Ерік XII Магнусон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерік XII Магнусон

Ерік XII Магнусон (13391359) — король Швеції з 1356 до 1359 року. Походив з династії Фолькунгів.

Життєпис[ред.ред. код]

Ерік був сином Магнуса IV, короля Швеції та Норвегії, та Бланки Намюрської. У 1343 році його обрали спадкоємцем шведського трону. Тим самим його батько Магнус IV намагався зміцнити своє становище у Швеції.

Бажанням Еріка долучитися до керуванням країною, скористалася шведська знать, яка підштовхнула принца на повстання проти батька у 1355 році. Боротьба тривала до 1357 року, коли нарешті королівство Швеція було поділене між Еріком XII та Магнусом IV. При цьому король Ерік отримав південну Швецію та Фінляндію. У 1359 році батько й син замирилися, стали співволодарями країни.

Проте, в цьому ж році, 21 червня, Ерік та його дружина померли. За однією їх було отруєно, за іншою — від поширеної тоді чуми.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Беатрікс (1344—1359), донька Людовика IV Вітельсбаха, імператора Священної Римської імперії. Дітей в них не було.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sveriges medeltida personnamn, Upppslagsordet «Erik» s. 8 (швед.)
  • Eldbjørg Haug: Margrete. Den siste Dronningen i Sverreætten. Oslo 2000. (Margrete. Die letzte Königin des Sverre-Geschlechts) (швед.)