Гокан VI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гокан VI
Kong Haakon VI Magnusson PI XVII 1.jpg
Народився серпень 1340[1]
Швеція
Помер 11 вересня 1380[1] (40 років) або 1 травня 1380(1380-05-01)[2] (39 років)
Осло, Норвегія
Поховання Церква святої Марії (Осло)[d]
Громадянство
(підданство)		 Норвегія
Діяльність монарх
Посада король
Конфесія християнство
Рід Фолькунги
Батько Магнус Еріксон
Мати Бланка Намюрська
Брати, сестри  • Ерік XII Магнусон
У шлюбі з Маргарита I Данська
Діти Олаф IV
Magnus VII de Norvège (Armorial de Gelre).svg
Печатка короля Гокона VI
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гокан.

Гокон VI (шв.: Håkon Magnusson, нар. 1340(1340) — пом. 1380) — король Норвегії з 1355 до 1380 року та Швеції з 1362 до 1364 року, як Гокон II. Походив з династії Фолькунгів.

Король Норвегії[ред. | ред. код]

Був сином Магнуса Еріксона, короля Швеції та Норвегії, і Бланки Намюрської. 1343 року Гокана оголосили спадкоємцем норвезького трону. З цього моменту Гокан мешкав у Норвегії. Це дозволило йому встановити необхідні зв'язки з представниками знаті Норвегії. У 1355 році Гокана було короновано на володаря Норвегії.

Він взяв участь у боротьбі свого брата Еріка проти батька 1355 року. Після смерті Еріка у 1359 році Гокан отримав беззаперечні права на шведську корону. А після того як короля Магнуса було скинуто з престолу 1362 року шведська аристократія запросила Гокана на трон Швеції. Він став новим королем Швеції 15 лютого 1362 року у місті Уппсала. Водночас проти нього виступили жителі портових міст та частина шляхти, які обрали новим королем Альбрехта Мекленбурзького.

Боротьба за Швецію[ред. | ред. код]

Як король Швеції, 1363 року Гокан почав боротьбу за владу з Альбрехтом Мекленбурзьким. У 1364 Гокана позбавили влади у Швеції на користь Альбрехта. Проте Гокан VI не змирився із втратою шведської корони й 1365 року розпочав нову війну. Перед цим для зміцнення своїх позицій він одружився з донькою Вальдемара IV, короля Данії. Разом з тим, у 1368 та 1370 роках укладено мирні угоди між Норвегією та Ганзейським союзом. З цього моменту вплив Ганзи у Норвегії почав зростати. Натомість ганзейці надали допомогу Гокану у боротьбі за шведський трон.

Гокан розбив війська прихильників короля Альбрехта при Гаті, після чого захопив значні території у Швеції. Водночас на підтримку Гокана спалахнуло повстання шведської шляхти. 1371 року Гокан взяв в облогу Стокгольм, але не зміг захопити це місто. Як наслідок було укладено угоди про мир. Гокан зрікся шведського трону, але отримав західні землі Шведського королівства.

Останні роки[ред. | ред. код]

1375 року Гокан VI активно допомагав своїй дружині Маргариті I поставити новим королем Данії їхнього спільного сина Олафа. В цій справі велику роль зіграла Ганза. Натомість вона отримала право втручатися у вибори данського короля. До того ж Гокан затвердив усі права цього торговельного союзу, що існували на той час.

У 1379–1380 він почав готувати нову війну, щоб захопити Швецію. Гокан звернувся до представників шведської аристократії із закликом підтримати його дії. Саме в час цих приготувань він раптово помер, залишивши трон Норвегії та права на корону Швеції своєму синові Олафу.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Маргарита I (1353–1412), донька Вальдемара IV, короля Данії

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Birgitta Fritz: Hus, land och län: Förwaltningen i Sverige 1250–1434. 2 Bde. Stockholm 1972–1973.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гокан VI
Гаральд I (870—933) • Ейрік I (933—935) • Гокон I (935—961) • Гаральд II (961—970) • Гаральд III (961—986) • Свен I (986?—995 (перший раз) • Олаф I (995—1000) • Свен I (1000—1014 (другий раз) • Олаф II (1015—1028) • Кнуд I (1028—1035) • Магнус I (1035—1047) • Гаральд III (1047—1066) • Олаф III (1066—1069) • Магнус II (1066—1069) • Олаф III (1069—1093) • Магнус III (1093—1103) • Ейстейн I (1103—1123) • Сігурд I (1103—1130) • Магнус IV (1130—1135) • Гаральд IV (1130—1136) • Сігурд II (1136—1155) • Інге I (1136—1161) • Ейстейн II (1142—1157) • Гокон II (1157—1162) • Магнус V (1161—1184) • Ейстейн III (1176—1177) • Сверрір I (1177/1184—1202) • Йон I (1186 —1188) • Інге II (1196—1202) • Гокон III (1202—1204) • Гутторм I (1204  • Ерлінг I (1204—1207) • Інге III (1205—1217) • Пилип I (1207—1217) • Гокон IV (1217—1263) • Скуле Бардсон (1239—1240) • Магнус VI (1263—1280) • Ерік II (1280—1299) • Гокон V (1299—1319) • Магнус VII (1319—1355) • Гокон VI (1355—1380) • Олаф IV (1380—1387) • Маргарита I (1387—1389) • Ерік III (1389—1442) • Хрістофер I (1442—1448) • Карл I (1449—1450) • Кристіан I (1450—1481) • Ганс I (1483—1513) • Кристіан II (1513—1523) • Фредерік I (1523—1533) • Кристіан III (1534—1559) • Фредерік II (1559—1588) • Кристіан IV (1588—1648) • Фредерік III (1648—1670) • Кристіан V (1670—1699) • Фредерік IV (1699—1730) • Кристіан VI (1730—1746) • Фредерік V (1746—1766) • Кристіан VII (1766—1808) • Фредерік VI (1808—1814) • Кристіан VIII (1814) • Карл II (1814—1818) • Карл III Юхан (1818—1844) • Оскар I (1844—1859) • Карл IV (1859—1872) • Оскар II (1872—1905) • Гокон VII (1905—1957) • Олаф V (1957—1991) • Гаральд V (з 1991
  1. ↑ а б http://genealogy.euweb.cz/scand/sweden4.html#H6
  2. ↑ Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гокан_VI&oldid=25496053