Гірська жінка: на війні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірська жінка: на війні
Kona fer í stríð
Український постер до фільму
Жанрекшн, драма, трилер
РежисерБенедикт Ерлінґссон
Продюсери
  • Бенедикт Ерлінґссон
  • Карін Лебланк
  • Маріанна Слот
Сценаристи
  • Оулавюр Еґільссон
  • Бенедикт Ерлінґссон
У головних
ролях		Гальдора Ґергардсдоттір
Йоган Сігуроарсон
Хуан Камілло Роман Естрада
ОператорБерґстейн Бйорґльфссон
КомпозиторДавід Тор Йонссон
Кінокомпанія
Дистриб'юторSena (Ісландія)
Артхаус трафік (Україна)
Тривалість101 хв.
Моваісландська, англійська, українська, іспанська, ??
КраїнаФранція Франція
Ісландія Ісландія
Україна Україна
Рік2018
Дата виходу12 травня 2018 (Канни)
23 травня 2018 (Ісландія)
4 липня 2018 (Франція)
13 липня 2018 (ОМКФ)
16 серпня 2018 (Україна)
Кошторис₴76,5 млн. (€2,63 млн.)[1]
Касові збори$4.5 млн.[2]
IMDbID 7279188
РейтингIMDb: 7.4/10 stars

«Гірська жінка: на війні» (ісл. Kona fer í stríð — «Жінка на війні») — копродукційний україно-французько-ісландський трилер 2018 року, режисера Бенедикта Ерлінґссона. Фільм брав участь в конкурсній програмі «Тиждень критики» й отримав нагороду Консорціуму письменників і композиторів (SACD)[3][4][5].

«Жінку на війні» було обрано як фільм-відкриття 9-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який пройшов з 14 по 21 липня 2018 року в Одесі.[6] У вересні 2018 року фільм було висунуто від Ісландії претендентом на 91-шу премію «Оскар» Американської кіноакадемії в номінації за найкращий фільм іноземною мовою.[7][8]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Гатла — диригентка хору, їй за п'ятдесят, однак за лаштунками тихої рутини вона веде таємне життя пристрасної захисниці екології. Коли Гатла планує свою найбільшу та найсміливішу операцію, вона отримує неочікуваного листа, який змінює все. Її заявку на усиновлення дитини нарешті схвалено, і на неї чекає маленька дівчинка з України. Оскільки Гатла готується покинути роль диверсантки та захисниці нагір'я, щоб втілити мрію про материнство, вона вирішує здійснити ще одну фінальну атаку, щоб завдати руйнівного удару алюмінієвій промисловості.

У ролях

[ред. | ред. код]
Учасниці українського жіночого хору Ірина Данилейко, Галина Гончаренко та Сусанна Карпенко у кадрі з фільму
• Галлдора Ґергардсдоттір … Гатла / Ауса
• Йоганн Сиґюрдарсон … Свейнбйорн
• Хуан Камільйо Роман Естрада … Хуан Камільйо
• Йорюндюр Раґнарссон … Балдвін
• Вала Крістін Ейріксдоттір … Стефанія
• Сага Ґардарсдоттір … поліцейський офіцер 1
• Гадльдоур Гадльдорссон … поліцейський офіцер 2
• Гаралдур Ері Стефанссон … Гільфі Блендаль
• Олена Лавренюк … директорка дитячого будинку
• Маргарита Хильська … Ніка, дочка Гатли[9]

У фільмі також знімалися відомі ісландські музиканти Давід Тор Йонссон, Магнус Трюгвасон Еліасен і Омар Ґвюдйонссон та учасниці українського жіночого хору: Ірина Данилейко, Галина Гончаренко, Сусанна Карпенко.[9][10]

Знімальна група

[ред. | ред. код]
* Автори сценарію — Олавюр Еґіль Еґільссон, Бенедикт Ерлінґссон

Виробництво

[ред. | ред. код]

Проєкт екшн-трилера «Гірська жінка: на війні» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно. 9 жовтня 2017 року Держкіно уклало з компанією «Солар Медіа Інтертейнмент» контракт про надання проєкту «Гірська жінка: на війні» державної фінансової підтримки розміром 10.9 млн гривень із загального кошториса у 76,5 млн грн.[11] (€2.63 млн.)[1])

Зйомки фільму тривали 8 тижнів у різних локаціях в Ісландії та Україні.[9]

Реліз

[ред. | ред. код]

Світова прем'єра стрічки відбулася 12 травня 2018 року на 71-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в 57-й конкурсній програмі «Тиждень критики». Показ розпочався з акції на підтримку незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова: на екрані з'явилося зображення з написом: «Володимир Путін — президент Росії до 2024 року. Олег Сенцов — в'язень Росії до 2034 року. Негайне звільнення Олега Сенцова!».[5]

Власниця міжнародних прав німецька кінокомпанія «Beta Cinema» попередньо продала права на її показ, окрім іншого, у Францію (кінопрокат «Jour2Fête», домашнє відео — «Potemkine») і в Україну (кінопрокат UFD); що у Франції, що в Україні нефестивальний реліз намічено на середину 2018 року.[12] В Північній Америці кінопрокатом займатиметься «Magnolia Pictures», реліз заплановано на кінець 2018 року.[13] Загалом продюсери стрічки попередньо продали права на її кінотеатральний показ понад 30 територій.[14]

У червні 2018 стало відомо, що прокатником фільму в Україні буде «Артхаус Трафік», а не UFD, а дата кінопрокатного релізу змінилася на 16 серпня 2018 року.[15] У прокат стрічка вийшла під назвою «Гірська жінка: на війні». Таке рішення, за словами директора компанії «Артхаус Трафік» Дениса Іванова, було ухвалено, аби не вводити українську аудиторію в оману. Він пояснив:

Якщо фільм називається «Жінка на війні», і в подіях фігурує Донбас, у глядачів складається певне розуміння того, про що ця історія. Але це розуміння хибне, бо війна відбувається в Ісландії, і у фільмі є лише одна крапля крові, хоч і дуже важлива.

Відгуки кінокритиків

[ред. | ред. код]

Загалом фільм отримав схвальні відгуки від українських кінокритиків.[16][17][18][19] Проте, деякі експерти скептично сприйняли те, як у стрічці презентована Україна. Так, кінокритик Олександр Гусєв припускає, що «Саме українська частина може здатися дещо слабкою», а режисерка-документалістка Жанна Максименко-Довгич вважає, що у фільмі «на місці України могла би бути Індія. Чи Пакистан, чи інша країна». Вона зазначила, що «нічого поганого немає», але певне розчарування та прикрість викликає те, що «Гірська жінка: на війні», попри свою особливу авторську ексцентричність, все ж експлуатує набридлі стереотипи сприйняття нашої країни, не вигадуючи нічого нового.[20]

Оглядач сайту mrpl.city Іван Синєпалов розташував стрічку на 10 місці у переліку найкращих фільмів, що вийшли в український прокат у 2018 році.[21]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій[22]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Каннський кінофестиваль 2018 Гран-прі «Тижня критики» Гірська жінка: на війні Номінація
Премія SACD Перемога [5]
Приз «Золота залізниця» (Rail d'Or) Перемога [23]
Міжнародний кінофестиваль у Мельбурні 2018 Приз глядацьких симпатій за найкращий художній фільм Номінація
26-й Гамбурзький кінофестиваль 2018 Приз Art Cinema Міжнародної конфедерації кінематографічного мистецтва (C.I.C.A.E.) Перемога [24]
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» 26.10.2018 Найкращий повнометражний ігровий фільм Номінація [25]
Кінопремія Північної ради 2018 Найкращий фільм Перемога [26]
60-й Міжнародний кінофестиваль фільмів з країн Північної Європи у Любеку (Німеччина) 2018 NDR Film Prize Перемога [27]
Baltic Film Prize for a Nordic Narrative Film Перемога
Interfilm Church Prize Перемога
Приз глядацьких симпатій Перемога
7-й Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» 2018 Гран-прі фестивалю за найкращий фільм Перемога [27]
Приз за найкращий сценарій Олавюр Еґільссон, Бенедикт Ерлінґссон Перемога
Приз за найкращу жіночу роль Гальдора Ґергардсдоттір Перемога
LUX Prize 14.11.2018 Гірська жінка: на війні Перемога [28]
Європейський кіноприз 15.12.2018 Найкраща акторка Гальдора Ґергардсдоттір Номінація [29]
Премія «Золота дзиґа» 19.04.2019 Найкращий фільм Гірська жінка: на війні Номінація [30]
Найкраща пісня «Моя мамонько рідненька» (Ірина Данилейко, Галина Гончаренко, Сусанна Карпенко) Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б La production cinématographique en 2017. Bilan statistique des films agréés en 2017 — mars 2018. CNC. 91 p.: pp. 87. 2017 (фр.)
  2. ↑ Woman at War [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] // BOM, 2018 (англ.)
  3. ↑ 71st Festival de Cannes Awards. 71st Festival de Cannes Awards (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 25.05.2018.
  4. ↑ Фільм "Гірська жінка: на війні" отримав нагороду в Каннах. Українське радіо. 17.05.2018. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 25.05.2018.
  5. ↑ а б в Фільм «Гірська жінка: на війні» отримав у Каннах приз за музику. Детектор медіа. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 25.05.2018.
  6. ↑ Лілія Зінченко. 9-й Одеський кінофестиваль оголосив програму та склад журі. Детектор медіа. 13 червня 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 14.06.2018.
  7. ↑ За Оскар змагатиметься ще один фільм, у створенні якого брала участь Україна. Українська правда. 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 20 вересня 2018.
  8. ↑ У цьогорічній боротьбі за «Оскар» змагатимуться два фільми, створені за підтримки Держкіно. Державне агентство України з питань кіно. 20.09.2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20.09.2018.
  9. ↑ а б в г Український фільм "Гірська жінка: на війні" покажуть у Каннах. Укрінформ. 16.05.2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 25.05.2018.
  10. ↑ Український фільм на 71-му Каннському кінофестивалі. Держкіно. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 25.05.2018.
  11. ↑ Держкіно надає кошти для зйомок копродукційного фільму «Гірська жінка: на війні». Детектор медіа. 10 жовтня 2017. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 25.05.2018.
  12. ↑ Benedikt Erlingsson's 'A Woman At War' closes first three deals, starts shoot [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] — Screen Daily, 31 липня 2017 (англ.)
  13. ↑ Cannes Critics’ Week Film ‘Woman at War’ Bought by Magnolia for North America [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.] — Variety, 18 жовтня 2018 (англ.)
  14. ↑ Woman at War wins battle in nearly 30 territories [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] Nordisk Film & TV Fond, 24 травня 2018 (англ.)
  15. ↑ Kona fer í stríð / Гірська жінка: на війні [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] — АТ, 2018
  16. ↑ Дмитро Десятерик. Апокаліптична комедія. На Одеському фестивалі відбулася прем'єра україно-ісландського кінопроєкту «Жінка на війні» [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] — День, 20 липня 2018
  17. ↑ Юрій Самусенко. «Гірська жінка: на війні»: Ісландське кіно з українським післясмаком. Moviegram. 16.08.2018. Архів оригіналу за 17 квітня 2021.
  18. ↑ Ярослав Підгора-Гвяздовський. Жінка на війні, або Україна спонукає до роздумів. Про фільм-відкриття 9-го Одеського кінофестивалю [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 14 липня 2018
  19. ↑ Ігор Грабович. Гірська жінка на війні, проте не на українській [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 21 серпня 2018
  20. ↑ У прокат вийшла кінокартина про війну, яку веде ісландська жінка проти згубного для довкілля альянсу держави та бізнес-корпорацій. Фільм створено у копродукції Ісландії, Франції та України. Детектор медіа Відеотека. 21 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 27.08.2018.
  21. ↑ Іван Синєпалов (3 січня 2019). Топ-12 найкращих фільмів 2018 року, рекомендованих для перегляду маріупольців. mrpl.city. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  22. ↑ Нагороди та номінації фільму Гірська жінка: на війні на сайті IMDb (англ.)
  23. ↑ Dave McNary. Cannes Critics’ Week Film ‘Woman at War’ Bought by Magnolia for North America. Variety (англ) . 18.05.2018. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 26.05.2018.
  24. ↑ PREISE & BILANZ. Filmfesthamburg.de (нім.) . 07.10.2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 11.10.2018.
  25. ↑ Кінокритики оголосили номінантів на премію «Кіноколо». Детектор медіа. 25 вересня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25.09.2018.
  26. ↑ «Гірська жінка: на війні» отримала міжнародну кінопремію в Норвегії. Детектор медіа. 1 листопада 2018. Процитовано 01.11.2018.
  27. ↑ а б Стрічка «Гірська жінка: на війні» стала тріумфатором двох кінофестивалів. Державне агентство України з питань кіно. 06.11.2011. Процитовано 09.11.2018.[недоступне посилання]
  28. ↑ Сергій Васильєв. «Жінка на війні» здобула LUX Prize. Бюро української кіножурналістики. 14 листопада 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 14.11.2018.
  29. ↑ Два фільми про події на Донбасі претендують на нагороди Європейської кіноакадемії. Детектор медіа. 10.11.2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 14.11.2018.
  30. ↑ Лілія Зінченко. Оголошено переможців кінопремії «Золота Дзиґа 2019» (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 19.04.2019. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 19.04.2019.

Матеріали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Офіційний український трейлер фільму на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гірська_жінка:_на_війні&oldid=43058506