Пітер Мандельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Мандельсон
англ. Peter Mandelson
Народився 21 жовтня 1953(1953-10-21)[1][2][…] (70 років)
Hampstead Garden Suburbd, Барнет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність політик, музичний продюсер
Alma mater Коледж святої Катериниd і Hendon Schoold
Знання мов англійська
Титул барон
Посада Перший міністр, Lord President of the Councild, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, член Палати лордів[d], European Commissioner for Traded, Державний секретар з Північної Ірландіїd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, President of the Board of Traded, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd і Член 51-го парламенту Сполученого Королівства[d][5]
Партія Лейбористська партія
Батько George Norman Mandelsond[3]
Мати Mary Joyce Morrisond[3]
Автограф
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону
IMDb ID 1128320
Активістка руху «зелених» обливає Мандельсона на знак протесту проти розширення аеропорту Хітроу

Пітер Бенджамін Мандельсон, барон Мандельсон PC (англ. Peter Benjamin Mandelson, Baron Mandelson; нар. 21 жовтня 1953(19531021), Лондон) — британський політик з Лейбористської партії. Пан Мандельсон також був європейський комісар з торгівлі з 2004 по 2008. Після того, як він став довічним пером в Палаті лордів, він повернувся до роботи в Кабінеті. Із 2015 очолює напрямок реформ у сфері торгівлі в Агентстві модернізації України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні в сім'ї працівника газети «The Jewish Chronicle». Навчався в Оксфордському університеті, де вивчав політологію, філософію і економіку. Наприкінці 1970-х Мандельсон на деякий час став головою Британської ради молоді. У 1980-і Мандельсон працював у різних приватних компаніях, а з 1985 року став директором відділу зв'язків з громадськістю Лейбористської партії. На виборах 1992 року був обраний до Палати громад і увійшов до тіньового уряду, де зблизився з Тоні Блером і Гордоном Брауном.

Після перемоги лейбористів на виборах 1997 року Мандельсон увійшов в кабінет міністрів як міністра без портфеля, а 27 липня 1998 року він був призначений міністром торгівлі та промисловості. Проте вже в грудні 1998 року Мандельсон був змушений покинути цю посаду через скандал, пов'язаний з отриманням безвідсоткового кредиту на 337 000 фунтів від мільйонера Джеффрі Робінсона на покупку житла в Ноттінг-хіллі. 11 жовтня 1999 року (через півтора року після підписання Угоди Страстної П'ятниці) Мандельсон був призначений міністром у справах Північної Ірландії замість Мо Молам. В 2001 році Мандельсон був змушений знову залишити політику через черговий скандал, цього разу пов'язаного з наданням громадянства індійському бізнесменові, чия діяльність була пов'язана з одним з підшефних Мандельсоном проектів — будівництвом Millennium Dome.

В 2004 висунутий на посаду європейського комісара по зовнішній торгівлі, ставши представником Великої Британії в новому складі Єврокомісії на чолі з Жозе Мануелем Баррозу. Цю посаду він обіймав до 2008 року, коли навколо нього вибухнув пов'язаний із зустрічами єврокомісара з російським підприємцем Олегом Дерипаскою скандал, який в журналістському середовищі був охрещений «Яхтгейтом». Після цього Мандельсон залишив свою посаду на користь Кетрін Ештон, а сам повернувся в Лондон, де 3 жовтня був призначений міністром у справах бізнесу. 5 липня 2009 року внаслідок кадрових змін Мандельсон зайняв пост міністра у справах бізнесу та інновацій, паралельно ставши Першим міністром і Лордом-головою Таємної ради.

У лютому 2010 висловив припущення про те, що Велика Британія в невизначеному майбутньому все ж таки приєднається до єврозони.

У листопаді 2010 став головою юридичної компанії Global Counsel LLP, консалтингової фірми, за фінансової підтримки рекламного гіганта WPP[6].

21 січня 2011 оголошено, що лорд Мендельсон буде служити старшим радником-консультантом інвестиційно-банківської фірми, Lazard[7][8].

Україна[ред. | ред. код]

У березні 2015 взяв участь у створенні програми модернізації України, яка розробляється під керівництвом провідних європейських дипломатів, політиків та експертів[9], що мають досвід проведення економічних, політичних і конституційних реформ та став членом Агентства модернізації України[10]. В Агентстві Мандельсон очолив напрямок торгівлі[11]. Агентство модернізації розроблятиме план реформ для України протягом 200 днів[12], уже в вересні 2015 року представить комплексний майстер-план відновлення економіки та план модернізації України[13]. Деякі видатні політичні діячі, наприклад, президент Франції Франсуа Олланд, уже пророкують Агентству модернізації України статус «Плану Маршала нашого часу»[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. а б TheyWorkForYou — 2006.
  5. Hansard 1803–2005
  6. The Telegraph: Lord Mandelson to head 'classy' consultancy firm
  7. Mandelson poised to buy £8m home
  8. Lord Mandelson in LazardGroup (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2011. Процитовано 27 березня 2015.
  9. Фірташ привернув світову бізнес-еліту для розробки програми модернізації України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
  10. The Telegraph: Ambitious recovery plans for war-torn Ukraine
  11. Британські лорди допоможуть Україні
  12. Celebrity Politicians Offer Development Aid for the Ukraine
  13. Авторитетні європейські діячі заснували Агентство модернізації України
  14. Бернар-Анрі Леві: «Доля Європи вирішується сьогодні в Україні»

Посилання[ред. | ред. код]