Грушовий Костянтин Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грушовий Костянтин Степанович
Генерал-полковник Грушевой К.С.jpg
 
Партія: КПРС
Народження: 7 листопада 1906(1906-11-07)
Сміла
Смерть: 10 лютого 1982(1982-02-10) (75 років)
Москва, СРСР
Нагороди:
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 1 ступеня орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «За відвагу на пожежі» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель»
Державна премія СРСР

Костянтин Степанович Грушовий (7 листопада 1906(19061107), місто Сміла Київської губернії, тепер Черкаської області, Україна — 10 лютого 1982, Москва) — український радянський партійний і військовий діяч. Член Ревізійної комісії КП(б)У в 1940—1949 р. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1966—1982 р. Депутат Верховної Ради РРФСР 9-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 жовтня (7 листопада) 1906 року в родині бухгалтера. Трудову діяльність розпочав у 1921 році на цукровому заводі різноробочим. У червні 1921 — грудні 1922 р. — учень слюсаря цукрового заводу в місті Смілі. У 1922 році вступив до комсомолу.

У грудні 1922 — червні 1924 р. — студент металургійного технікуму в місті Кам'янському Катеринославської губернії.

У червні — грудні 1924 р. — червоноармієць 1-го Червоно-козачого полку в місті Проскурові.

У грудні 1924 — квітні 1925 р. — чорнороб цукрового заводу в місті Смілі. У квітні — вересні 1925 р. — помічник слюсаря державного винного заводу в місті Мала Виска Єлисаветградського округу.

У вересні 1925 — червні 1926 р. — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Пришибського районного комітету комсомолу (КСМУ) Мелітопольського округу. У червні 1926 — травні 1928 р. — секретар Чернігівського районного комітету комсомолу (КСМУ) Мелітопольського округу.

Член ВКП(б) з січня 1927 року.

У травні — жовтні 1928 р. — секретар Великолепетиського районного комітету комсомолу (ЛКСМУ) Мелітопольського округу. У жовтні 1928 — серпні 1929 р. — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Мелітопольського окружного комітету комсомолу (ЛКСМУ). У серпні — листопаді 1929 р. — співробітник Шевченківського окружного відділу ДПУ в місті Черкасах.

У листопаді 1929 — січні 1930 р. — інструктор із професійно-технічної освіти Кам'янського металургійного заводу імені Дзержинського. У січні 1930 — квітні 1932 р. — студент Дніпропетровського металургійного інституту. У квітні — серпні 1932 р. — голова профкому Дніпропетровського металургійного інституту. У серпні 1932 — вересні 1933 р. — начальник спеціального відділу Кам'янської районної державної електростанції Дніпропетровської області. У вересні 1933 — квітні 1934 р. — студент Кам'янського вечірнього металургійного інституту. У 1934 році закінчив інститут і здобув спеціальність інженера-металурга з прокатного виробництва.

У квітні 1934 — вересні 1936 р. — інженер спеціального відділу, начальник зміни, начальник прокатного стану Кам'янського металургійного заводу імені Дзержинського. У вересні 1936 — травні 1938 р. — начальник зміни рельсобалочного цеху, начальник осебандажного цеху, начальник блюмінгу Дніпродзержинського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У травні 1938 — лютому 1939 р. — 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У січні 1939 — жовтні 1941 р. — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. У липні — жовтні 1941 р. — виконувач обов'язків 1-го секретаря Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1941 — січні 1942 р. — уповноважений Військової Ради Південного фронту. З січня 1942 р. — знову виконувач обов'язків 1-го секретаря Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. У січні — травні 1942 р. — член оперативної групи, начальник оперативної групи з транспорту Військової Ради Південного фронту.

У травні — листопаді 1942 р. — член Військової Ради 24-ї (58-ї) армії Південного фронту. У листопаді 1942 — січні 1943 р. — член Військової Ради Північної групи військ Закавказького фронту. У січні — березні 1943 р. — член Військової Ради Північно-Кавказького фронту. У квітні — жовтні 1943 р. — член Військової Ради 58-ї армії Північно-Кавказького фронту.

У грудні 1943 — лютому 1944 р. — член Військової Ради Волховського фронту. У лютому — листопаді 1944 р. — член Військової Ради Карельського фронту.

У 1945 р. — член Військової Ради Приморської групи військ Далекосхідного фронту. У вересні — жовтні 1945 р. — член Військової Ради 1-го Далекосхідного фронту. У жовтні 1945 — січні 1947 р. — член Військової Ради Приморського військового округу.

У січні — березні 1947 р. — в резерві ЦК КП(б)У в місті Києві.

У березні 1947 — 28 квітня 1949 р. — міністр автомобільного транспорту Української РСР.

У січні 1949 — січні 1950 р. — 1-й секретар Ізмаїльського обласного і міського комітетів КП(б)У.

27 березня — 4 грудня 1950 р. — міністр автомобільного транспорту Української РСР.

У січні — липні 1951 р. — слухач Вищих Курсів політскладу при Військово-політичній академії імені Леніна. У липні — грудні 1951 р. — слухач підготовчих курсів, а у грудні 1951 — листопаді 1953 р. — слухач Вищої Військової Академії Генерального Штабу СРСР імені Ворошилова.

У листопаді 1953 — серпні 1954 р. — член Військової Ради Московського району протиповітряної оборони (ППО). У серпні 1954 — жовтні 1957 р. — член Військової Ради Центрального (потім — Московського) округу протиповітряної оборони (ППО).

У жовтні 1957 — квітні 1958 р. — заступник з політичної роботи Головного військового радника і старший радник начальника Політуправління Національної народної армії Німецької Демократичної Республіки. У квітні — жовтні 1958 р. — у розпорядженні Головного Політичного Управління Радянської армії і ВМФ СРСР. У жовтні 1958 — грудні 1960 р. — генеральний інспектор з партійно-політичної роботи штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського Договору. У грудні 1960 — червні 1961 р. — у розпорядженні Головного Політичного Управління Радянської армії і ВМФ СРСР.

У червні 1961 — серпні 1962 р. — старший інспектор Управління політичних органів військ ППО Головного Політичного Управління Радянської армії і ВМФ СРСР. У серпні 1962 — квітні 1963 р. — начальник інспекторської групи Управління партійних і політичних органів сухопутних військ Головного Політичного Управління Радянської армії і ВМФ СРСР. У квітні 1963 — січні 1966 р. — начальник інспекторської групи — заступник начальника Управління партійних і політичних органів сухопутних військ Головного Політичного Управління Радянської армії і ВМФ СРСР.

У січні 1966 — лютому 1982 р. — член Військової Ради, начальник Політичного управління Московського військового округу.

Звання[ред. | ред. код]

  • полковий комісар (1942)
  • полковник
  • генерал-майор (2.03.1944)
  • генерал-лейтенант (18.02.1958)
  • генерал-полковник (27.10.1967)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]