Евапотранспірація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Евапотранспірація (від лат. evaporo — випаровується і транспірація), або сумарне випаровування — кількість вологи, що переходить в атмосферу у вигляді пари в результаті десукціі і подальшої транспірації (фізіологічне випаровування) і фізичного випаровування з ґрунту і з поверхні рослинності. Евапотранспірація виражається в мм водяного стовпа і корелює з біопродуктивністю екосистем.

Евапотранспірація потенційна — кількість води, яке могло б виділитися шляхом евапотранспіраціі при певному режимі температури і вологості при надрясній кількості води.

Евапотранспірація фактична — маса води, яка в даному місці повертається рослинами в атмосферу. Розглядається як величина, протилежна кількісті опадів (як правило, нижче потенційної евапотранспіраціі). Евапотранспірація фактична в будь-якій точці Земної кулі визначається температурою.

Потенційно-евапотранспіраційне відношення[ред.ред. код]

Потенційно-евапотранспіраційне відношення — це відношення потенційної евапоротранспіраціі (тобто максимально можливої евапоротранспіраціі в умовах даного клімату за умови надлишкового зволоження) і реального рівня опадів. Якщо відношення менше одиниці, то опади, які випадають, не встигають випаровуватися, що призводить до підвищеного зволоження. Значення більше одиниці відповідає сухому клімату.

Потенційно-евапотранспіраційне відношення не є незалежною координатою, адже потенційна евапотранспірація однозначно визначається середньорічньою біотемпературою:

де

 — потенційна евапотранспірація, мм;
 — біотемпература, °C.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]