Ерік XII Магнусон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерік XII Магнусон

Ерік XII Магнусон (1339-1359) - король Швеції з 1356 до 1359 року. Походив з династії Фолькунгів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином Магнуса IV, короля Швеції та Норвегії, та Бланки Намюрської. У 1343 році Еріка обрано спадкоємцем шведського трону. Тим самим його батько - Магнус IV - намагався зміцнити своє становище у Швеції.

Бажанням Еріка долучитися до керуванням країною, скористалася шведська знать, яка підштовхнула принца на повстання проти батька у 1355 році. Боротьба тривала до 1357 року, коли нарешті королівство Швеція була поділена між Еріком XII та Магнусом IV. При цьому король Ерік отримав південну Швецію та Фінляндію. У 1359 році батько й син замирилися, стали співволодарями країни.

Проте в цьому ж році - 21 червня - Ерік та його дружина помирають. За однією їх було отруєно, за іншою - від чуми.

Родина[ред.ред. код]

Дружина - Беатрікс (1344-1359), донька Людовика IV Вітельсбаха, імператора Священної Римської імперії

Дітей не було

Джерела[ред.ред. код]

  • Sveriges medeltida personnamn, Upppslagsordet "Erik" s. 8
  • Eldbjørg Haug: Margrete. Den siste Dronningen i Sverreætten. Oslo 2000. (Margrete. Die letzte Königin des Sverre-Geschlechts)