Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика
Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика | |
|---|---|
| рос. Кавказская пленница, или Новые приключения Шурика | |
 | |
| Жанр | комедія |
| Режисер | Леонід Гайдай |
| Сценарист |
Яків Костюковський Моріс Слободський Леонід Гайдай |
| У головних ролях |
Олександр Дем'яненко Наталя Варлей Юрій Нікулін Євген Моргунов Георгій Віцин |
| Оператор | Костянтин Бровінd |
| Композитор | Зацепін Олександр Сергійович |
| Кінокомпанія |
Мосфільм Творче об'єднання «Луч» |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 77 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР , Грузинська РСР . |
| Рік | 1966 |
| IMDb | ID 0060584 |
 Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика у Вікісховищі
 Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика у Вікіцитатах | |
«Кавка́зька полоня́нка, або нові́ приго́ди Шу́рика» (рос. «Кавказская пленница, или Новые приключения Шурика») — російський радянський художній фільм, знаменитий фільм Леоніда Гайдая, останній фільм (знятим Гайдаєм) за участю прославленої трійки Боягуз — Бовдур — Бувалий (Віцин — Нікулін — Моргунов). Прем'єра «Кавказької полонянки» відбулася у Москві 1 квітня 1967 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Ексцентрична комедія з викраденнями і гонитвою про доброго і щирого Шурика, що вивчає на Кавказі старовинні обряди та звичаї, про його перше і боязке кохання до дівчини, через яку він опиняється у смішних та скрутних ситуаціях, бо «красуню, комсомолку, спортсменку» хочуть одружити з місцевим чиновником. Її викрадають. Шурику не відразу вдається зрозуміти, що відбувається, але потім за допомогою нового друга він звільняє «кавказьку полонянку».
Місце зйомок[ред. | ред. код]
Більша частина фільму знята в різних місцевостях Криму. Так на екранах фігурують краєвиди Демерджі, Алушти, Сімферополя, Лучистого, Куйбишевого, Високого[1].
У головних ролях[ред. | ред. код]
- Наталя Варлей — Ніна, «кавказька полонянка»
- Олександр Дем'яненко — Шурик, фолкльорист
- Володимир Етуш — товариш Саахов, завідувач райкомунгоспу
- Фрунзик Мкртчян — Джабраїл, дядько Ніни — водій Саахова
- Руслан Ахметов — Едік, водій санітарного автомобіля
- Георгій Віцин — Боягуз (Трус)
- Євген Моргунов — Бувалий (Бывалий)
- Юрій Нікулин — Бовдур (Балбес)
У ролях[ред. | ред. код]
- Михайло Глузський — адміністратор готелю
- Ной Аваліані — робітник готелю з тостом про пташку
- Ніна Гребешкова — лікар «швидкої допомоги»
- Еммануїл Геллер — шашличник з тостом про «кібернетика» (озвучування — Артем Карапетян)
- Георгій Мілляр — гостинний господар, любитель доміно
- Донара Мкртчян — жінка Джабраїла, тітка Ніни
- Петро Рєпнін — головний лікар психіатричної лікарні (в титрах як «Н. Репнин»)
- Георгій Светлані — старий біля пивного ларька
- Леонід Довлатов — суддя (в титрах не вказаний)
- Георгій Ахундов — гравець в доміно (в титрах не вказаний)
- Богдан Галустян — учасник гри в доміно (в титрах не вказаний)
- Олег Севостьянов
- Михайло Содорський
Вокальний квартет «Акорд» — виконання «Маршу трійці»:
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: — ** Яків Костюковский
- Режисери-постановники: Леонід Гайдай
- Головний оператори: Константин Бровін
- Головний художники: Володимир Каплуновський
- Композитори: Олександр Зацепін
- Звукооператори: Володимир Крачковський
- Режисери: Ірина Бітюков
- Оператори: Євген Гуслінский
- Художники: Наталія Абакумов
- Грими: Н. Мітюшкіна
- Монтажери: Володимир Янковский
- Костюми: Н. Шіміліс
- Диригент: Емін Хачатурян
- Автори текстів пісень: Леонід Дербеньов
- Редактори: Анатолій Степанов
- Комбіновані зйомки:
- Оператори: І. Феліцин, В. Севостьянов
- Художники: А. Клименко
- Директор картини: Абрам Фрейдін
Витоки ідей[ред. | ред. код]
Незважаючи на припущення деяких користувачів соціальних мереж, не існує жодних достовірних підтверджень, що певні персонажі чи сюжетні лінії могли бути запозичені із «Пісні шахрая», американського романтичного мюзикла режисера Лайонела Беррімора 1930 року[2][3].
Візуальні образи героїв жодним чином не нагадують героїв американського мюзиклу 1930 року «The Rogue Song»[4]. Неможливо провести параллелі (окрім одягу в черкеску і папаху) між трійкою Боягуз — Бовдур — Бувалий у виконанні Віцин — Нікулін — Моргунов із комічною парою Алі-Бек (Stan Laurel) та Мурза-Бек (Oliver Hardy)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кіно зняте в Криму(рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2011. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ Создателей «Кавказской пленницы» обвинили в копировании голливудского фильма (рос.). http://gamebomb.ru. 21.10.2017. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 22.10.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ Stock Photo - THE ROGUE SONG (1930) STAN LAUREL, OLIVER HARDY, LAUREL AND HARDY ROGS 002P. alamy.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22.10.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ A Guide to the Lost Films of Laurel and Hardy — Update. Архів оригіналу за 17 грудня 2010. Процитовано 22 жовтня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» на сайті IMDb (англ.)
- Кавказька полонянка без купюр // Комсомольська правда, № 144-т/39 (23781-т), 28 вересня — 5 жовтня 2006.
- Кавказька полонянка — як створювали кінохіт (рос.)
Див. також[ред. | ред. код]
|
