Дідьє Дрогба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дідьє Дрогба
Didier Drogba'14.JPG
Особові дані
Повне ім'я Дідьє Ів Дрогба Тебілі
(Didier Yves Drogba Tébily)
Народження 11 березня 1978(1978-03-11) (40 років)
  Абіджан, Кот-д'Івуар
Зріст 188 см
Вага 84 кг
Громадянство Flag of France.svg Франція
Flag of Côte d'Ivoire.svg Кот-д'Івуар
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Фінікс Райзінг»
Номер 11
Юнацькі клуби
1989—1991
1991–1993
1993–1997
1997–1998
Франція «Абвіль»
Франція «Ванн»
Франція «Левалуа»
Франція «Ле Ман»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998–2002 Франція «Ле Ман» 64 (12)
2002–2003 Франція «Генгам» 45 (20)
2003–2004 Франція «Олімпік Марсель» 35 (19)
2004–2012 Англія «Челсі» 226 (100)
2012–2013 КНР «Шанхай Шеньхуа» 11 (8)
2013–2014 Туреччина «Галатасарай» 37 (15)
2014–2015 Англія «Челсі» 28 (4)
2015–2016 Канада «Монреаль Імпакт» 22 (17)
2017– США «Фінікс Райзінг» 14 (10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2002–2014 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 104 (65)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дідьє́ Ів Дрогба́ Тебілі́ (фр. Didier Yves Drogba Tébily; нар. 11 березня 1978 року, Абіджан, Кот-д'Івуар) — івуарійський футболіст, нападник та співвласник американського клубу «Фінікс Райзінг». Найкращий футболіст Африки 2006, 2009. Найкращий бомбардир збірної Кот-д'Івуару всіх часів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Виховувати Дідьє Дрогба віддали рідному дядькові — Мішелеві Гоба, який виступав у Франції за нижчолігові футбольні команди. Природньо, Мішель всіляко заохочував хлопця до гри у футбол. Зараз Дідьє Дроґба дуже тепло згадує про ті роки і дякує своєму дядькові за перші кроки, які Дроґба здійсним завдяки його допомозі. У 1989 році до Франції переселилася уся сім'я Дроґба. Спортивне виховання дядька погано вплинуло на шкільну успішність Дідьє і хлопця відправили до двоюрідного брата Олівьє Тебілі. Тебілі став досить успішним профі і виступав, наприклад, за «Селтік» та «Бірмінгем Сіті». Сім'я часто переїжджала з місця на місце і першим більш-менш постійним юнацьким колективом Дідьє Дроґба став «Леваллуа» — команда з передмістя Парижа Левалуа-Перре. Одним з перших наставників став Сребренко Репчич — колишній гравець збірної Югославії (1 гра). Саме Репчич переставив Дрогба з оборони в напад, де талант хлопця почав виявлятися ще яскравіше.

19-річним африканцем почали цікавитися «Генгам», «Ле Ман», ПСЖ та «Ланс». Але перелом ноги дещо зменшив інтерес до нападника і зрештою Дідьє перейшов до друголігового «Ле Ману». Таким чином професіональним футболістом він став у солідному, як на теперішній час, віці — 20 років. Тренером команди був Марк Вестерлоппе, під керівництвом якого африканець почав потрапляти у стартовий склад і забив 7 голів у сезоні 1999/2000. Потім тренер змінився і Дроґба перестав підходити під ігрову модель команди. Нападника продали до вищолігового «Генгама», який боровся за виживання у Лізі 1. «Ле Ман» позбувся Дрогба і отримав від «Генґ\гама» 150 тисяч євро. Для порівняння — через півтора року «Марсель» виплатив попередньому клубу 5 мільйонів євро.

«Генгаму» вдалося зберегти місце у елітному дивізіоні, а Дідьє Дрогба став найкращим бомбардиром клубу в наступному сезоні — 2002/03. Команда посіла непогане 7-е місце, а лідерів команди почали спокушати пропозиціями з багатих клубів — Флоран Малуда пішов до «Ліона», а Дідьє Дрогба — до «Марселя».

«Марсель»[ред. | ред. код]

У новому клубі нападник дістав можливість виступати у Лізі чемпіонів та боротися за медалі чемпіонату Франції. Зайнявши 3-є місце у своїй групі ЛЧ, марсельці кваліфікувалися до Кубка УЄФА. У цьому турнірі французи зустрілися з дніпропетровським «Дніпром», який очолював Євген Кучеревський. Обидві зустрічі видались не надто результативними — 0:0 в Дніпропетровську та 1:0 у Марселі. Долю протистояння вирішив єдиний гол, який забив Дрогба з пенальті у ворота В'ячеслава Кернозенка.

«Марсель» дійшов до фіналу Кубка УЄФА 2002/03. У плей-оф французи обігрували імениті європейські клуби: «Ліверпуль», «Інтер» та у півфіналі «Ньюкасл». Проти «Ньюкасла» Дрогба відзначився двічі (0:0 і 2:0).

У фіналі «Марсель» програв серію післяматчевих пенальті іспанській «Валенсії», яку очолював Рафа Бенітес.

«Челсі»[ред. | ред. код]

21 липня 2004 року Дрогба став гравцем «Челсі». Про це він сказав:

« Якщо б я слідував за велінням серця, то залишився б у Марселі. Переходити до „Челсі“ мене ніхто не примушував. Але мною керує розум. Бувають пропозиції, від яких не відмовляються ні у спортивному, ні у фінансовому плані. Добре знайомі зі мною люди знають, що справа не тільки в грошах. Жозе Моурінью бачив мене на полі і хоче, щоб я був у його команді. Мені ж гра поряд з такими футболістами, як Кежман, Роббен, Муту, Макелеле та інші, повинна дозволити піднятися на новий щабель »

30 липня 2004 року Дрогба дебютував у складі «Челсі» в товариському матчі проти «Роми» — вийшов на поле після перерви і забив гол вже на 68 хвилині зустрічі, яка завершилася перемогою англійської команди з рахунком 3:0. У наступній грі Дідьє вже вийшов у стартовому складі і знову забив гол, проте це не допомогло його команді, що програла «Мілану» з рахунком 2:3. 16 серпня Дрогба провів свій перший офіційний матч за «Челсі» в якому його команда перемогла «Манчестер Юнайтед», а Дідьє зробив гольову передачу, з якої Эйдур Гудьонсен забив єдиний м'яч у зустрічі. А вже у третій офіційній грі за клуб, Дрогба забив гол, вразивши ворота «Крістал Пелес» з передачі Селестіна Бабаяро. Однак подальший виступ було перервано травмою — Дідьє потягнув м'яз живота в матчі з «Ліверпулем» і не грав протягом двох місяців.

Дідьє у 2008 році

Проте зігравши 26 матчів і забив 10 голів Дрогба допоміг «Челсі» виграти Прем'єр-лігу, другий подібний титул за всю історію клубу. Також лондонці здобули Кубок Футбольної ліги, у фіналі якого Дрогба забив гол, а його команда перемогла «Ліверпуль» у додатковий час з рахунком 3:2.

У 2008 році Дрогба разом із «Челсі» вийщов у фінал Ліги чемпіонів, в якому його команда у серії пенальті поступилась «Манчестер Юнайтед». Дідьє на 116-й хвилині матчу отримав червону картку та достроково покинув поле.

10 березня 2012 року Дідьє приніс перемогу «Челсі» в матчі зі «Сток Сіті», забив 100-й гол за «Челсі» в Прем'єр-лізі. До нього ця позначка ще не підкорялася жодному одному африканському гравцеві.

19 травня 2012 року Дрогба у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА зрівняв рахунок на 88 хвилині матчу, вразивши ворота «Баварії», що дозволило «Челсі» перевести гру в додатковий час. А в серії пенальті Дідьє забив вирішальний гол. Також Дрогба став кращим гравцем того матчу. 20 травня Дрогба став вільним агентом. Ходили чутки про його відхід з «Челсі». 22 травня представники нападаючого офіційно спростували інформацію про те, що їх клієнт вже прийняв рішення змінити клуб. Але офіційний сайт «Челсі» повідомив, що по закінченні контракту Дрогба піде з клубу.

«Шанхай Шеньхуа»[ред. | ред. код]

20 червня 2012 року Дрогба як вільний агент перейшов у китайський «Шанхай Шеньхуа». Угода була розрахована на 2,5 року. Про свій перехід Дідьє сказав таке:

« Протягом декількох тижнів розглянув всі отримані пропозиції і вирішив, що "Шанхай" — найкращий варіант для мене в даний момент. Це новий виклик для мене. <...> Сподіваюся, зможу допомогти розвитку китайського футболу і китайсько-африканських відносин »

«Галатасарай»[ред. | ред. код]

28 січня 2013 року став гравцем «Галатасарая», підписавши з клубом півторарічний контракт.У матчі за Суперкубок Туреччини 2013, Дрогба забив вирішальний гол у ворота «Фенербахче». У матчі з лондонським «Арсеналом», за «Emirates Cup» у 2013 році витягнув команду на перше місце. В тому матчі Дрогба оформив дубль, чим забезпечив перемогу свого клубу з рахунком 2:1. 22 вересня 2013 року, у матчі проти «Бешикташа» також оформив дубль, чим забезпечив перемогу «Галатасараю».

Поверення у «Челсі»[ред. | ред. код]

25 липня 2014 року гравець підписав контракт з «Челсі» строком на 1 рік. Свій перший гол після повернення Дрогба забив у матчі третього туру групового етапу Ліги чемпіонів з «Марібором», реалізувавши на 23-й хвилині пенальті. Сам матч закінчився з рахунком 3:0 на користь «синіх». 24 травня 2015 року заявив, що заключна гра «Челсі» у чемпіонаті проти «Сандерленда» стане для нього останньою як для гравця лондонського клубу. Дрогба почав гру капітаном команди і був замінений після півгодини гри через травму («Челсі» переміг 3:1).

«Монреаль Імпакт»[ред. | ред. код]

27 липня 2015 року Дрогба підписав контракт з клубом MLS «Монреаль Імпакт» до грудня 2016 року. 22 серпня Дрогба дебютував за «Монреаль», вийшовши на заміну на 59-й хвилині матчу проти «Філадельфії», а свій перший гол забив Дідьє вже в наступному матчі, виступаючи у стартовому складі проти «Чикаго Файр». У цьому матчі Дрогба оформив свій перший хет-трик в MLS, принісши перемогу своєму клубу (матч завершився з рахунком 4:3). 31 грудня 2016 року по закінченню контракту Дрогба покинув розташування клубу в статусі вільного агента.

«Фінікс Райзінг»[ред. | ред. код]

13 квітня 2017 року Дрогба підписав контракт з американським «Фінікс Райзінг», івуарієць також став співвласником клубу. Команда виступає в USL — другому за силою дивізіоні США після MLS. 13 травня 2018 заявив, що по закінченні сезону завершить кар'єру[2]:

« Я отримую задоволення від футболу. Мені подобається моя роль гравця і співвласника клубу. Поруч зі мною виступають безліч молодих футболістів, на яких я люблю віддавати передачі. Тим не менш, цей сезон стане останнім у моїй кар'єрі гравця. Мені вже 40, час зупинитися »

Збірна[ред. | ред. код]

Дідьє Дрогба вважають найрезультативнішим гравцем в історії збірної Кот-д'Івуару, оскільки точна кількість голів зірок минулого — Лорана Поку, Жоеля Тіеї і Абдулає Траоре невідома.

Дідьє став символом новітньої збірної Кот-д'Івуару. Під проводом «капітана Дрогба» африканська команда вперше у історії потрапила на чемпіонат світу. На Кубку африканських націй Кот-д'Івуар став володарем трофею у 2006 році та зайняв 4 місце у 2008-му. На турнірі-2008 нападник грав у нападі пліч-о-пліч зі своїм партнером з «Челсі» Саломоном Калу.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Міцний гравець, який вдало закриває корпусом м'яч, відмінно грає головою і завдяки габаритам виграє більшість двоборств. Небезпечний під час розігрування стандартів. Має сильний і точний удар, може вистрілити і здалеку. Постійно і регулярно відпрацьовує в обороні та повертається до своїх воріт під час кутових та штрафних.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Англія «Челсі»

Туреччина «Галатасарай»

Особисті[ред. | ред. код]

  • Кращий ассистент Англійської Прем'єр-ліги 2005/06: 11 передач
  • Кращий бомбардир Англійської Прем'єр-ліги 2006/07: 20 голів
  • Кращий бомбардир Англійської Прем'єр-ліги 2009/10: 29 голів
  • Кращий гравець фіналу Кубка футболної ліги 2007
  • Кращий гравець фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2012
  • Кращий бомбардир в історії збірної Кот-д'Івуару: 65 голів
  • Кращий футболіст Африки (2): 2006, 2009
  • Гравець року у Франції за версією НСПФ: 2004
  • Команда року французької Ліги 1: 2004
  • Гол року французької Ліги 1: 2004
  • Кращий футболіст Європи за версією Onze: 2004
  • Кращий футболіст Суперкубка Англії: 2005
  • Кращий гол сезону «Челсі»: 2006
  • Символічна збірна Африки за версією КАФ (3): 2006, 2008, 2012
  • Футболіст року в Кот-Д'івуарі: (3): 2006, 2007, 2012
  • Приз Алана Хардекера: 2007
  • Команда року за версією ПФА (2): 2007, 2010
  • Команда року за версією ЄСМ: 2007
  • Символічна збірна світу за версією ФІФПРО: 2007
  • Команда року за версією УЄФА: 2007
  • Гравець року за версією футболістів «Челсі»: 2007
  • Африканський футболіст року за версією ВВС (1): 2009
  • Кращий футболіст Фіналу Кубка Футбольної асоціації: 2010
  • Гравець року за версією вболівальників «Челсі»: 2010
  • Time 100: 2010
  • Футболіст року в Туреччині: 2013
  • Володар трофею «Golden Foot»: 2013
  • Нагорода АФЖ за заслуги перед футболом: 2015

Статистики[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Выступление Ліга Кубок країни Кубок ліги Єврокубки Інші Разом
Клуб Лига Сезон Ігры Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Ле-Ман Дивізіон 2 1998/99 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 0
1999/00 30 7 0 0 2 0 0 0 0 0 32 7
2000/01 11 0 3 1 0 0 0 0 0 0 14 1
2001/02 21 5 1 1 2 1 0 0 0 0 24 7
Итого 64 12 4 2 4 1 0 0 0 0 72 15
Генгам Ліга 1 2001/02 11 3 0 0 0 0 0 0 0 0 11 3
2002/03 34 17 3 4 2 0 0 0 0 0 39 21
Итого 45 20 3 4 2 0 0 0 0 0 50 24
Марсель Ліга 1 2003/04 35 19 2 1 2 1 16 11 0 0 55 32
Итого 35 19 2 1 2 1 16 11 0 0 55 32
Шанхай Шеньхуа Супреліга 2012 11 8 0 0 0 0 0 0 0 0 11 8
Итого 11 8 0 0 0 0 0 0 0 0 11 8
Галатасарай Суперліга 2012/13 13 5 0 0 0 0 4 1 0 0 17 6
2013/14 24 10 3 1 0 0 8 2 1 1 36 14
Итого 37 15 3 1 0 0 12 3 1 1 53 20
Челсі Прем'єр-ліга 2004/05 26 10 2 0 4 1 9 5 0 0 41 16
2005/06 29 12 3 1 1 0 7 1 1 2 41 16
2006/07 36 20 6 3 5 4 12 6 1 0 60 33
2007/08 19 8 1 0 1 1 11 6 0 0 32 15
2008/09 24 5 6 3 2 1 10 5 0 0 42 14
2009/10 32 29 4 3 2 2 5 3 1 0 44 37
2010/11 36 11 2 0 0 0 7 2 1 0 46 13
2011/12 24 5 3 2 0 0 8 6 0 0 35 13
2014/15 28 4 2 0 5 1 5 2 0 0 40 7
Итого 254 104 29 12 20 10 74 36 4 2 381 164
Мореаль Імпакт MLS 2015 14 12 0 0 0 0 14 12
Всего за карьеру 446 178 41 20 28 12 102 50 5 3 622 263

Збірна[ред. | ред. код]

Сборная Рік Товариські Офіційні Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Кот-д’Івуар 2002 0 0 1 0 1 0
2003 4 1 3 3 7 4
2004 3 3 4 3 7 6
2005 3 1 5 6 8 7
2006 7 4 7 4 14 8
2007 6 3 2 1 8 4
2008 2 1 6 3 8 4
2009 1 1 5 6 6 7
2010 5 2 6 2 11 4
2011 2 1 3 4 5 5
2012 4 2 10 7 14 9
2013 2 1 7 3 9 4
2014 3 3 3 0 6 3
Всього за кар'єру 42 23 62 42 104 65

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]