Гокон VI Маґнуссон
| Гокон VI Маґнуссон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
серпень 1340[1] Швеція |
| Помер |
11 вересня 1380[1] (40 років) або 1 травня 1380[2] (39 років) Осло, Данія-Норвегія |
| Поховання | Церква святої Марії (Осло)d |
| Країна | Норвегія |
| Діяльність | монарх |
| Посада | Monarch of Norwayd і Король Швеції[d] |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Фолькунги |
| Батько | Магнус Еріксон |
| Мати | Бланка Намюрська |
| Брати, сестри | Ерік XII Магнусон |
| У шлюбі з | Маргарита I Данська |
| Діти | Олаф IV |
.svg) | |
Гокон VI Маґнуссон (шв.: Håkon Magnusson, нар. 1340 — пом. 1380) — король Норвегії з 1355 до 1380 року та Швеції з 1362 до 1364 року, як Гокон II. Походив з династії Фолькунгів.
Король Норвегії[ред. | ред. код]
Був сином Маґнуса Еріксона, короля Швеції та Норвегії, і Бланки Намюрської. 1343 року Гокона оголосили спадкоємцем норвезького трону. З цього моменту Гокон мешкав у Норвегії. Це дозволило йому встановити необхідні зв'язки з представниками знаті Норвегії. У 1355 році Гокона було короновано на володаря Норвегії.
Він взяв участь у боротьбі свого брата Еріка проти батька 1355 року. Після смерті Еріка у 1359 році Гокон отримав беззаперечні права на шведську корону. А після того як короля Маґнуса було скинуто з престолу 1362 року шведська аристократія запросила Гокона на трон Швеції. Він став новим королем Швеції 15 лютого 1362 року у місті Уппсала. Водночас проти нього виступили жителі портових міст та частина шляхти, які обрали новим королем Альбрехта Мекленбурзького.
Боротьба за Швецію[ред. | ред. код]
Як король Швеції, 1363 року Гокан почав боротьбу за владу з Альбрехтом Мекленбурзьким. У 1364 Гокона позбавили влади у Швеції на користь Альбрехта. Проте Гокон VI не змирився із втратою шведської корони й 1365 року розпочав нову війну. Перед цим для зміцнення своїх позицій він одружився з донькою Вальдемара IV, короля Данії. Разом з тим, у 1368 та 1370 роках укладено мирні угоди між Норвегією та Ганзейським союзом. З цього моменту вплив Ганзи у Норвегії почав зростати. Натомість ганзейці надали допомогу Гокону у боротьбі за шведський трон.
Гокон розбив війська прихильників короля Альбрехта при Гаті, після чого захопив значні території у Швеції. Водночас на підтримку Гокона спалахнуло повстання шведської шляхти. 1371 року Гокон взяв в облогу Стокгольм, але не зміг захопити це місто. Як наслідок було укладено угоди про мир. Гокон зрікся шведського трону, але отримав західні землі Шведського королівства.
Останні роки[ред. | ред. код]
1375 року Гокон VI активно допомагав своїй дружині Маргариті I поставити новим королем Данії їхнього спільного сина Олафа. В цій справі велику роль зіграла Ганза. Натомість вона отримала право втручатися у вибори данського короля. До того ж Гокон затвердив усі права цього торговельного союзу, що існували на той час.
У 1379—1380 він почав готувати нову війну, щоб захопити Швецію. Гокон звернувся до представників шведської аристократії із закликом підтримати його дії. Саме в час цих приготувань він раптово помер, залишивши трон Норвегії та права на корону Швеції своєму синові Олафу.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Маргарита I (1353—1412), донька Вальдемара IV, короля Данії
Діти:
- Олаф (1370—1387)
Джерела[ред. | ред. код]
- Birgitta Fritz: Hus, land och län: Förwaltningen i Sverige 1250—1434. 2 Bde. Stockholm 1972—1973.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гокон VI Маґнуссон |
| |||||||||