Недо Сонетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Недо Сонетті
Nedo Sonetti Atalanta.jpg
Сонетті у 1980-ті роки
Особові дані
Народження 25 лютого 1941(1941-02-25) (78 років)
  Пйомбіно, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1963–1964 Італія «Піомбіно» 32 (11)
1964–1967 Італія «Спеція» 87 (3)
1967–1972 Італія «Реджина» 130 (3)
1972–1973 Італія «Салернітана» 15 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1974–1975 Італія «В'яреджо»
1975–1976 Італія «Казертана»
1976–1979 Італія «Спеція»
1979–1980 Італія «Козенца»
1980–1983 Італія «Самбенедеттезе»
1983–1987 Італія «Аталанта»
1987–1989 Італія «Удінезе»
1989–1990 Італія «Авелліно»
1990–1991 Італія «Асколі»
1991–1992 Італія «Болонья»
1993 Італія «Лечче»
1993–1994 Італія «Монца»
1994–1996 Італія «Торіно»
1996–1997 Італія «Кремонезе»
1997–1999 Італія «Лечче»
1999–2000 Італія «Брешія»
2000–2001 Італія «Салернітана»
2001–2002 Італія «Кальярі»
2002–2003 Італія «Палермо»
2003–2004 Італія «Анкона»
2004–2005 Італія «Катанія»
2005–2006 Італія «Кальярі»
2006–2007 Італія «Асколі»
2007 Італія «Кальярі»
2008–2009 Італія «Брешія»
2010 Італія «Віченца»
2015 Італія «Павія» (техдир)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Недо Сонетті (італ. Nedo Sonetti, нар. 25 лютого 1941, Пйомбіно) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1963 року виступами за команду «Піомбіно», в якій провів один сезон, взявши участь у 32 матчах чемпіонату.

Протягом 1964—1967 років захищав кольори «Спеції» з Серії С.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Реджини», до складу якої приєднався 1967 року. Відіграв за команду з Реджо-Калабрія наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Реджини», був основним гравцем захисту команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Салернітана», за який виступав протягом 1972—1973 років.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1974 року, очоливши тренерський штаб клубу «В'яреджо».

В подальшому очолював нижчолігові команди «Казертана», «Спеція», «Козенца» та «Самбенедеттезе».

1983 року Сонетті очолив «Аталанту» і в першому ж сезоні виграв з нею Серію Б та вийшов у Серію А, де і дебютував у наступному сезоні як тренер зайнявши з командою 10 місце. Покинув клуб 1987 року, після того як «Аталанта» вилетіла з Серії А.

Після цього очолював клуби Серії В «Удінезе», «Авелліно», «Асколі» та «Болонью».

У 1993 році недовго очолював клуб Серії А «Лечче», після чого повернувся до другого дивізіону, де працював з «Монцою».

1994 року став головним тренером «Торіно» з Серії А, але 1996 року був звільнений і згодом працював у «Кремонезе» з Серії В.

1997 року знову очолив «Лечче», з яким зайняв 17 місце і вилетів до Серії В, проте залишився в команді і на наступний рік зайняв третє місце та повернув команду в еліту. Проте сам Сонетті продовжив працювати в другому дивізіоні, де очолював «Брешію», «Салернітану», «Кальярі» та «Палермо».

У 2003 році став тренером «Анкони», але вже наступного року перейшов на роботу в «Катанію» з Серії В.

У листопаді 2005 року Сонеті був запрошений знову очолити «Кальярі», де він замінив Баллардіні, ставши четвертим тренером клубу з Сардинії протягом кількох місяців. Після завершення сезону, в якому він врятував команду від вильоту, Сонетті покинув клуб.

Працював телевізійним коментатором для мереж Mediaset, в листопаді 2006 року Недо очолив «Асколі», але не врятував команду від вильоту з Серії А і змушений був покинути клуб.

13 листопада 2007 року знову став головним тренером «Кальярі», замінивши звільненого Марко Джампаоло[1]. Уже втретє президент Челліно вирішив запросити Сонеті, щоб виправити ситуацію сардінської команди, яка опустилась на останнє місце. 19 грудня Недо пішов у відставку, але на наступний день повернувся, після прояснення з президентом Челліно[2]. Проте вже 24 грудня, після поразки 1:5 від «Фіорентини», Сонеті остаточно покинув команду[3].

25 вересня 2008 року очолив клуб Серії В «Брешія». 19 травня 2009 року він був звільнений після поразки 1:2 від «Гроссето», яка залишила «Брешію» на четвертому місці.

28 березня 2010 року 69-річний Сонетті став головним тренером клубу Серії В «Віченци»[4]. Проте як головний тренер пропрацював менше місця й був звільнений 15 квітня після трьох ігор (дві нічиї і поразка)[5].

22 вересня 2015 року став технічним директором «Павії»[6], але 30 жовтня пішов з посади[7].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cagliari appoint Sonetti. Football Italia. 2007-11-13. Архів оригіналу за 2007-11-14. Процитовано 2007-11-13. 
  2. Respinte le dimissioni di Sonetti (Italian). Cagliari Calcio. 2007-12-20. Архів оригіналу за 2008-04-12. Процитовано 2007-12-20. 
  3. Cagliari appoint new Coach. Football Italia. 2007-12-27. Архів оригіналу за 2007-12-30. Процитовано 2007-12-27. 
  4. Nedo Sonetti è il nuovo allenatore (Italian). Vicenza Calcio. 2010-03-28. Процитовано 2010-03-28. [недоступне посилання з квітень 2019]
  5. Ritorna Rolando Maran (Italian). Vicenza Calcio. 2010-04-15. Процитовано 2010-04-15. [недоступне посилання з квітень 2019]
  6. Sonetti, nuova vita a 74 anni: è il direttore tecnico del Pavia Gazzetta.it
  7. Sonetti a TMW: "Il mio addio al Pavia? Non c'è mai stato un benvenuto..." Tuttomercatoweb.com

Посилання[ред. | ред. код]