Фемістокл

Фемістокл
грец. Θεμιστοκλῆς
Народився	близько 524 року до н. е.; Афіни, Стародавні Афіни
Помер	459 року до н. е.; в Магнесії-на-Меандрі в імперії Ахеменідів; ·Отруєння
Громадянство	до 471 року до н. е. — Афіни ; 469—459 рр. до н. е. — імперія Ахеменідів
Діяльність	афінський стратег
Володіє мовами	давньогрецька і Давньоперська
Учасник	Греко-перські війни
Посада	архонт Афін[d] і Стратег
Військове звання	Стратег
Батько	Неокл
Мати	Абротон[d]
	; ; Медіафайли у Вікісховищі?;

|вікісховищє=

Фемісто́кл або Темістокл (дав.-гр. Θεμιστοκλῆς, 524 до н. е. — 459 до н. е., Магнесія) — афінський політик, стратег, один з лідерів демосу.

Зміст

1 Життєпис
- 1.1 Ранні роки. Сім'я
- 1.2 Архонтство
2 Образ Фемістокла в мистецтві
3 Фемістокл у вітчизняній історіографії
4 Примітки
5 Посилання

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки. Сім'я[ред. | ред. код]

Народився в Афінах близько 524 до н. е.^[2]Його батьком був афінянин з не надто знатного роду Неокл. Матір'ю Фемістокла, згідно Плутарху, була або фракіянка Абротонон, або жінка родом з Галікарнасу Евтерпа^[3]^[4]. Незалежно від того, з якого міста походила мати Фемістокла, її син був незаконнонародженим. Через це він був дещо обмежений у правах. Зокрема, він міг був відвідувати лише гімнасіон за міськими воротами на Киносарзі. Уже в дитинстві Фемістокл проявив хитрість, яка знищила одну з відмінностей між незаконнонародженими і повноправними громадянами. Подружившись з дітьми аристократів, він зумів умовити їх займатися гімнастичними вправами в Киносарзі^[3].

Походження Фемістокла вплинуло й на його громадянську позицію. Більшість афінських знатних родів мали родинні та/або дружні відносини з іншими державами. У Фемістокла подібних прихильностей не було. Він схилявся до опори на внутрішні сили, без укладання тісних союзів з іншими державами. Він прагнув до афінського ізоляціонізму.

У юні роки, під час відпочинку, на відміну від інших дітей, Фемістокл обмірковував і складав промови. У них він або звинувачував, або захищав когось з однолітків. Учитель майбутнього афінського стратега, згідно з Плутархом, припустив: «З тебе, хлопчику, не вийде нічого посереднього, але щось величне — або добре, або зле!»^[5].

У юні роки, згідно з повідомленнями низки античних авторів, Фемістокл вів розпусний спосіб життя. Через це батько навіть позбавив його спадщини^[4]^[6]. Плутарх підтверджує такі чутки, але спростовує їх^[7]. Водночас сам же Плутарх, в кінці свого твору «Фемістокл», розповідає про 10 дітей Фемістокла, з яких тільки троє (Архентол, Полієвкт і Клеофант) були від першої дружини Архиппи^[8].

Архонтство[ред. | ред. код]

У 493–492, 487–486, 483–482 до н. е. обирався архонтом, пізніше — стратегом. Домігся виборів архонтів за жеребом, зниження пасивного виборчого цензу, зміцнив незалежність колегії стратегів. За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр — на будівництво флоту було спрямоване усе срібло, яке видобували в Лавріонських копальнях. для цього Фемістокл звернувся до мешканців Афін з проханням на один рік добровільно відмовитися від призначених кожному громадянину доходів.

Був одним з організаторів спротиву перській навалі 480—479 до н. е., підтримуючи водночас таємні зв'язки із Ксерксом. Саме Фемістокл повідомив царю про наміри грецького командування відвести флот з Саламінської протоки і тим самим спровокував атаку персів. Згодом, щоправда, афінського стратега вважали «батьком» Саламінської перемоги. За порадою Фемістокла Ксеркс швидко залишив Грецію з більшою частиною війська.

Ініціатор створення у 478 до н. е. Делосського союзу — основи майбутньої Афінської архе.

Остракон з написом: «Фемістокл, син Неокла»

У 471 до н. е. зв'язки Фемістокла із персами були викриті і він був висланий з Афін шляхом остракізму. Після поневірянь різними грецькими містами попрямував до двору Артаксеркса I Довгорукого. Цар зробив Фемістокла своїм радником і віддав йому в управління Лампсак і Магнесію.

Помер Фемістокл у Магнесії. За легендою — наклав на себе руки (отруївся, випивши бичачу кров), щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.

Образ Фемістокла в мистецтві[ред. | ред. код]

Давньогрецькому стратегу присвячена однойменна опера Йоганна Крістіана Баха. Події відбуваються в 470 році до н. е. Фемістокл втік з Греції і опинився в Сузах, при дворі перського царя. Опера була написана в 1772 році в Мангеймі.

У фільмі 1962 року «300 спартанців» роль Фемістокла грає Ральф Річардсон.

Також знятий у 2013 році фільм 300 Спартанців: Відродження Імперії роль Фемістокла тут зіграв Салліван Степлтон. Він вийшов на екрани світу 7 березня 2014 року.

Давньогрецькому стратегу присвячені кілька історичних романів, зокрема «Герой Саламіна» Л. Воронкової^[9] та «Фемістокл» В. Поротнікова.