. – Кемійо і Кангасала. У пегматитах виявлені сподумен, лепідоліт, монацит, берил, колумбіт, апатит та ін. мінерали. Найбільш відомі карбонатитові родов. Соклі (Фінська Лапландія) і Силіньярві (центр. частина Головного сульфідного поясу). Руди містять пірохлор, флогопіт, циркон, баделеїт, ільменіт, магнетит (до 25%), апатит. Флуорапатит містить 1,2% SrO і 0,4% оксидів рідкісних земель.

Уран. Родов. уранових руд приурочені до карельського кварцитово-сланцевого комплексу і до його границі з архейським ґрануліт-граніто-ґнейсовим комплексом. Деякі родов. пов'язані зі свекофенськими метаморфічними породами. Найбільші родовища: Кесанкітунтурі (Коларі) Палтамо, Ноутіярві і група родов. Паукаянваре.

Нерудні мінеральні ресурси. На тер. Ф. виявлено значну к-ть родов. нерудних корисних копалин: апатитових руд, каоліну, польового шпату, вапняку, тальку, азбесту, воластоніту, бариту та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]