Лагофтальм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лагофтальм
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 H02.2
DiseasesDB 32880

Лагофта́льм — симптом, який проявляється неможливістю повного[1] закриття очей (повіки не змикаються, нерідко виникає запалення рогівки) при паралічі лицьового нерва, вродженні коротких повік, їх рубцевому вивороті тощо.

Причини[ред. | ред. код]

Причини виникнення лагофтальму — параліч лицьового нерва, ретракція, рубці повіки, екзофгальм, симблефарон. Параліч лицьового нерва може бути вродженим, ідіопатичним (параліч Белла), розвинутися як наслідок переохолодження, захворювання вуха, менінгіту, ВІЛ-інфекції та інших захворювань. Лагофтальм іноді зумовлений також вродженою короткістю повіки, але набагато частіше він залежить від рубцевих процесів на шкірі обличчя та повік і нерідко обумовлюється значним випинанням очного яблука (екзофгальм); це спостерігається при зростанні позаду ока пухлини і при інших орбітальних процесах.

Симптоми[ред. | ред. код]

Об'єктивно очна щілина на стороні ураження помітно ширша, нижню повіку опущена і відстає від очного яблука. Внаслідок вивороту нижньої повіки і слізної точки з'являється сльозотеча. Через незмикання повіки очей відкриті під час сну. Постійний або тимчасовий лагофтальм призводить до розвитку сухості ока, виникають дистрофії рогівки, кератити, виразки рогівки.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування лагофтальму залежить від причини виникнення хвороби. При паралічі лицьового нерва проводять лікування у невролога під постійним наглядом офтальмолога. Місцеве лікування на початковому етапі спрямоване на зволоження рогівки (штучна сльоза, 20 % розчин сульфацил-натрію, масло обліпихи, мазі з антибіотиками, особливо на ніч) і зменшення сльозотечі (повіку тимчасово підтягують пластиром).

Можливе виконання хірургічних відновних операцій — латеральне і медіальне зшивання повік виробляють в процесі лікування (як при тимчасовому, так і при стійкому лагофтальм), щоб уникнути запалення роговіпи, створення тимчасового птозу. З метою функціональної реабілітації вводять золоті імплантати в верхню повіку, а також здійснюють горизонтальне вкорочення нижньої повіки, щоб підтягнути її до очного яблука. 

Рекомендують використання м'яких контактних лінз як захисних пов'язок. Необхідне лікування паралічу лицьового нерпа, вивороту повік, а також усунення причин, що викликали екзофтальм. 

Прогноз, як правило, сприятливий, але за наявності виразки рогівки він значно погіршується.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cline D; Hofstetter HW; Griffin JR. Dictionary of Visual Science. 4th ed. Butterworth-Heinemann, Boston 1997. ISBN 0-7506-9895-0