Шанець
Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення») — земляна польова фортифікаційна споруда, яка слугує захистом від обстрілу станціонарної чи технічної артилерії, або уражень зі стрілецької зброї супротивника.
У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з Пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті.
Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д.
Козаки першими використали метод викопування шанців, який виявився надійнішим способом захисту від стрілянини в степовій місцевості. Козацькі шанці складалися з окопів, ровів і ям, де козаки ховалися від обстрілу. Кожен козак мав мати при собі лопату-кирку, щоб навіть під час бою можна було спорудити шанець чи інше укріплення[1].
- ↑ Історія українського війська / за заг. ред. В. Павлова. — Х.: Фактор-Друк, 2016. — С.193, 197. — ISBN 978-617-12-1472-9.
- Шанець на Dic.academic.ru [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Енциклопедичний словник. — СПб., 1903. — Т.39. — С. 150.
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Європи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)
