Очікує на перевірку

Доменіко Ді Карло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Доменіко Ді Карло
Доменіко Ді Карло
Доменіко Ді Карло
Особисті дані
Народження 23 березня 1964(1964-03-23) (60 років)
  Кассіно, Провінція Фрозіноне, Лаціо, Італія
Зріст 179 см
Вага 74 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Кассіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1981 Італія «Кассіно» 37 (1)
1981–1982 Італія «Тревізо» 26 (1)
1982–1984 Італія «Комо» 0 (0)
1984–1986 Італія «Тревізо» 55 (3)
1986–1987 Італія «Тернана» 30 (3)
1987–1990 Італія «Палермо» 97 (6)
1990–1999 Італія «Віченца» 268 (9)
1999–2000 Італія «Лечче» 4 (0)
2000–2001 Італія «Ліворно» 27 (0)
2001 Італія «Зюйдтіроль» 0 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001–2003 Італія «Віченца» (дублери)
2003–2007 Італія «Мантова»
2007–2008 Італія «Парма»
2008–2010 Італія «К'єво»
2010–2011 Італія «Сампдорія»
2011–2012 Італія «К'єво»
2014 Італія «Ліворно»
2014–2015 Італія «Чезена»
2015–2017 Італія «Спеція»
2018 Італія «Новара»
2018–2019 Італія «К'єво»
2019–2021 Італія «Віченца»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Доменіко Ді Карло (італ. Domenico Di Carlo; нар. 23 березня 1964, Кассіно) — італійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1964 року в місті Кассіно. Вихованець футбольної школи клубу «Кассіно» з рідного міста.

У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за першу команду «Кассіно», в якій провів два сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату, після чого тривалий час грав за інші нижчолігові команди «Тревізо», «Комо», «Тернана» та «Палермо», в якому був капітаном[1][2].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Віченца», до складу якого приєднався 1990 року. З новою командою у 1993 році вийшов вперше в кар'єрі до Серії В, а у 1995 році і до Серії А, де дебютував у віці 31 року. Загалом відіграв за команду з Віченци дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і у 1997 році виборов титул володаря Кубка Італії[3], що дозволило команді на наступний рік кваліфікуватись у Кубок кубків, в якому команда дійшла до півфіналу[4].

1999 року, після вильоту «Віченци» з Серії А, Ді Карло перейшов до новачка елітного дивізіону «Лечче», але не став ам основним гравцем, зігравши лише чотири матчі, через що наступного року перейшов у «Ліворно» з Серії С1.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Зюйдтіроль» з Серії С2, де недовго перебував з листопада по грудень 2001 року.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2001 року, очоливши молодіжну команду «Віченци»[5].

В 2003 році Ді Карло очолив «Мантову» і за два роки вивів команду з Серії С2 в Серію В (вперше після 32 років), а в третьому сезоні зайняв 4 місце і лише програвши в плей-оф не зумів вивести команду в Серію А.

2007 року на тренера звернуло увагу керівництво «Парма», з якою Доменіко підписав свій перший контракт з елітним клубом. Проте у вищому дивізіоні у тренера не було результатів і його було звільнено після домашньої поразки від «Сампдорії» 9 березня 2008 року, коли клуб був третім знизу у зоні вильоту[6].

У листопаді 2008 року тренера запросили на посаду головного тренера «К'єво», де Доменіко Ді Карло замінив тренера Джузеппе Якіні[7]. Ді Карло привів «К'єво» двох місць в другій частині таблиці в Серії А (16 і 14 місце відповідно), які були розцінені як вражаючі результати, приймаючи у увагу труднощі клубу конкурувати з більш відомими командами з одним з найнижчих бюджетів у лізі[8]. 26 травня 2010 року Ді Карло подав в відставку з тренерського поста «К'єво»[9].

В той же день він був оголошений новим головним тренером «Сампдорії»[10]. Його першим завданням стало подолати останній кваліфікаційний раунд, щоб увійти в груповий етап Ліги чемпіонів 2010/11, але команда поступилась у двобої з «Вердером», а потім була ліквідована ще на груповій стадії Ліги Європи. Він був звільнений 7 березня 2011 року після домашньої поразки від «Чезени» (2:3)[11]. В останні десять ігор «Сампдорія» мала сім поразок і тільки одну перемогу та знаходилась у трьох очках від зони вильоту[12].

9 червня 2011 року Ді Карло погодився повернутися в «К'єво»[13]. Він врятував свою команду від вильоту в першому сезоні, але був відсторонений від своїх обов'язків 2 жовтня 2012 року після невдалого старту в сезоні 2012/13[14].

21 січня 2014 року Доменіко став тренером аутсайдера Серії А «Ліворно»[15], але вже 19 квітня 2014 року, після поразки 3:0 від «Мілану», був звільнений[16]. У 14 іграх під керівництвом Ді Карло клуб набрав лише 12 очок (3 перемоги, 3 нічиїх і 8 поразок) і був на передостаньому місці в турнірній таблиці.

8 грудня 2014 року Ді Карло був призначений новим головним тренером іншого борця за виживання в Серії А «Чезени»[17], але не зміг врятувати команду, з якою зайняв 19 місце, після чого 6 червня 2015 року покинув клуб[18].

23 листопада 2015 року очолив тренерський штаб команди «Спеція»[19], з якою в першому сезоні потрапив у плей-оф за право виходу в Серію А, але поступився на стадії півфіналу «Трапані». Залишив цю команду у 2017.

Частину 2018 року провів на тренерському містку «Новари», після чого повернувся до тренерського штабу «К'єво». утретє залишив цю команду у 2019 році, невдовзі після чого був призначений головним тренером «Віченци», яку очоював до 2021 року.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Віченца»: 1996-97

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Di Carlo, una gloria rosanero capitano dalla rinascita alla C1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ricerca.repubblica.it
  2. Di Carlo, il capitano della rinascita Livesicilia.it
  3. 1996/97 Coppa Italia. gazzetta.it. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2013.
  4. Chelsea-Vicenza 3-1. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  5. La «Guidolin band» è finita sul ponte di comando [Архівовано 29 липня 2010 у Wayback Machine.] Ladomenicadivicenza.it
  6. Parma: via Di Carlo. Scala e Zac tra i candidati (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 10 березня 2008. Архів оригіналу за 11 березня 2008. Процитовано 10 березня 2008.
  7. LA SQUADRA AFFIDATA A DOMENICO DI CARLO. OGGI ALLE 14 LA PRESENTAZIONE (Italian) . AC ChievoVerona. 4 листопада 2008. Архів оригіналу за 2 March 2009. Процитовано 4 листопада 2008.
  8. Serie A TIM 2009-10 [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] Legaseriea.it
  9. COMUNICATO STAMPA (Italian) . AC ChievoVerona. 26 травня 2010. Процитовано 26 травня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. U.C. Sampdoria: Domenico Di Carlo è il nuovo tecnico (Italian) . UC Sampdoria. 26 травня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 26 травня 2010.
  11. Di Carlo sollevato dall'incarico, Cavasin nuovo allenatore. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 7 січня 2017.
  12. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] calcio.excite.it
  13. E' Domenico Di Carlo il nuovo mister gialloblù (Italian) . AC ChievoVerona. 9 червня 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 9 червня 2011.
  14. Chievo, addio Di Carlo Arriva l'ex Corini [Chievo, goodbye Di Carlo; former player Corini comes in] (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 2 жовтня 2012. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 2 жовтня 2012.
  15. Di Carlo nuovo allenatore del Livorno Calcio — Livornocalcio.it. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 7 січня 2017.
  16. Di Carlo sollevato dall'incarico. Torna Nicola — Livornocalcio.it. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 7 січня 2017.
  17. Di Carlo nuovo tecnico del Cesena Calcio. AC Cesena. 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  18. UFFICIALE: Cesena, Di Carlo non è più il tecnico dei romagnoli — tuttomercatoweb.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  19. UFFICIALE: Spezia, Di Carlo è il nuovo allenatore. Contratto fino al 2017 [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.] tuttomercatoweb.com

Посилання

[ред. | ред. код]