Фемістокл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фемістокл
Народився524 до н. е.
Афіни[1]
Помер459 до н. е.
Магнесія-на-Меандрі[2]
ПохованняМагнесія-на-Меандрі[3]
КраїнаСтародавні Афіни
 Імперія Ахеменідів
Діяльністьполітик, військовослужбовець
Галузьполітика[4] і військовий корабель[4]
Знання мовдавньогрецька і давньоперська
УчасникГреко-перські війни
Посадаархонт Афінd і стратег
Військове званнястратег
Конфесіяpolytheistic religiond
БатькоNeoclesd
МатиАбротонd
У шлюбі зАрхіппаd
ДітиАрхеполід, Мне­сип­то­ле­ма, Нікомаха і Асія

Фемісто́кл, або Темісто́кл (дав.-гр. Θεμιστοκλῆς, 524 до н. е. — 459 до н. е., Магнесія) — афінський політик, стратег, один з лідерів демосу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки. Сім'я

[ред. | ред. код]

Народився в Афінах близько 524 до н. е.[5] Його батьком був афінянин з не надто знатного роду Неокл з роду Лікомідів, нащадків героя Ліка. Матір'ю Фемістокла, згідно з Плутархом, була або фракіянка Абротонон, або жінка родом з Галікарнасу Евтерпа[6][7]. Незалежно від того, з якого міста походила мати Фемістокла, її син був незаконнонародженим. Через це він був дещо обмежений у правах. Зокрема, він міг відвідувати лише гімнасіон за міськими воротами на Кіносарзі. Уже в дитинстві Фемістокл проявив хитрість, яка знищила одну з відмінностей між незаконнонародженими і повноправними громадянами. Подружившись з дітьми аристократів, він зумів умовити їх займатися гімнастичними вправами в Кіносарзі[6].

Походження Фемістокла вплинуло й на його громадянську позицію. Більшість афінських знатних родів мали родинні та/або дружні відносини з іншими державами. У Фемістокла подібних прихильностей не було. Він схилявся до опори на внутрішні сили, без укладання тісних союзів з іншими державами. Він прагнув до афінського ізоляціонізму.

У юні роки, під час відпочинку, на відміну від інших дітей, Фемістокл обмірковував і складав промови. У них він або звинувачував, або захищав когось з однолітків. Учитель майбутнього афінського стратега, згідно з Плутархом, припустив: «З тебе, хлопчику, не вийде нічого посереднього, але щось величне — або добре, або зле!»[8].

У юні роки, як повідомляли численні античні автори, Фемістокл вів розпусний спосіб життя. Через це батько навіть позбавив його спадщини[7][9]. Плутарх підтверджує такі чутки, але спростовує їх[10]. Водночас сам же Плутарх, в кінці свого твору «Фемістокл», розповідає про 10 дітей Фемістокла, з яких тільки троє (Архентол, Полієвкт і Клеофант) були від першої дружини Архиппи[11].

Архонтство

[ред. | ред. код]

У 493—492, 487—486, 483–482 до н. е. обирався архонтом, пізніше — стратегом. Домігся виборів архонтів за жеребом, зниження пасивного виборчого цензу, зміцнив незалежність колегії стратегів. За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр — на будівництво флоту було спрямоване усе срібло, яке видобували в Лавріонських копальнях. для цього Фемістокл звернувся до мешканців Афін з проханням на один рік добровільно відмовитися від призначених кожному громадянину доходів.

Був одним з організаторів спротиву перській навалі 480—479 до н. е., підтримуючи водночас таємні зв'язки із Ксерксом. Саме Фемістокл повідомив царю про наміри грецького командування відвести флот з Саламінської протоки і тим самим спровокував атаку персів. Згодом, щоправда, афінського стратега вважали «батьком» перемоги в битві при Саламіні. За порадою Фемістокла Ксеркс швидко залишив Грецію з більшою частиною війська.

Ініціатор створення у 478 до н. е. Делосського союзу — основи майбутньої Афінської архе.

Остракон з написом: «Фемістокл, син Неокла»

У 471 до н. е. зв'язки Фемістокла із персами були викриті та він був висланий з Афін шляхом остракізму. Після поневірянь різними грецькими містами попрямував до двору Артаксеркса I Довгорукого. Цар зробив Фемістокла своїм радником і віддав йому в управління Лампсак і Магнесію.

Помер Фемістокл у Магнесії. За легендою — наклав на себе руки (отруївся, випивши бичачу кров), щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.

Образ Фемістокла в мистецтві

[ред. | ред. код]

Давньогрецькому стратегу присвячена однойменна опера Йоганна Крістіана Баха. Події відбуваються в 470 році до н. е. Фемістокл втік з Греції і опинився в Сузах, при дворі перського царя. Опера була написана в 1772 році в Мангеймі.

У фільмі 1962 року «300 спартанців» роль Фемістокла грає Ральф Річардсон.

Також знятий у 2013 році фільм 300 Спартанців: Відродження Імперії роль Фемістокла тут зіграв Салліван Степлтон. Він вийшов на екрани світу 7 березня 2014 року.

Давньогрецькому стратегу присвячені кілька історичних романів, зокрема «Герой Саламіна» Л. Воронкової[12] та «Фемістокл» В. Поротнікова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.nytimes.com/books/98/10/11/reviews/981011.11griffit.html
  2. http://earlyworldhistory.blogspot.com/2012/01/themistocles.html
  3. https://kulturenvanteri.com/yer/?p=167734
  4. а б Czech National Authority Database
  5. Hornblower Simon, Spawforth Anthony. Themistocles // The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press. — 1996. — ISBN 9780198661726.
  6. а б Плутарх. Фемистокл и Камилл (Фемистокл I) // Избранные жизнеописания. — М.: : "Правда", 1987. — Т. 1. — С. 215—216. — 500 000 прим.
  7. а б Корнелій Непот, 2021, с. 20, Фемістокл. 1.
  8. Плутарх. Фемістокл II
  9. Лібаній. Речі IX—X
  10. Плутарх. Фемістокл III
  11. Плутарх. Фемістокл XXXII
  12. Воронкова Л. Ф. Герой Саламіна. сайт lib.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]