Кантабрійські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кантабрійські гори
Назва на честь (епонім):
  • Cantabrian Sead
  • Cordillera Cantabrica.jpg

    43°11′51″ пн. ш. 4°51′06″ зх. д. / 43.19750000002777313° пн. ш. 4.851666666694478103° зх. д. / 43.19750000002777313; -4.851666666694478103Координати: 43°11′51″ пн. ш. 4°51′06″ зх. д. / 43.19750000002777313° пн. ш. 4.851666666694478103° зх. д. / 43.19750000002777313; -4.851666666694478103
    Країна Flag of Spain.svg Іспанія
    Регіон Кантабрія
    Астурія
    Галісія
    Кастилія і Леон
    Країна Басків
    Система Середземноморський геосинклінальний пояс
    Тип гори[d] і гірський хребет
    матеріал вапняк
    Висота 2648 м
    Ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3126520
    Кантабрійські гори. Карта розташування: Іспанія
    Кантабрійські гори
    Кантабрійські гори
    Кантабрійські гори (Іспанія)
    CMNS: Кантабрійські гори у Вікісховищі

    Кантабрі́йські го́ри (ісп. montes Cantábricos) — гірський хребет на півночі Піренейського півострова, що тягнеться вздовж Біскайської затоки на 500 км від західного краю Піренеїв (гори Басків) до кордону Галісії. Хребет проходить по території іспанських провінцій Кантабрія, Астурія і Кастилія-і-Леон. Найвища точка — гора Торре-де-Серредо (2648 м). Місце для пішохідного туризму та скелелазіння. Також є гірськолижні курорти Альто-Камрі, Валгранде-Пахарес і Мансанеда. Також — Кантабрі́йський хребе́т (ісп. cordillera Cantábrica).

    Географія[ред. | ред. код]

    Кантабрійські гори є орографічним і тектонічним продовженням Піренеїв і витягнуті зі сходу на захід. З півночі гори круто обриваються до затоки, їх схили сильно розчленовані річковими долинами і ущелинами. Південна частина гір, звернена до Месеті, досить полога. Західна межа хребта визначається долиною річки Міню, її притокою Сил і маленькою річкою Кабрера.

    Вища західна частина хребта (середня висота близько 2 тис. м) складена палеозойськими кварцитами, мармурами і вапняками, східна частина — нижча (висота 1000—1500 м) і складається з мезозойських вапняків, пісковику і доломіту. У горах є родовища кам'яного вугілля, залізних і поліметалічних руд.

    На південь, у бік провінції Кастилія-і-Леон з гір стікає кілька великих річок, у тому числі Ебро. Ширина Кантабрійського гірського ланцюга збільшується при русі на захід з 60 км до 115 км.

    Кантабрійські гори чітко відокремлюють Зелену Іспанію на півночі від аридного центрального плато. На північних схилах гір випадають численні опади, в той час як південні схили знаходяться в дощовій тіні. Невеликий відріг Сьєрра-де-Анкарес відгалужується на південний захід від основного пасма і формує природну межу між провінціями Галісія і Леон.

    Основні хребти[ред. | ред. код]

    Кантабрійський хребет має поділ на три секції із заходу на схід:

    Захід[ред. | ред. код]

    Торре-де-Серредо[en] (2,650 m.), найвища точка Кантабрійських гір
    Типовий ландшафт Кантабрійських гір взимку

    Астурійський масив та його передгір'я. Геологічно це східне продовження Галісійський масиву з палеозойськими складками. Він порізаний глибокими орієнтованими на схід та захід каньйонами, такими як долина річки Карес[en]. Найвища точка Торре-де-Серредо[en] — 2648 м.[1]

    Центр[ред. | ред. код]

    Головні гірський масив — Пікос-де-Европа. Мають склад з вапняку та мергелю.[2] Луки Парамо-де-Маса та Ла-Лора розташовані на півдні, перетинаючи долину Рудрон[en].[3]

    Схід[ред. | ред. код]

    Баскські гори розташовані на східному кінці системи, з дуже еродованими мезозойськими складками і хребтами середньої висоти:

    Флора і фауна[ред. | ред. код]

    Серед фауни варто відзначити:

    У лісах Кантабрійських гір переважно переважають буки (Fagus sylvatica).

    Природоохоронні території[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. La Cordillera Cantábrica
    2. Geología de Cantabria Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.
    3. J. Muñoz Jiménez, Geografía de Asturias. 1 . Geografía física. El relieve, el clima y las aguas. 1982
    4. Naturaleza en Asturias[недоступне посилання з 01.11.2016]
    5. Estudio de caudales ecológicos en la red hidrográfica de Cantabria Архівовано 2013-06-26 у Wayback Machine.

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кантабрійські гори