Жан Рей (політик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Рей
Jean Rey
Жан Рей Jean Rey
Рей на Європейському форумі менеджменту, попереднику Давоського форуму

Час на посаді:
2 липня 1967 — 30 червня 1970
ПопередникВальтер Гальштайн
НаступникФранко Марія Мальфатті

Flag of Europe.svg Єврокомісар з питань закордонних зв'язків
Час на посаді:
7 січня 1958 — 2 липня 1967
ПрезидентВальтер Гальштайн
Попередникпосада заснована
НаступникЕдоардо Мартіно

Народився15 липня 1902(1902-07-15)
Flag of Belgium (civil).svg Льєж, Бельгія
Помер19 травня 1983(1983-05-19) (80 років)
Flag of Belgium (civil).svg Льєж, Бельгія
Політична партіяЛіберально-реформистська партія
Професіяправознавець

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Жан Рей (15 липня 1902, Льєж — 19 травня 1983, Льєж) — бельгійський адвокат і ліберальний політик. Він став другим головою Європейської комісії.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Жан Рей народився в Льєжі в протестантській сім'ї. Він вивчав право в Льєзькому університеті, де в 1926 році отримав ступінь PhD. Кар'єру він розпочав як баррістер в апеляційному суді в Льєжі. Його прихильність до Валлонського руху привела його в політику. Він приєднався до Ліберальної партії і був обраний до міської ради в 1935 році. У 1939 році Рей пройшов в Палату представників.

На початку Другої Світової війни Рей був опонентом політики нейтралітету і короля Леопольда. Мобілізований як офіцер запасу в 1940 році, він був захоплений і провів залишок війни в концентраційному таборі. Будучи членом Великого сходу Бельгії, Жан Рей зумів заснувати у фашистських катівнях масонську ложу «Obstinée», і провести кілька масонських зібрань.

Після Другої Світової війни[ред. | ред. код]

Після війни Рей став прихильником федералізації Бельгії. У 1947 він висунув законопроект про організацію федеративної держави, але парламент відхилив його пропозиції.

Рей був міністром з відновлення в 1949-1950 роках, міністром економіки з 1954 по 1958 рік. Тому він брав участь у розвитку Європейського об'єднання вугілля і сталі і в переговорах щодо створення Європейського економічного співтовариства.

Рей став комісаром з іноземних справ у комісії Хальштайна. Він відігравав важливу роль у переговорах з Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, званих ще «раундом Кеннеді».

У 1967 році Жан Рей став наступником Вальтера Хальштейна на посту голови Європейської комісії. Рей став першим головою після вступу в силу «Договору про злиття», тобто очолював комісії трьох організацій: Європейського економічного співтовариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі і Євроатому. Жан Рей домігся збільшення повноважень Європейського парламенту і виступав за обрання депутатів на загальних виборах. У 1970 році Рей зміг заручитися підтримкою європейських лідерів у питанні про власні ресурси спільноти. Це означало, що співтовариство перестало залежати від внесків держав-членів і отримало нові джерела фінансування: всі мита на товари, що ввозяться з країн, що не входять в ЄЕС, збори на імпорт сільськогосподарської продукції та кошти, що надходять від податку на додану вартість.

Під час головування Рея в 1968 році був остаточно утворений митний союз держав ЄЕС. Всі залишалися на той момент митні мита були скасовані, і введений загальний митний тариф для торгівлі з державами поза ЄЕС. Жан Рей зіграв важливу роль в Гаазькому саміті Європейської ради в грудні 1969 року. На ньому європейські лідери вирішили рухатися у бік економічного та монетарного союзу і підтвердили угоду про можливість розширення спільноти, що дало «зелене світло» на приєднання Великої Британії та інших держав.

У 1970 році Рей пішов у відставку з поста голови комісії. З 1974 по 1978 він очолював Європейського руху. У 1979 році він став членом першого Європейського парламенту, обраного жителями країн ЄЕС на прямих виборах.

Жан Рей помер у місті Льєжі в 1983 році. У європейському кварталі Брюсселя зараз є площа, названа на його честь (Площа Жана Рея).

Посилання[ред. | ред. код]