Джеронімо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеронімо
англ. Geronimo
Geronimo (Goyathlay), a Chiricahua Apache, full-length, kneeling with rifle, 1887 - NARA - 530880.jpg
Народився 16 червня 1829(1829-06-16)
Арізона
Помер 17 лютого 1909(1909-02-17) (79 років)
Форт-Сілла, Оклахома
Пневмонія
Громадянство США

Джеронімо (англ. Geronimo; ім'я чірікауа Гуяхле (Guyaałé), означає «Той, хто позіхає»; 16 червня 1829 — 17 лютого 1909) — військовий ватажок чірікауа-апачів, який протягом 25 років очолював боротьбу проти вторгнення США на землю свого племені. У 1886 році був змушений здатися американській армії.

Біографія[ред.ред. код]

Гоятлай (Джеронімо) народився у племені бедонкое, яке відноситься до чірікауа, поблизу від річки Гіла, на території сучасної Арізони, на той час — у володінні Мексики, однак родина Джеронімо завжди вважала цю землю своєю.

Походження прізвиська Джеронімо невідоме. Деякі вважають, що воно походить від Святого Ієроніма (у західній вимові Джером), якого мексиканські вороги Гоятлая закликали на допомогу під час боїв. За іншою версією прізвисько Джеронімо — транскрипція того, як дружні йому мексиканські торговці вимовляли справжнє ім'я Гоятлая.

Батьки Джеронімо навчили його відповідно до традицій апачів. Він одружився на жінці з племені чірікауа і мав трьох дітей. 5 березня 1851 загін з 400 мексиканських солдатів зі штату Сонора під керівництвом полковника Хосе Марія Карраско напав на табір Джеронімо біля Ханосу у той час, як більшість чоловіків племені відправилися у місто торгувати. Серед убитих виявилися дружина, діти і мати Джеронімо. Вождь племені, Мангас Колорадас, вирішив помститися мексиканцям і відправив Гоятлая до Кочісу за допомогою. Хоча, за словами самого Джеронімо, він ніколи не був вождем племені, з цього моменту він став його військовим лідером. Для племені чірікауа це також означало, що він був і духовним лідером. Відповідно до займаної посади саме Джеронімо очолював багато рейдів проти мексиканців, а згодом і проти армії США.

Завжди поступаючись противникові числом у битві з мексиканськими і американськими військами, Джеронімо прославився своїми відвагою і невловимістю, які він демонстрував з 1858 по 1886 роки. Наприкінці його військової кар'єри він очолював крихітний загін з 38 чоловіків, жінок і дітей. Цілий рік за ним полювали 5 тисяч солдатів армії США (чверть всієї американської армії на той момент) і кілька загонів мексиканської армії. Люди Джеронімо були одними з останніх незалежних індіанських воїнів, що відмовилися визнати владу уряду Сполучених Штатів на Американському Заході. Кінець опору настав 4 вересня 1886 року, коли Джеронімо був змушений здатися американському генералові Нельсону Майлзу в Арізоні.

Джеронімо і інші воїни були відправлені у Форт-Пікенс, штат Флорида, а його сім'я в Форт-Меріон. Вони возз'єдналися у травні 1887 року, коли всі разом були перевезені у Казарми Маунт-Вернон в Алабамі на п'ять років. У 1894 році Джеронімо перевезли до Форт-Сілла в Оклахомі.

Джеронімо (1898 рік)

У літньому віці він став знаменитістю. Він з'являвся на виставках, включаючи всесвітню виставку 1904 року у Сент-Луїсі, штат Міссурі, де продавав сувеніри і власні фотографії. Однак повернутися на землю предків йому не дозволялося. Джеронімо брав участь у параді з нагоди інавгурації президента США Теодора Рузвельта у 1905 році. Він помер від пневмонії у Форт-Сілла 17 лютого 1909 року та був похований на місцевому кладовищі полонених індіанців-апачів.

У 1905 у Джеронімо погодився розповісти свою історію С. М. Барретту, главі департаменту освіти у Лоутоні, територія Оклахоми. Барретт звернувся за дозволом до президента, щоб опублікувати книгу. Джеронімо розповідав тільки те, що хотів розповісти, не відповідав на запитання і нічого не міняв у своєму оповіданні. Імовірно Барретт не робив власних великих змін в оповіданні Джеронімо. Фредерік Тернер пізніше перевидав цю автобіографію, прибравши примітки Барретта і написавши введення для не-апачів[1].

Екранізації[ред.ред. код]

У 1962 році у США вийшов у прокат фільм кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer «Джеронімо». У 1993 році кінокомпанією Columbia Pictures було знято кінофільм «Джеронімо: американська легенда». У тому ж 1993 році компанією «Turner pictures» випущений фільм Роджера Янга «Джеронімо».

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Клич «Джеронімо!» Використовується у повітряно-десантних військах США десантниками-парашутистами під час стрибка з літака. У 1940 році рядовий 501-го експериментального повітряно-десантного полку на ім'я Ебергард запропонував товаришеві використовувати за бойовий клич ім'я індіанця з переглянутого напередодні фільму. Через деякий час весь взвод люто кричав «Джеронімо!», при десантуванні з літака, а сьогодні цей клич є вже традиційним для ВДВ США. Як бойовий вигук, що символізує лють, відвагу і віру у перемогу (схоже за значенням з «Ура!» і японським «Банзай!»), Клич «Джеронімо!» Згадується в різних творах літератури, кіномистецтва, комп'ютерних іграх.
  • Клич «Джеронімо!» Використовує Одинадцятий Доктор, герой британського фантастичного серіалу Доктор Хто, Агент Джонні Інгліш, герой однойменного фільму, стрибаючи з парашутом з вертольота, а також полярні ведмеді, стрибаючи в замерзле озеро, з мультиплікаційного фільму «Балто».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Turner, Frederick W. (1970) in his introduction to Geronimo: His Own Story: The Autobiography of a Great Patriot Warrior Dutton, New York, ISBN 0-525-11308-8;

Література[ред.ред. код]

  • "На просторах прерій. Трубка світу і сокиру війни "., Юрій Стукалін, ЕНАС, 2009.
  • Geronimo's Story of His Life; as told to Stephen Melvil Barrett. Published:New York, Duffield & Company, 1906. Online at Webroots; Edition Oct 15 2002
  • Geronimo (edited by Barrett) « Geronimo, His Own Story» New York:Ballantine Books 1971. ISBN 0-345-28036-9. Also ISBN 0-85052-104-1
  • Carter, Forrest. «Watch for Me on the Mountain». Delta. 1990. (Originally entitled «Cry Geronimo».)
  • Opler, Morris E.; & French, David H. (1941). Myths and tales of the Chiricahua Apache Indians. Memoirs of the American folk-lore society, (Vol. 37). New York:American Folk-lore Society. (Reprinted in 1969 by New York:Kraus Reprint Co.; In 1970 by New York; in 1976 by Millwood, NY:Kraus Reprint Co.; & In 1994 under ME Opler, Morris by Lincoln:University of Nebraska Press. ISBN 0 — 8032-8602-3).
  • Pinnow, Jurgen. (1988). Die Sprache der Chiricahua-Apachen:Mit Seitenblicken auf das Mescalero [The language of the Chiricahua Apache:With side glances at the Mescalero]. Hamburg:Helmut Buske Verlag.
  • Davis, Britton «The Truth about Geronimo» New Haven:Yale Press 1929
  • Bigelow, John Lt « On the Bloody Trail of Geronimo» New York:Tower Books 1958
  • Debo, Angie. Geronimo:The Man, His Time, His Place. University of Oklahoma Press:Norman, 1976
  • Pember, Mary Annette. (July 12, 2007). «'Tomb Raiders':Yale's ultra-secret Skull and Bones Society is believed to possess the skull of legendary Apache chief Geronimo.» Diverse Issues in Higher Education 24 (11), 10-11. Retrieved April 23, 2008. [1]
  • Faulk, Odie B. The Geronimo Campaign. Oxford University Press:New York, 1969. ISBN 0-19-508351-2
  • Dee Brown, Bury my Heart at Wounded Knee. New York:Holt, Rinehart & Winston, 1970. ISBN 0-03-085322-2

Посилання[ред.ред. код]