Млинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Млинці
Blini Tanya.jpg


Млинці

Млинці́ — страва з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій сковороді, змащеній жиром. Млинці подають з різними закусками або начиненими. Млинці традиційні для кухонь слов'янських народів і вживалися ще в дохристиянські часи.

Слово «млинець» (прасл. *mlinъ) пов'язане з *melti («молоти») і означає «корж з меленого борошна»[1].

В українській кухні[ред. | ред. код]

Млинці традиційно готуються на Масницю; на Волинському Поліссі — ще на осінні діди (Дмитра)[2].

Млинці можуть готуватися з пшеничного, кукурудзяного чи гречаного (гречаники) борошна або пшона чи манки.

Налисники[ред. | ред. код]

Налисники з начинкою

Нали́сники це тонкі млинці з начинкою, найчастіше з кисломолочним сиром.[3]

Млинці для налисників виготовляють з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій пательні, змащеній жиром. Налисники начиняють домашнім сиром, варенням, грибами, м'ясом, ягодами, родзинками, відвареними крупами, риб'ячою ікрою тощо. Подають зі сметаною чи закусками.

Це традиційна страва української кухні. У польській кухні млинці з начинкою називаються налєшніки (пол. naleśnik).

У кухнях інших народів[ред. | ред. код]

У французькій кухні популярною стравою є млинці-крепи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. День святого Великомученика Димитрія. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 3 травня 2022. 
  3. Ольга Франко. Практична кухня  — Львів — Каменяр — 1993 р.— С.181

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]