Кизлярський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кізлярський район)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кизлярський район
Кизлярский район
Kizlyarsky District Coat of Arms.png
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1920
Населення (2014): 70 200
Площа: 3 047 км²
Густота населення: 21 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Кізляр
Кількість сільських поселень: 22
Влада

Кизлярський район — муніципальний район Дагестану, Росія.

Адміністративний центр — місто Кизляр (не входить до складу району).

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у північній частині Дагестану. Межує з півночі і з заходу з Тарумовським районом, на півдні — з Бабаюртівським, на заході — з Чеченською Республікою, на сході — з Каспійським морем.

Територія Кизлярського району розташована на Прикаспійськй низовині, в гирлі річки Терек, що відбивається на характері рослинності і ландшафту.

Ландшафт степового типу з наявністю луків, заболочених ділянок, а також солончакових пустель. Площа території району — 3047 км².

Природа[ред. | ред. код]

У заболочених низинних ділянках зустрічаються великі зарості очерету.

Тваринний світ представлений: рептиліями (гадюки), птахами (фазан, водоплавні дикі качки, лиски та ін.), ссавцями (очеретяний кіт, корсак, дикий кабан, ондатра, тушканчик).   У річках і на Каспії водиться різноманітна риба: осетер, севрюга, білуга, черноспинка, вобла, сазан, сом , щука, судак тощо.

Особливо охоронювані природні території[ред. | ред. код]

  • Державний природний заказник федерального значення «Аграханський»[1]

Історія[ред. | ред. код]

Кизлярський район було утворено в 1920 році. З 22 лютого 1938 по 22 березня 1944 року був Кизлярським округом Орджонікідзевського краю. З 22 березня 1944 по 9 січнят1957 року — перебував у складі Грозненської області. 9 січня 1957 року переданий до складу Дагестанської АРСР.

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка Кизлярського району — сільське господарство, що включає в себе:

1. Відгінне тваринництво. Коли взимку з гірських територій в основному невелика рогата худоба переганяється на більш м'які, порівняно з горами, пасовища.

2. Рибальство. В силу близькості Каспійського моря в прибережних населених пунктах рибальство є основною галуззю господарства. Чимале значення має також мережа каналів і озер на території самого Ктзлярського району, що грають безпосередню роль для нересту риби, що мешкає в Каспії.

3. Виноробство.

4. Поширене вирощування зернових культур, зокрема рису, баштанних культур, розвинуте овочівництво, садівництво.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 70 200 чоловік.

Частка росіян і терських козаків в районі скоротилася з 78,6 % (16 471 житель) в 1959 році до 12,33 % (8294 жителів) в 2010 році, тоді як частка гірських народів Дагестану збільшилася за 1959—2010 роки: аварців з 4,0 % (862 особи) до 46,62 % (31 371 осіб), частка даргинців — з 0,8 % (165 людини) до 19,46 % (13 092 осіб), частка лезгин — з 0,01 % (3 особи) до 3,39 % (2283 особи), лакців — з 0,1 % до 3,51 % (2361 осіб). Частка сусідніх ногайців і кумиків скоротилася за 1959—2010 роки з 8,3 % (1786 осіб) до 4,79 % (3220 осіб) та з 2,0 % (422 людини) до 1,35 % (909 осіб) відповідно при чисельному зростанні.

Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010 року[2]:

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Аварці 31371 46,62 %
* Власне аварці 31298 46,51 %
* дідойці (цези) 63 0,09 %
* Ахвахці 5 0,01 %
* Андійці 5 0,01 %
Даргинці 13092 19,46 %
Росіяни 8294 12,33 %
Ногайці 3220 4,79 %
Лакці 2361 3,51 %
Лезгини 2283 3,39 %
Азербайджанці 1584 2,35 %
Табасарани 1032 1,53 %
Рутульці 1023 1,52 %
Кумики 909 1,35 %
Цахури 671 1,00 %
Чеченці 449 0,67 %
Агули 183 0,27 %
Вірмени 164 0,24 %
Інші 490 0,73 %
Не зазначили 161 0,24 %
Усього 67287 100,00 %

Примітки[ред. | ред. код]