Жовте (Слов'яносербський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жовте
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Слов'яносербський
Рада/громада Жовтенська сільська рада
Код КОАТУУ 4424582201
Основні дані
Засноване 1756
Населення 1312
Площа 4,581 км²
Густота населення 286,4 осіб/км²
Поштовий індекс 93734
Телефонний код +380 6473
Географічні дані
Географічні координати 48°39′22″ пн. ш. 39°07′35″ сх. д. / 48.65611° пн. ш. 39.12639° сх. д. / 48.65611; 39.12639Координати: 48°39′22″ пн. ш. 39°07′35″ сх. д. / 48.65611° пн. ш. 39.12639° сх. д. / 48.65611; 39.12639
Середня висота
над рівнем моря
50 м
Водойми р. Сіверський Донець
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Мілова
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 93734, с.Жовте, вул.Леніна, 2а; тел. 64-1-42
Карта
Жовте. Карта розташування: Україна
Жовте
Жовте
Жовте. Карта розташування: Луганська область
Жовте
Жовте

Жо́вте (Жовтий Яр, 9 рота) — село в Україні, у Слов'яносербському районі Луганської області. Населення становить 1312 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жовтенська сільська рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Первинна назва — Жовтий Яр походить від назви балки Жовтий Яр.

1756 року[1] тут була зоснована 5 рота гусарського полку Івана Шевича, якою від самого початку командував і облаштовував капітан Костянтин Миколайович Юзбаша.

1764 р. у зв'язку з утворенням Бахмутського гусарського полку в Жовтому Яру (Жовтому) була розквартирована 5 рота цього полку, якою командував секунд-майор Адобаша [2]. Наступного 1765 р. нумерацію рот було змінено і в Жовтому значиться 9 рота. Назва 9 рота залишалась альтернативною до початку ХХ ст. Серед командирів 9 роти відомий капітан Георгій Преліч [3]

Розпочаті 19 травня 1785 р. клопоти казенних поселян щодо відкриття в їхньому селі церкви за шість років привели до завершення її дерев'яної споруди у вересні 1791 р. і освячення Успенської церкви, що відбулося 29 жовтня 1791 р. Першим священником, рукопокладеним до церкви слободи Жовтої 4 квітня 1789 р., був переведений з села Шульгинки дьякон Антоній Мариновський [4]

На початок XIX існувало 199 дворових господарств, в яких мешкало 569 чоловіків та 590 жінок.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1922 особи (935 чоловіків та 987 жінок), налічувалось 231 дворових господарства, існувала православна церква та переправа через річку Донець, проходило 2 щорічних ярмарки[5].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Слов'яносербської волості (або Слов'яносербсько-Жовтянської), мешкало 2087 осіб, налічувалось 357 дворів, існували православна церква та 2 лавки, відбувалось 2 щорічних ярмарки[6].

12 липня 2014-го група з 5 бійців батальйону «Айдар» біля села Жовте спустилась з висоти вниз на «Ниві», щоб підібрати місце для встановлення «секрету». В полі при намаганні розвернутись підірвались на закладеному в тому місці фугасі. «Нельс» і «Кац» загинули одразу, «Умар» помер в шпиталі через кілька годин, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею.

19 січня 2015 року проросійські бойовики здійснили артилерійський обстріл села Жовте, загинув мешканець 1935 р. н.[7].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 801.
  2. [1] Дегтярев Ю. Сказание о земле Славяносербской — Славяносербия 1753—1764. - С. 232.
  3. Макидонов А.В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. - Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 56.
  4. Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 801-806.
  5. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2249) (рос. дореф.)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  7. Внаслідок обстрілу бойовиків на Луганщині загинув мирний житель