Усікновенський скельний монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монастир
Лядовський скельний монастир
Вид на річку Дністер та монастир
Вид на річку Дністер та монастир
Країна Україна Україна
Розташування Лядова Могилів-Подільський район Вінницька область
Засновник Антоній Печерський
Перша згадка 1159
Дата заснування 1013
Стан збережений
CMNS: Лядовський скельний монастир на Вікісховищі
Поштовий блок, випущений до тисячоліття монастиря. Укрпошта, 2013 р.

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир — чоловічий монастир, розташований на скельній терасі 90-метрової гори, що височіє над Дністром на його лівому березі, біля села Лядова (Вінницька область, Україна).

Історія монастиря[ред.ред. код]

За переказом, заснований 1013 року святим Антонієм Печерським, який вертався з Афону й Царгороду до Києва. Він нібито сам собі вирубав у скелі келію, яка й досі носить його ім'я (це місце є особливо шанованим у монастирі; його зовнішній вигляд залишається незмінним протягом останнього тисячоліття). В пам'ять про нього в монастирі є також «Антонієве джерело».

Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після османського завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. Після вигнання османів на території монастиря були освячені дві нові скельні церкви — Усікновення голови святого Іоанна Предтечі і Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.

У XVIII ст. монастир прийняв унію і належав василиянам. Його закрили 1745 року.

У XIX ст. монастир відновлено як православний. У той час монастирський ансамбль складався з трьох печерних церков: Усікновення голови Іоанна Предтечі, Параскеви П'ятниці й Антонія Печерського.

Церкви Іоанна Предтечі та Параскеви П'ятниці були розміщені у двох суміжних ґротах зі складною в плані конфігурацією та з'єднані проходом. 1848 року до церкви Іоанна Предтечі прибудували приділ, верхній ярус якого був за дзвіницю. Поруч з цими церквами була розташована ґрот-церква Антонія Печерського (1894).

Наприкінці XIX ст. печери були закриті новою парафіяльною церквою святого Миколи — двоповерховою квадратною спорудою з низьким восьмигранним верхом.

У ті часи монастир славився стародавньою чудотворною іконою «Віднайдення голови Іоанна Предтечі».

У 1930-х роках головні монастирські церкви зруйнували і сплюндрували більшовики. Частину монастирських книг та ікон передали церкві села Слобода-Яришівська, а частину їх (в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем) було розкрадено і безповоротно втрачено.

1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

Околиці монастиря славляться джерелами цілющої води.

Об'єкт номінації «Сім чудес Вінничини»[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Антонович В. Б. О скальных пещерах на берегу Днестра. — Труды 6-го археологического съезда, Москва, 1886. — т. 1. — с. 87-102.
  • Стефановский В. Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви. — Подольские епархиальные ведомости. — 1895. — № 5. — с. 148—158; № 6 — с. 182—185.
  • Гросул-Толстой П. Замечательные места Днестровского побережья. — Киевлянин. — 1975. — №№ 51-53, 56.

Посилання[ред.ред. код]