Кебір-Джамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Кебір-Джамі
крим. Kebir Cami
Aqmescit
Simferopol 04-14 img14 Kebir-Jami Mosque.jpg
Кебір-Джамі на поштівці

44°56′56″ пн. ш. 34°06′25″ сх. д. / 44.94889° пн. ш. 34.10694° сх. д. / 44.94889; 34.10694Координати: 44°56′56″ пн. ш. 34°06′25″ сх. д. / 44.94889° пн. ш. 34.10694° сх. д. / 44.94889; 34.10694
Статус діюча
Країна Україна Україна
Розташування Сімферополь (вул. Курчатова, 4)
Конфесія Іслам
Тип будівлі мечеть
Архітектурний стиль Османська архітектура
Будівник Абдурахім-Бек
Матеріал ракушняк
Будівництво 1508
Стан після реставрації
Адреса Kurčatova 4
Кебір-Джамі. Карта розташування: Україна
Кебір-Джамі
Кебір-Джамі (Україна)

Кебір-Джамі у Вікісховищі?

Кебір-Джамі (крим. Kebir Cami, Велика Мечеть), або Ак-Мечеть (крим. Aqmescit, Біла Мечеть) — соборна п'ятнична мечеть у Сімферополі (Крим), пам'ятка архітектури 16 століття. Найстаріша будівля міста (саме їй воно завдячує своєю попередньою назвою).

Історія[ред.ред. код]

Мечеть Кебір-Джамі, вигляд з Володарського.

Зведена у 1508[1] (за іншими даними — 1502[2]) році неподалік новозбудованої ставки калги-султана (друга за значимістю — після хана — посада у Кримському ханстві, започаткована Менґлі І Ґераєм для свого сина Мехмеда Ґерая). Припускають, що місто, яке саме виникало навколо, отримало свою назву (крим. Aqmescit) через білу (крим. Aq) вапняну побілку стін мечеті.

Початково будівлю вінчав купол, який обвалився у 17 столітті (відновлений під час останньої реставрації). Мечеть неодноразово перебудовувалася. У 1736 році сильно постраждала внаслідок пожежі (відбудована у 1740 році).

Дивом уціліла після анексії Кримського ханства Російською імперією і «заснування» Сімферополя. Капітально перебудовувалася у 1907 році. Була діючою до 1930 року, після чого перетворена радянською владою на склад. Після проголошення незалежності України повернута віруючим і відреставрована.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Згідно з написом над входом, на прославу хана Абдурахім-Беком у місяці мухаррам 914 року хіджри.
  2. Зі слів реставратора Ш. У. Халілова (С. М. Червоная, «Искусство татар Крыма» (М., 1995)).

Джерела та посилання[ред.ред. код]