Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського
49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.833; 24.017Координати: 49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.833; 24.017
Розташування Flag of Ukraine.svg Україна
Адреса

м. Львів 79000, вул. Грушевського, 4

тел. (+38 032) 239-45-48
Директор Шидловський Ігор Віталійович
Сайт museums.lnu.edu.ua/zoology
Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського is located in Львів
Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського

Зоологічний музей ім. Бенедикта Дибовського — науково-навчальний підрозділ біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Поширений акронім при позначеннях колекційних зразків — «ЗМД».

Розташування, приміщення, зали[ред.ред. код]

Музей розташований в одному з найдавніших корпусів Львівського університету на вул. Грушевського, буд. 4. Зали з експозицією і фонди музею займають близько 1/5 частини третього поверху будівлі біологічного факультету.

Музей започатковано Бенедиктом Дибовським. Сучасний колектив музею становить 5 осіб: завідувач та 4 зберігачі фондів (у складі 2 кандидати біологічних наук). Завідувач музею — орнітолог, зоолог та музеолог Ігор Шидловський.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він як Кабінет натуральної історії у 1784 році.

З приходом у Львівський університет професора Б. Дибовського, музей набув статусу Зоологічного. 25 лютого 1885 року наказом Ректора для створення музею для Кабінету виділяють додатково три зали і коридор. Таким чином, музей отримує у своє розпорядження п'ять залів, загальною площею 470 м², які й до наших днів знайомлять студентів-біологів та численних відвідувачів з фауною всього світу.

Протягом 80-х років XX століття основним напрямком роботи музею було збереження зібраних зразків і дещо в меншій мірі поповнення та ревізія його наукових фондів.

У 2003 році довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Museums Of The World) (Лейпциг, Німеччина) і з того часу, щорічно публікується у кожному наступному виданні.

У тому ж році опис орнітологічної колекції нашого музею ввійшов до Огляду основних Європейських колекцій птахів (An inventory of major European bird collections, 2003). Крім того, описи і фотографії камчатських колекцій Б. Дибовського, а також інформація про музей опубліковані у книзі Марії Дибовської «Kamczatka i jej ludy autochtoniczne: w fotografiach, tekstach i eksponatach Benedykta Dybowskiego» (Warszawa, 2003).

Працівниками музею протягом всіх років велися та ведуться роботи з поповнення і систематизації фондів, у результаті чого колекції збагатилися більше ніж на 2 тис. експонатів. Співробітники музею взяли участь у складанні міжнародного анотованого списку решток морської корови Hidrodamalis gigas (An Annotated List of Extant Skeletal Material of Steller's Sea Cow (Hydrodamalis gigas) (Sirenia: Dugongidae) from the Commander Islands). Шляхом опрацювання літературних даних та контактів з іншими музеями встановлено, що зі стін нашого музею походять 5 повних скелетів цієї тварини: три з яких зберігаються в Україні (один у Львові і два в Києві), четвертий у Відні, а п'ятий був переданий до Варшави, але там зник. І практично усі наявні в Україні частини скелетів цього виду походять з нашого музею (не повний скелет у Харкові та ін.) Всього ж у світі налічується 27 повних скелетів цієї тварини та понад 550 кісток, які зберігаються у 51 музеї в 42 містах. На сьогодні у музеї зберігається повний скелет та бл. 100 кісток зібраних алеутом Сініциним.

11 лютого 2004 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 73-р до реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання, було внесено «Наукові фонди та музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка».[1]

27 грудня 2012 року згідно наказу № 189 Управління культури Львівської обласної державної адміністрації Зоологічний музей отримав звання «Народний музей».

Експозиція, просвітницька діяльність[ред.ред. код]

Зоологічний музей проводить екскурсії як для студентів та співробітників нашого університету так для відвідувачів з міста. Музей відвідали гості з навчальних закладів Львова, нашої та інших областей України. Крім того, із закордону, зокрема: Грузії, Білорусі, Польщі, Чехії, Індії, Нігерії, США, Кіпру, Перу, Росії, Тунісу, Туреччини. Співробітниками музею були проведені екскурсії для працівників: Уманського, Дрогобицького, Східноукраїнського, Одеського та Соломонового університетів; Канівського природного заповідника, Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та Поліського парку народового (Польща), Природного заповідника «Розточчя»; для співробітників Західної регіональної митниці.

Експозиція та окремі експонати Музейної колекції використовувалися у проведенні малих практикумів із зоології безхребетних та хребетних тварин, великого практикуму із зоології, спецпрактикуму та спецкурсів: орнітологія, теріологія, етологія, зоогеографія, екологія (1-5 курс). Крім того, всю Музейну експозицію використовували для проведення занять і тематичних екскурсій для школярів загальноосвітніх шкіл та різного роду навчальних закладів міста Львова і області.

Музей є центром підготовки нового навчального посібника з основ зоологічної музеології.

На базі музею учні Львова та області готувалися до олімпіад з біології всіх рівнів, а також протягом двох років проводилась навчальна практика Львівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва ім. І. Труша.

Колекції[ред.ред. код]

Колекційні зразки ховрахів з фондів зоомузею ЛНУ (фото І. Загороднюка, 23.07.2008)

В музеї зберігається низки типових матеріалів для різних груп тварин як безхребетних, так і хребетних.

Наукові колекції налічують понад 178 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію. Фонди музею по праву презентують тваринний світ усіх континентів та всіх акваторій земної кулі. Колекції безхребетних тварин, включають до свого складу, губок і малакологічні збори Бенедикта та Владислава Дибовських з Байкалу, Ангари, Амуру, Манчжурського моря та Каспію; корали та молюски експедиції принца Монако у Середземному, Червоному і Адріатичному морях; різноманітних голкошкірих з перших біологічних станцій у Неаполі та Трієсті.

Особливої уваги заслуговують ентомологічні колекції: клопи і цикади Е.-Ф. Гермар а, метелики Європи — О. Штодінгера, жуки та метелики — А. Уляновського, метелики Галичини — С. К. Петруського, метелики Японії, Далекого Сходу, Паміру, Кавказу і Австралії — Л. Лясоти.

Орнітологічна колекція охоплює понад 1000 видів птахів, що становить 1/10 від їх світового різноманіття. До унікальних експонатів належить колекція колібрі та нектарниць, колекції зібрані М. Янковським, Б. Дибовським та Я. Грохмаліцьким на Далекому Сході, в Кореї, Південно-Східній Азії та Австралії, Південній Америці; колекції птахів України проф. Ф. Й. Страутмана та доц. Н. І. Сребродольської.

Таким чином, на сьогодні в Зоологічному музеї зберігається типовий матеріал 61 виду тварин, що говорить про не-аби-яку цінність його зборів. Із 6731 виду та підвидів хребетних тварин, які занесені до «червоного» списку Міжнародного союзу охорони природи (2000 р.), 152 види, або 2,3 % представлені в колекціях музею. Стає очевидною цінність зібраних колекцій. По-перше, вона полягає у географічному відображенні зборів. Саме за даними етикетажу сьогодні можна описати зміни ареалів багатьох рідкісних видів тварин не лише в Україні, але й в інших куточках Землі; встановити, де ці види зникли і спробувати з'ясувати причини їх зникнення. По-друге, в музеї зібрані деякі зниклі види тварин, які вже неможливо побачити в природі. По-третє, наявні експонати слугують документальним підтвердженням необхідності проведення активної природоохоронної роботи і є наочним матеріалом для навчального процесу студентів природничих спеціальностей.

В музеї є зразки, зібрані на передані на зберігання відомими в Україні дослідниками, зокрема відомим теріологом Олександром Кондратенком.

Колекції музею, протягом останніх років, використані для підготовки та захисту шести кандидатських дисертацій: І. В. Дикого, І. В. Шидловського, О. С. Закали (Гнатини) (Львів — Київ), О. М. Зіненко (м. Харків), О. О. Широкої (м. Іркутськ), І. В. Палько (м. Москва) та деяких інших.

Каталоги й інші видання музею[ред.ред. код]

У «Каталозі колекцій ссавців Зоологічного музею…» вміщено розгорнуту історію наповнення колекції (як фондів, так і експозиції) ссавців, проте ця історія значною мірою відбиває історію формування колекцій музею загалом.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

За участі співробітників музею виконувалися наступні проекти: Проект «Чолгині — 98» № 1050 за підтримки Екологічного фонду Львівської обласної державної адміністрації (1998). Проект «Avosetta — Summer Camp» — OEK/KNIP/MOU 9901 за підтримки Office of the Agricultural Counselor, Royal Netherlands Emmbassy (1999). Проект «Avosetta — 99» № 701 за підтримки Цільового фонду навколишнього природного середовища Львівської обласної державної адміністрації(1999).

Проект «To conserve the nature» — OEK/KNIP 0221 за підтримки Office of the Agricultural Counselor, Royal Netherlands Emmbassy (2002).

Проект Українського товариства охорони птахів — «Important Birds Areas», що виконувався за фінансування Bird Life International протягом 1996—2000 рр.

Проект Українського товариства охорони птахів з дослідження та охорони деркача (Crex crex) в Україні протягом 2000—2001 рр.

Міжнародний науковий проект «Wader Wetlands Inland» (WWI) спільно з NABU (Germany) протягом 1997—2007 рр. Міжнародний науковий проект «Tringa glareola — 2000» спільно з Waterbird Reseach Group KULLING (Poland) –протягом 1997—2003 рр.

Голландсько-польсько-українсько-білоруський проект «Природні ресурси долини річки Буг: стан, загрози, збереження». № 75668/Ukraine (підпроект «Фауністичні дослідження») за фінансування Wetlands International протягом 1998—2000. Польові семінари з вивчення і охорони хижих птахів організовані за співпраці ЗУОС із «Working Group on Research and Protection of Birds of Prey and Owls (Slovak Republic)» та «Eagle Conservation Committee (Poland)» за підтримки «Partnership Foundation (Poland)» в 1999 р.

Співробітники музею брали і беруть участь у науково-дослідній тематиці кафедри зоології. З 1995 року ведуться роботи з вивчення міграцій та орієнтації птахів, для чого неподалік с. Чолгині Яворівського району організовується польовий орнітологічний табір, а на його базі та при Зоомузею у 1999 році створено ЛРГО «Західно-Українська орнітологічна станція».

За час проведення досліджень були відловлені і закільцьовані понад 30 тис. птахів більше ніж 100 видів; проведено понад 500 дослідів з орієнтації; спільно з шведськими орнітологами зібрано матеріал для генетичного аналізу синьошийок (Luscinia svecica), що пролітають через територію західної України.

Ведуться фауністичні дослідження фауни заказника «Чолгинський», де виявлено 24 червонокнижних види птахів. Проведено ряд обліків гніздової орнітофауни р. Прип'ять, територій Шацького і «Прип'ять-Стохід» національних природних парків та Рівненського природного заповідника.

Проведено обліки червонокнижних видів птахів у різних областях України для нового видання Червоної книги, підготовлено необхідні видові нариси та обґрунтування по окремих з них.

Створено комп'ютерну базу даних колекції ссавців Зоологічного музею. До 100-річчя з дня народження, підготовлено і опубліковано «Каталог малакологічної колекції проф. В. І. Здуна», який містить розширену біографію цього видатного українського зоолога.

Матеріали досліджень співробітників використані при складанні науково-технічної документаці та обґрунтувань створення наступних територій природо-заповідного фонду: орнітологічний заказник «Чолгинський», заказник «Чоновини», Регіональний ландшафтний парк «Прип'ять — Стохід», спільно зі співробітниками Природного заповідника «Розточчя» проведено інвентаризацію природо-заповідних об'єктів Львівщини.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]