Севрюга
| ?Севрюга | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 2.3) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Хрящові ганоїди (Chondrostei) |
| Ряд: | Осетроподібні (Acipenseriformes) |
| Родина: | Осетрові (Acipenseridae) |
| Підродина: | Acipenserinae |
| Рід: | Осетер (Acipenser) |
| Вид: | Севрюга |
| Біноміальна назва | |
| Acipenser stellatus Pallas, 1771 | |
| Посилання | |
| Acipenser stellatus | |
| Acipenser stellatus | |
| 161078 | |
| 7903 | |
Севрюга (Acipenser stellatus) — прохідна риба родини осетрових. Поширена в басейнах Каспійського, Чорного та Азовського морів. Раритетний вид риб, занесений до Червоної книги України та інших природоохоронних документів.[1]
Довжина до 220 см, вага до 80 кг. Тіло вкрите п'ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки. Рило сплюснуте та сильно витягнуте, вигнуте до верху. Вусики короткі. Забарвлення на спині темно-сіре, іноді чорне, черево та жучки білі. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м.
Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5 — 13 років, самиці — у 10 — 17 років. Нерест у річках з квітня по вересень. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км. Ікра відкладається на кам'янистий ґрунт при температурі води 13 — 30°С. Плодючість самки 35 — 630 ікринок діаметром 3 мм. Розвиток ікри триває 2 — 5 діб. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців.
Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря).[1][2]
В Україні дуже малочисельна. У СРСР була об'єктом промислу заради цінної чорної ікри. Існують гібриди севрюги з осетром, шипом, стерляддю.
- ↑ а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62)
- ↑ Севрюга в Червоному списку МСОП
- Севрюга у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Червоний список МСОП видів на межі зникнення (CR)
- Осетер
- Тварини, описані 1771
- Риби Чорного моря
- Риби Азовського моря
- Риби Каспійського моря
- Риби Туреччини
- Риби Азербайджану
- Риби Болгарії
- Риби Ірану
- Риби Казахстану
- Риби Росії
- Риби Румунії
- Риби Словаччини
- Риби Угорщини
- Риби України
- Променепері ЧКУ
- Червона книга Чорного моря