Фемістокл
| Фемістокл | |
|---|---|
| грец. Θεμιστοκλῆς | |
 | |
| Народився |
близько 524 року до н. е. Афіни, Стародавні Афіни[1] |
| Помер |
459 року до н. е. в Магнесії-на-Меандрі в імперії Ахеменідів ·Отруєння |
| Громадянство |
до 471 року до н. е. — Афіни 469—459 рр. до н. е. — імперія Ахеменідів |
| Діяльність | афінський стратег |
| Володіє мовами | давньогрецька і Давньоперська |
| Учасник | Греко-перські війни |
| Посада | архонт Афін[d] і Стратег |
| Військове звання | Стратег |
| Батько | Неокл |
| Мати | Абротон[d] |
| |
Фемісто́кл або Темістокл (дав.-гр. Θεμιστοκλῆς, 524 до н. е. — 459 до н. е., Магнесія) — афінський політик, стратег, один з лідерів демосу.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки. Сім'я[ред. | ред. код]
Народився в Афінах близько 524 до н. е.[2]Його батьком був афінянин з не надто знатного роду Неокл. Матір'ю Фемістокла, згідно Плутарху, була або фракіянка Абротонон, або жінка родом з Галікарнасу Евтерпа[3][4]. Незалежно від того, з якого міста походила мати Фемістокла, її син був незаконнонародженим. Через це він був дещо обмежений у правах. Зокрема, він міг був відвідувати лише гімнасіон за міськими воротами на Киносарзі. Уже в дитинстві Фемістокл проявив хитрість, яка знищила одну з відмінностей між незаконнонародженими і повноправними громадянами. Подружившись з дітьми аристократів, він зумів умовити їх займатися гімнастичними вправами в Киносарзі[3].
Походження Фемістокла вплинуло й на його громадянську позицію. Більшість афінських знатних родів мали родинні та/або дружні відносини з іншими державами. У Фемістокла подібних прихильностей не було. Він схилявся до опори на внутрішні сили, без укладання тісних союзів з іншими державами. Він прагнув до афінського ізоляціонізму.
У юні роки, під час відпочинку, на відміну від інших дітей, Фемістокл обмірковував і складав промови. У них він або звинувачував, або захищав когось з однолітків. Учитель майбутнього афінського стратега, згідно з Плутархом, припустив: «З тебе, хлопчику, не вийде нічого посереднього, але щось величне — або добре, або зле!»[5].
У юні роки, згідно з повідомленнями низки античних авторів, Фемістокл вів розпусний спосіб життя. Через це батько навіть позбавив його спадщини[4][6]. Плутарх підтверджує такі чутки, але спростовує їх[7]. Водночас сам же Плутарх, в кінці свого твору «Фемістокл», розповідає про 10 дітей Фемістокла, з яких тільки троє (Архентол, Полієвкт і Клеофант) були від першої дружини Архиппи[8].
Архонтство[ред. | ред. код]
У 493–492, 487–486, 483–482 до н. е. обирався архонтом, пізніше — стратегом. Домігся виборів архонтів за жеребом, зниження пасивного виборчого цензу, зміцнив незалежність колегії стратегів. За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр — на будівництво флоту було спрямоване усе срібло, яке видобували в Лавріонських копальнях. для цього Фемістокл звернувся до мешканців Афін з проханням на один рік добровільно відмовитися від призначених кожному громадянину доходів.
Був одним з організаторів спротиву перській навалі 480—479 до н. е., підтримуючи водночас таємні зв'язки із Ксерксом. Саме Фемістокл повідомив царю про наміри грецького командування відвести флот з Саламінської протоки і тим самим спровокував атаку персів. Згодом, щоправда, афінського стратега вважали «батьком» Саламінської перемоги. За порадою Фемістокла Ксеркс швидко залишив Грецію з більшою частиною війська.
Ініціатор створення у 478 до н. е. Делосського союзу — основи майбутньої Афінської архе.
У 471 до н. е. зв'язки Фемістокла із персами були викриті і він був висланий з Афін шляхом остракізму. Після поневірянь різними грецькими містами попрямував до двору Артаксеркса I Довгорукого. Цар зробив Фемістокла своїм радником і віддав йому в управління Лампсак і Магнесію.
Помер Фемістокл у Магнесії. За легендою — наклав на себе руки (отруївся, випивши бичачу кров), щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.
Образ Фемістокла в мистецтві[ред. | ред. код]
Давньогрецькому стратегу присвячена однойменна опера Йоганна Крістіана Баха. Події відбуваються в 470 році до н. е. Фемістокл втік з Греції і опинився в Сузах, при дворі перського царя. Опера була написана в 1772 році в Мангеймі.
У фільмі 1962 року «300 спартанців» роль Фемістокла грає Ральф Річардсон.
Також знятий у 2013 році фільм 300 Спартанців: Відродження Імперії роль Фемістокла тут зіграв Салліван Степлтон. Він вийшов на екрани світу 7 березня 2014 року.
Давньогрецькому стратегу присвячені кілька історичних романів, зокрема «Герой Саламіна» Л. Воронкової[9] та «Фемістокл» В. Поротнікова.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.nytimes.com/books/98/10/11/reviews/981011.11griffit.html
- ↑ Hornblower Simon, Spawforth Anthony. Themistocles // The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press. — 1996. — ISBN 9780198661726.
- ↑ а б Плутарх. Фемистокл и Камилл (Фемистокл I) // Избранные жизнеописания. — М.: : "Правда", 1987. — Т. 1. — С. 215—216. — 500 000 прим.
- ↑ а б Корнелій Непот. Фемістокл. 1
- ↑ Плутарх. Фемістокл II
- ↑ Лібаній. Речі IX–X
- ↑ Плутарх. Фемістокл III
- ↑ Плутарх. Фемістокл XXXII
- ↑ Воронкова Л. Ф.. Герой Саламіна. сайт lib.ru. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2011-10-30.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липень 2019]
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
