Корсет (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Корсет)
Перейти до: навігація, пошук
Шнурівка «пісковий годинник» зразка 1878 року
Запит «Корсет» перенаправляє сюди; див. також Корсет (значення).

Корсе́т (фр. corset, від corps — «тіло»)[1], рідше керсе́т[2], заст. шнурі́вка[3] або шнурови́ці[4]  — предмет, головним чином, жіночого одягу у вигляді широкого поясу з ушитими пружними пластинками, що туго охоплює нижню частину грудної клітки та живіт для додання фігурі необхідного виду (горда постава, струнка талія) та м'якої підтримки грудей. Зазвичай із одного або декількох боків зроблено шнурування, нерідко з іншого боку роблять застібки або вставляють блискавку.

Історія[ред.ред. код]

  • 1468 — іспанська королева Хуана Португальська наказує створити для неї одяг, який би приховував випуклості фігури. Її майстри створюють перший в історії корсет. Він складався з металевих пластин, з'єднаних між собою болтами, і важив понад 25 кілограмів. Вважається, що королева завагітніла від коханця і за допомогою шнуровиць хотіла приховати цю вагітність від чоловіка.
  • кінець 1470-х років — наступна іспанська королева Ізабелла I Кастильська зобов'язала всіх своїх служниць носити корсети. В її указі йшлося, що ідеальною є жіноча талія, яку може обхопити руками 12-річна дівчинка. Талії жінок із оточення правительки не мали перевищувати 32,5 см.
  • протягом XV-XVI ст. інквізиція зобов'язувала жінок носити шнурівки, аби приховувати принади свого тіла. Дівчаток у віці 8-9 років теж одягали в металеві корсети, аби перешкодити росту грудей і зробити їх максимально пласкими. Адже пишний бюст в ті часи був ознакою гріховності.
  • у середині XVI ст. французька королева Катерина Медичі запровадила моду на шнурівки, який не приховував, а навпаки підкреслював і частково оголював груди. Відтепер шнуровиці робили з пружного китового вуса, який обтягували тканиною.
  • наприкінці XVI ст. лікарі вперше заговорити про шкоду, якої завдають здоров'ю жінки затісні корсети. Ті деформували ребра, зміщували положення внутрішніх органів.
  • 1908 р. французький модельєр Поль Пуаре створив колекцію суконь вільного крою. Після цього корсети вийшли з моди[5].

Застосування[ред.ред. код]

Найбільш часто шнурівка використовувалася для створення бажаного силуету. Він підкреслює стрункість постави, зменшуючи талію та візуально збільшуючи плечі, підтримує груди, роблячи її пружнішою на вигляд, створює потрібну (чи модну) поставу. Плечові ремені на деяких версіях корсетів розгортали плечі подібно до сучасних ортопедичних реклінаторів для підтримки гордої постави.

Зазвичай шнурівка охоплює торс починаючи або на рівні пахв, або безпосередньо під грудьми і закінчуючись над стегнами, іноді заходячи на них і, в особливо рідкісних випадках, доходячи до колін. Також був відомий більш короткий вид шнуровиць, що охоплює тільки талію, під назвою «waist cincher» (поясна підпруга). На деяких корсетах кріпилися підв'язки для панчіх.

Нерідко шнурівка підтримувала пишну сукню, розподіляючи по всьому тілу вагу криноліну або турнюра.

У літературі[ред.ред. код]

« Впрягла в ґринджолята павичку.., Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса.

— І. П. Котляревський, «Енеїда»

 »
« Кров з її повного тіла з-під шнуровиць полилась до голови.

І. С. Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки»

 »
« Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці.

— Народна пісня

 »

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
  2. Корсет // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Шнурівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Шнуровиці // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. З пащі кита робили до 70 шнурівок