Кізлярський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кізлярський район
Кизлярский район
Kizlyarsky District Coat of Arms.png
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1920
Населення (2014): 70 200
Площа: 3 047 км²
Густота населення: 21 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Кізляр
Кількість сільських поселень: 22
Влада

Кізлярський район - муніципальний район Дагестану, Росія.

Адміністративний центр - місто Кізляр (не входить до складу району).

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у північній частині Дагестану. Межує з півночі і з заходу з Тарумовським районом, на півдні - з Бабаюртівським, на заході - з Чеченською Республікою, на сході - з Каспійським морем.

Територія Кізлярського району розташована на Прикаспійськй низовині, в гирлі річки Терек, що відбивається на характері рослинності і ландшафту.

Ландшафт степового типу з наявністю луків, заболочених ділянок, а також солончакових пустель. Площа території району - 3047 км².

Природа[ред. | ред. код]

У заболочених низинних ділянках зустрічаються великі зарості очерету.

Тваринний світ представлений: рептиліями (гадюки), птахами (фазан, водоплавні дикі качки, лиски та ін.), ссавцями (очеретяний кіт, корсак, дикий кабан, ондатра, тушканчик).   У річках і на Каспії водиться різноманітна риба: осетер, севрюга, білуга, черноспинка, вобла, сазан, сом , щука, судак та ін.

Особливо охоронювані природні території[ред. | ред. код]

  • Державний природний заказник федерального значення «Аграханський»[1]

Історія[ред. | ред. код]

Кізлярскій район був утворений в 1920 році. С 22 лютого 1938 а по 22 березня 1944 року був Кизлярським округом Орджонікідзевського краю. З 22 березня 1944 по 9 січня 1957 року - перебував у складі Грозненської області. 9 січня 1957 року переданий до складу Дагестанської АРСР.

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка Кізлярского району - це в основному сільське господарство, що включає в себе:

1. Відгінне тваринництво. Коли в зимовий сезон з гірських територій в основному невелика рогата худоба переганяється на більш м'які, порівняно з горами, пасовища.

2. Рибальство. В силу близькості Каспійського моря в прибережних населених пунктах рибальство є основною галуззю господарства. Чимале значення має також мережа каналів і озер на території самого Кізлярского району, що грають безпосередню роль для нересту риби, що мешкає в Каспії.

3. Виноробство.

4. Поширене вирощування зернових культур, зокрема рису, баштанних культур, розвинуте овочівництво, садівництво.

Населення[ред. | ред. код]

Населення - 70 200 чоловік.

Частка росіян і терських козаків в районі скоротилася з 78,6% (16 471 житель) в 1959 році до 12,33% (8294 жителів) в 2010 році, тоді як частка переселилися гірських народів Дагестану збільшилася за 1959-2010 роки: аварців з 4,0% (862 особи) до 46,62% (31 371 осіб), частка даргинців - з 0,8% (165 людини) до 19,46% (13 092 осіб), частка лезгин - з 0,01% (3 особи) до 3,39% (2283 особи), лакців - з 0,1% до 3,51% (2361 осіб). Частка сусідніх ногайців і кумиків скоротилася за 1959-2010 роки з 8,3% (1786 осіб) до 4,79% (3220 осіб) та з 2,0% ( 422 людини) до 1,35% (909 осіб) відповідно при чисельному зростанні.

Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010 року [2]:

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Аварці 31371 46,62%
* Власне аварці 31298 46,51%
* дідойці (цези) 63 0,09%
* Ахвахці 5 0,01%
* Андійці 5 0,01%
Даргинці 13092 19,46%
Росіяни 8294 12,33%
Ногайці 3220 4,79%
Лакці 2361 3,51%
Лезгини 2283 3,39%
Азербайджанці 1584 2,35%
Табасарани 1032 1,53%
Рутульці 1023 1,52%
Кумики 909 1,35%
Цахури 671 1,00%
Чеченці 449 0,67%
Агули 183 0,27%
Вірмени 164 0,24%
Інші 490 0,73%
Не зазначили 161 0,24%
Усього 67287 100,00%

Примітки[ред. | ред. код]