Культура Кропивницького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кропивницький є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо[1][2].

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради[3].

Місто, з яким у Кропивницького встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим) — болгарський Добрич. Кропивницький – це гарне місто в якому є багато цікавих місць. Завдяки великій історії, цікавим подіям, які тут відбувалися, група компаній Filmstream у 2018 році вирішила відзняти фільм під назвою «У минулого в боргу» і презентувати його всій Україні.[4]

Театри, музика, кіно[ред. | ред. код]

Кіровоградська муздрама ім. М. Л. Кропивницького
Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста

Місто відоме тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — Тобілевич, Кропивницький, Садовський, Саксаганський, Старицький, Заньковецька. У приміщенні єлизаветградського театру виступали широко відомі вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ліст, Мусоргський, Скрябін, Рубінштейн, Лисенко та співаки Шаляпін, Собінов.

Докладніше: Театр корифеїв

Сучасні кіровоградські театри:

У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія[5].

Інші широко відомі в Україні та за її межами професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші[6]. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа і А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Велика міська концертна зала (на 550 місць) — в міському палаці культури ім. Компанійця.

Станом на кінець 2009 року в Кіровограді діють два кінотеатри — «Зоряний» і «Портал».

Музеї та бібліотеки[ред. | ред. код]

Кіровоградський обласний художній музей (кол. Пасаж, 1887)
Меморіальний музей Осмьоркіна

У Кіровограді (та його околицях) 11 державних і комунальних музейних закладів:

Кіровоград є чи не єдиним обласним центром країни, де всі міські музеї без винятку мають власні інтернет-сторінки[7].

Крім фінансованих з міського бюджету, є низка цікавих відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні[8]. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д.I. Чижевського.

Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий[9], Юрій Тютюшкін[10], Павло Босий тощо.

У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону[11]:

Культурні, національні і релігійні товариства[ред. | ред. код]

Зі здобуттям незалежності України (1991), як і раніше, національно-культурні потреби українців та інших етнічних груп держави, представники яких проживають у Кіровограді, реалізуються у значному числі державних офіціозних структур — у місті плідно функціонують обласні осередки загальноукраїнських культурницьких організацій — Спілки письменників України[13], Спілки журналістів України[14], Спілки художників України[15] та інших.

Власне українською культурницькою організацією в місті є Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, яка постала як ініціативна група у складі місцевих науковців ще в червні 1989 року (власне діяльність Товариства в місті була відновлена по великій перерві, спричиненій поразкою у національно-визвольних змаганнях початку ХХ ст.)[16], і є натепер провідним осередком української культури міста. Українське козацтво (його новітня форма) представлено в місті Кіровоградським крайовим козацьким товариством Буго-Гардівської паланки Українського козацтва[17].

Кіровоград завжди був мультикультурним містом — тут дбайливо і з пошаною ставляться до культурних надбань і потреб національних та релігійних громад міста:

Кіровоградська Велика хоральна синагога
  • росіяни — діє відділення Всеукраїнської громадської організації «Російський (Руський) рух України» Руська община ім. О. С. Пушкіна (виникла 2001 року), в рамках діяльності якої постійно проводяться різноманітні культурі заходи, підтримуються контакти з Росзарубіжцентром, Посольством РФ в Україні, іншими українськими та російськими державними і громадськими установами, окремими діячами тощо, зокрема російськими товариствами в інших містах України, представниками кіровоградського земляцтва в Росії тощо[18][19].
  • поляки і католики — у Кіровограді працює засноване 1997 року Об'єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. Кароля Шимановського (входить до складу Спілки поляків України). Щорічно об'єднання організовує відзначення польських національних свят, музичні фестивалі ім. К. Шимановського, вечори польської поезії, танцю тощо; опікується популяризацією польської культури, зокрема, шляхом запровадження відділень польської мови в навчальних закладах міста, поширенням відомостей про славного земляка Кароля Шимановського, встановленням контактів з культурно-освітніми установами та державними органами Польщі тощо. Значну роль у польському і духовному русі в місті відіграє римо-католицький костел Святого Духа, збудований у 1990-х замість храму, зруйнованого в добу сталінізму[20].
  • євреї — у вересні 1991 року міська влада повернула єврейській релігійній общині будинок Великої хоральної синагоги, а 1994 року зареєстрована Кіровоградська єврейська община, у лютому 1996 року релігійна громада прогресивного юдаїзму «Атиква», у 1997 році почала свою роботу Кіровоградська Служба милосердя єврейської общини (у 2002 реорганізовано в Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр «Хесед Шломо»); у вересні 1998 року відбулись прем'єрні вистави єврейського музично-драматичного театру «Тхія». Понад тисячу членів єврейської громади міста мають змогу відвідувати щотижневі общинні збори, інші заходи, а також перший у країні (на час відкриття 1998 року) історичний єврейський общинний музей «Євреї Єлисаветграда»[21][22].

Парки і сквери[ред. | ред. код]

Центральний вхід до Парку культури та відпочинку «Ковалівський»

Кіровоград є доволі зеленим містом — крім великого числа парків («Ковалівський», «Перемоги», ім. 50-річчя Жовтня) і скверів («Молодіжний», «Центральний», «Трудової слави», «Шибанова», «Шевченка» тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Фортечних Валах Єлизаветинської фортеці.

Головні міські парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[23]:

  • парк «Ковалівський» (за СРСР мав назву Парк імені Леніна) — розташований у самому середмісті Кіровограда; площа — 8,3 га; є традиційним улюбленим місцем відпочинку і дозвілля городян і гостей Кіровограда.
  • парк «Перемоги»[24] — історичний парк на березі річки Сугоклія площею бл. 25 га.
  • Дендропарк (у 1967 – 2010 роках – парк культури і відпочинку імені 50-річчя Жовтня) — мальовнича місцина на правому березі річки Інгулу; найбільший за площею парк міста (42,7 га).
  • парк Пушкіна (Козачий Острів) — на острові на Інгулі, з'єднаному містками.
  • парк Космонавтів.

Біля мікрорайону «Черемушки» розташований Кіровоградський дендропарк, у якому крім здійснення природоохоронної функції, створено зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення.

Улюбленим заміським парком кіровоградців, розташований у Долинському районі на відстані 65 км від обласного центру в бік Кривого Рогу, є Дендропарк «Веселі Боковеньки», де понад 100 років тому було закладено великий парк із затишними галявинами і тінистими алеями, великим дендрарієм (налічує бл. 1000 видів); зараз також, біля центрального входу, існують невеликий готель і заклади харчування[25].

Заклади[ред. | ред. код]

Концертні зали[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

Парки[ред. | ред. код]

Театри[ред. | ред. код]

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Музика[ред. | ред. код]

  • ВІА «Веселі Біоритми»
  • Закон Ома
  • Аква Віта
  • Гурт «Скріптура»

Персоналії, пов'язані з культурою[ред. | ред. код]

Актори[ред. | ред. код]

Артисти[ред. | ред. код]

Живописці[ред. | ред. код]

Композитори[ред. | ред. код]

Письменники[ред. | ред. код]

Поети[ред. | ред. код]

Скульптори[ред. | ред. код]

Співаки[ред. | ред. код]

Художники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Загальні відомості про місто Кропивницький (станом на 01.01.2009 рік)»
  2. ↑ Мистецтво та культура (Кропивницького) [Архівовано 27 червня 2009 у Wayback Machine.] на www.region.in.ua/elisavet/ (Вебресурс, присвячений Єлисаветграду-Кропивницькому) [Архівовано 26 червня 2009 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Відділ культури і туризму Кіровоградської міської ради [Архівовано 27 лютого 2010 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Кіровоградської міської ради [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  4. ↑ «У минулого в боргу» - серіал родом з Кропивницького - kropyvnytskyi.in.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  5. ↑ Офіційний вебсайт Кіровоградської обласної філармонії. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 10 березня 2010.
  6. ↑ Кіровоград сьогодні [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.] на Вебсторінка Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Білошапка Василь Кіровоградські музеї вийшли в Інтернет // інф. на www.prostir.museum «Музейний простір України» [Архівовано 29 липня 2009 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Музей Кіровоградської обласної лікарні // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 260
  9. ↑ Сторінка краєзнавця К. В. Шляхового [Архівовано 5 липня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Сторінка краєзнавця Ю. В. Тютюшкіна [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Бібліотеки області [Архівовано 16 травня 2009 у Wayback Machine.] на Сайт Управління культури і туризму Кіровоградської облдержадміністрації [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Вебсторінка Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 10 березня 2010.
  13. ↑ Кіровоградська обласна організація Національної Спілки письменників України // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 281
  14. ↑ Кіровоградська обласна оганізація Національної Спілки журналістів України // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 282
  15. ↑ Кіровоградська обласна організація Національної Спілки художників України // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 284—285
  16. ↑ Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 283
  17. ↑ Кіровоградське крайове козацьке товариство Буго-Гардівської паланки Українського козацтва // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 286—287
  18. ↑ Кіровоградське обласна Руська община ім. О. С. Пушкіна // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 288
  19. ↑ Верстюк Оксана Росіяни у Кіровограді // «Вечірня газета» № 26 (1110) за 26 червня 2009 року
  20. ↑ Об'єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. Кароля Шимановського // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 289
  21. ↑ Кіровоградська єврейська община // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 289
  22. ↑ Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр «Хесед Шломо» // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 290
  23. ↑ [Заповідники України. Кіровоградська область. на www.nashkray.kiev.ua (туристичний сайт) (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 10 березня 2010. Заповідники України. Кіровоградська область. на www.nashkray.kiev.ua (туристичний сайт) (рос.)]
  24. ↑ [Парк Перемоги—Міський сад—Річка Сугоклія на www.biz.kr.ua (Кіровоградський інтернет-бізнес-ресурс) (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 10 березня 2010. Парк Перемоги—Міський сад—Річка Сугоклія на www.biz.kr.ua (Кіровоградський інтернет-бізнес-ресурс) (рос.)]
  25. ↑ 35. Центр України серед Дикого Поля. // Автомобільна прогулянка Україною. Путівник., К.: Балтія-Друк, стор. 371
  26. ↑ Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека iм.Д.I.Чижевського. library.kr.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 9 травня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_Кропивницького&oldid=41863121