Кім Юлій Черсанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кім Юлій Черсанович
Yuly Kim.jpg
Кім Юлій Черсанович
Народився 23 грудня 1936(1936-12-23) (81 рік)
Москва, РРФСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Flag of Israel.svg Ізраїль
Національність кореєць
Ім'я при народженні Ким Юлий Черсанович
Діяльність поет, драматург, бард, композитор
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Нагороди
Медаль «Захиснику вільної Росії»

Ю́лій Черса́нович Кім (рос. Юлий Черсанович Ким; * 23 грудня 1936, Москва, РРФСР) — російський поет, композитор, драматург, сценарист і бард корейського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї корейського імігранта Кім Чер Сана та Ніни Валентинівни Всесвятської. Його батьки стали жертвами репресій 1937-1938 років, батько був страчений, а мати як «член сім'ї зрадника батьківщини» була засуджена до п'яти років табору та трьох років заслання. У 1958 році, за часів «відлиги» її було реабілітовано, але до того часу вона не мала права проживати в Москві, отже сім'я мешкала у Малоярославці Калузької області, а потім (з 1951 року) — в Туркменістані. Кім повернувся до Москви в 1954 році, вступивши до Московського державного педагогічного інституту.

Ще під час навчання в педінституті почав писати пісні на свої вірші (з 1956 р.) та виконувати їх, акомпануючи собі на семиструнній гітарі з особливим «циганським» строєм. Його перші концерти відбулися в Москві на початку 1960-х років, молодий автор швидко увійшов до числа найбільш популярних бардів Росії.

Закінчив історико-філологічний факультет (1959), за розподілом п'ять років працював на Камчатці, потім кілька років у Москві, викладав історію й суспільствознавство. В ці роки Юлій Кім почав писати й розігрувати з учнями авторські пісенні композиції з інтермедіями та вокальними сценами, в яких були всі елементи мюзиклу.

У 1965-1968 роках стає одним з активістів правозахисного руху. У 1966 році він одружився з Іриною Петрівною Якір (1948—1999) — онукою репресованого командарма Й. Е. Якіра. Батька Ірини, відомого правозахисника й дисидента, було заарештовано в 14 років. Він вийшов на волю лише в 32 роки.

В 1968 році Кім назавжди покинув школу на вимогу керівництва, що не пробачило йому участі в правозахисному русі. Відтоді став професійно займатися створенням пісень і п'єс для театру й кіно. Довгий час у титрах кінофільмів і афішах спектаклів його вказували під псевдонімом «Ю. Михайлов», оскільки прізвище «Кім» звучало для вищого керівництво по-дисидентськи крамольним.

Більшість пісень Юлія Кіма написані на власну музику, багато також у співавторстві з такими композиторами, як Геннадій Гладков, Володимир Дашкевич, Олексій Рибніков.

У 1974 вступає до Московського профкому драматургів і починає роботу над власними п'єсами.

У 1985 році він зіграв головну роль у спектаклі по своїй п'єсі «Ной та його сини». Того ж року відмовився від використання псевдоніму й почав друкуватись під власним іменем. Тоді ж вийшов перший диск його пісень — «Рыба-кит».

Зараз дискографія Юлія Кіма нараховує більше 20 найменувань дисків, аудіо- та відеокасет із записами пісень. Пісні Кіма увійшли до всіх антологій авторської пісні, а також до багатьох антологій сучасної російської поезії, серед яких «Строфы века» (упорядник Євген Євтушенко, 1994).

Юлій Кім — член Союзу кінематографістів СРСР (1987), Союзу письменників (1991), Пен-клубу (1997). Йому належать близько п'ятисот пісень (багато з яких звучать у кінофільмах і спектаклях), трьох десятків п'єс і десятка книг. Лауреат премії «Золотой Остап» (1998). Лауреат російської Державної премії ім. Булата Окуджави (2000).

З 1998 року живе в Єрусалимі та Москві. Член редколегії «Иерусалимского журнала». Двічі на рік проводить презентації «Иерусалимского журнала» разом з його редактором, поетом Ігорем Бяльським, та Ігорем Губерманом.

В Ізраїлі складав пісні у співавторстві з композитором і бардом Мариною Меламед.

Громадянська позиція[ред.ред. код]

У вересні 2014 року написав сатиричну пісню «Марш п'ятої колони», в якій засуджується російська агресія в Україні[1] (переклад дослівний):

І ось знову нас мало - тисяч вісім, може бути,

Кого телеканали не можуть обманути.

Кого Росія-мама готова з'їсти живцем.

Знову нас, братці, мало, утомившись ми живем.

Поки ми честь по честі ганили нашу владу,

Росія з нами разом сміялася подбочившись.

І раптом нез'ясовно, як грім серед білого дня,

Росія після Криму збожеволіла одразу вся.

Неначе подвиг славний наш головний скоїв,

Як би рукою державной дракона розтрощив.

І чесну перемогу поклав у наших ніг,

Неначе він сусіда не пограбував під шумок.

І спливло в одночас забуте вже давно

Немислиме щастя бути з владою заодно.

Бери, начальник, ширше, вріж Києву під дих,

Щоб бачили чужинці, як наші б'ють своїх.

Дружина Михалкова стіною навколо Кремля

Витійствує суворо, Макара затаврувавши.

І вже, якщо сам Лимонов цілує їх взасос,

То з інших мільйонів, який бути може поспит?

І ось знову нас мало, як у минулі роки,

І навіть ще менше, причому, набагато менше,

Зовсім-зовсім трошки.

Ось, братці, в чому біда.

Фільмографія[ред.ред. код]

Пісні Кіма звучали в 50 фільмах, зокрема:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]