Курт фон Шляйхер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт фон Шляйхер
нім. Kurt von Schleicher
Bundesarchiv Bild 183-B0527-0001-020, Kurt von Schleicher.jpg
Народився 7 квітня 1882(1882-04-07)
Бранденбург-на-Гафелі, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[1]
Помер 30 червня 1934(1934-06-30)[2][3][…] (52 роки)
Нойбабельсбергd, Потсдам, Вільна держава Пруссія, Німеччина
·розстріл[d]
Поховання
Країна Flag of Germany (1867–1919).svg Німеччина
Діяльність політик, офіцер, боєць Опору
Alma mater Прусська військова академія
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1900
Посада Reich Chancellor in the Weimar Republicd, Прем'єр-міністри Пруссії[d], канцлер Німеччини і міністр оборони[d]
Військове звання генерал піхоти
Партія незалежний політик
Конфесія лютеранство
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Церінгенського лева
Галліполійська зірка
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
IMDb nm3561122

Курт фон Шляйхер (нім. Kurt von Schleicher; 7 квітня 1882(18820407) — 30 червня 1934) — райхсканцлер Німеччини, від грудня 1932 до січня 1933 року, попередник Гітлера на цій посаді і, таким чином, останній глава уряду Веймарської республіки.

Біографія[ред. | ред. код]

Курт фон Шлейхер на виході з військового міністерства незабаром після своєї відставки з посади рейхсканцлера. Лютий 1933

З родини військових. Учасник Першої світової війни. Генерал, зробив кар'єру в рейхсвері в 1920-ті роки, служив сполучною ланкою між армією і політиками Веймарської республіки. Дотримувався консервативних «прусських» поглядів на армію і державу, активно брав участь у таємній ремілітаризації країни, проте відносно економіки дотримувався більш ліберальних поглядів. З 1930 року відігравав велику політичну роль завдяки впливу на президента Гінденбурга, сприяв формуванню кабінетів уряду Брюнінга, а потім Папена, свого друга; був при них військовим міністром. На посаді рейхсканцлера, яке він займав менше двох місяців, продовжував політику переозброєння Німеччини, проте не отримав підтримки рейхстагу і в результаті змови Папена, Ялмара Шахта з Гінденбургом був зміщений, а на його місце призначений Гітлер (30 січня 1933).

Застрелений за наказом Гітлера під час Ночі довгих ножів разом з своєю дружиною Елізабет; трупи виявила 16-річна дочка. Як розповідала потім кухарка, вона привела до нього в кабінет двох чоловіків у цивільному. Один з них запитав: «Ви генерал фон Шляйхер?» Почувши ствердну відповідь, вони вистрілили: спочатку — в фон Шляйхера, потім — у його дружину, що вибігла на звук пострілів. Основними подіями «Ночі» були розправи з керівниками СА, але Гітлер велів заодно вбити також кількох своїх політичних ворогів, які до СА не мали відношення; серед них опинився і Шляйхер. Фюрер підозрював його (можливо, небезпідставно) у спробах реставрації династії Гогенцоллернів. Версія про зв'язок між Шляйхером і Ремом навіть не розглядалася через її очевидне безглуздя: Шляйхер відчував таку сильну неприязнь до Рема, що навіть не намагався приховувати цього.

Після вбивства Шляйхера організатори «Ночі довгих ножів» побоювалися помсти з боку військових. Однак фон Райхенау розвіяв їх страхи, видавши комюніке:

« За останні тижні було встановлено, що колишній військовий міністр, генерал у відставці фон Шляйхер підтримував контакти з ворожими державі колами штурмовиків та іноземними державами. Було доведено, що він своїми висловлюваннями і діями виступав проти нашої держави та її керівництва. Цей факт визначив необхідність його арешту в ході проводилася чистки. У момент затримання співробітниками кримінальної поліції Шляйхер спробував чинити опір, застосувавши зброю. У ході виниклої перестрілки генерал у відставці і його дружина, яка втрутилася, були смертельно поранені. «

Згодом Герінг стверджував, що хотів тільки заарештувати Шляйхера, проте його випередила команда гестапо.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Paul Rassinier: Die Jahrhundertprovokation. Wie Deutschland in den zweiten Weltkrieg getrieben wurde (PDF-Datei)
  • Friedrich Lenz: Der ekle Wurm der deutschen Zwietracht: Politische Probleme rund um den 20. Juli 1944 Klappentext, HTML-Version, PDF-Datei
  • Heinz Roth: Widerstand im Dritten Reich (1976) (PDF-Datei)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118608037 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Шлейхер Курт фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. SNAC — 2010.
  5. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf