Инджера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Инджера (амхарською і тигринья እንጀራ, ɨndʒǝra; на українську транслітерується також як інджера, інджира, инджера, инджира сом. canjeero) — традиційна страва ефіопської кухні і кухні інших країн Африканського Рогу (Еритрея, Сомалі). Основна їжа більшості населення Ефіопії[1]. Инджера відома також в Ємені (під назвою лахох) та в Ізраїлі, куди принесена єврейськими репатріантами з Ефіопії та Ємену.

Це великі пухкі коржі (млинці) в дрібну дірочку, традиційно готуються з кислого борошна багатого мікроелементами африканського злаку теф. У тих регіонах Ефіопії, де теф дорогий, небагаті селяни замінюють його пшеницею, кукурудзою, ячменем або сорго. З тефового борошна роблять рідке кисле тісто без дріжджів, яке закисає кілька днів, потім виливають його на велике розпечене на вогні і змащене жиром глиняне деко круглої форми (могого) на традиційному відкритому вогнищі (мітад), яке вимагає багато палива і пожежонебезпечне. У 2003 році винайдена більш зручна піч для инджери[2][3]. В наш час, крім традиційних засобів, використовуються також сучасні сковороди, електричні або газові плити. Є біла (неч), червона (кай) і чорна (тікур) різновиди инджери. Діаметр традиційної инджери — близько 1 метра[4]. Назва «инджера» може вживатися і в більш широкому сенсі: так само називають іноді коржі разом з яким-небудь овочевим або м'ясним гострим соусом (уот[5], інша передача — вот[1]).

Инджеру їдять, або відщипуючи від млинця по шматочку і вмочуючи ці шматочки в супутні начинки і соуси, або використовуючи її як тарілку для салатів і соусів (вота), а відщипаними шматочками захоплюють іншу їжу[6] (аналогічно лавашу). Серед начинок — смажена картопля, смажена морква, маринована буряк, овочі з прянощами, зелень, рис, м'ясна підлива, сирий м'ясний фарш, м'ясо (зазвичай, яловичина або баранина) смажене, м'ясо тушковане, відварне, томатний соус, тушкована капуста. Инджера — популярний пісний продукт у ефіопів-християн, у яких до 200 пісних днів у році[6]. Її їдять і на сніданок, і на обід, і на вечерю з овочевим вотом або кашею[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Х. Турьинская. Что едят в Эфиопии Архівовано 15 червень 2010 у Wayback Machine. (сайт ИЭА РАН)
  2. Ashden awards: injera bread stove. Архів оригіналу за 23 жовтень 2011. Процитовано 31 жовтень 2018. 
  3. /rvb/mogogo/pictures/pictures.html Pictures of the improved Injera stoves. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 25 вересня 2019. 
  4. [Примітки] // Гумільов Н. С. Вірші та поеми. Л., 1988, с. 601
  5. а б А. Г. Кокиев, М. В. Райт, М. Б. Горнунг. Эфиопия // Африка: Восточная и Южная Африка. М., «Мысль», 1981, с. 35-36
  6. а б В. И. Коровиков. Эфиопия. М., «Мысль», 1981