Рицина
Рицина | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Ricinus communis L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
Рицина (Ricinus communis L.) — Монотипний вид олійних рослин з родини молочайних.
Зміст
Назва[ред. | ред. код]
Англійською називається «рослина касторка» (англ. castor oil plant).
Будова[ред. | ред. код]
Рослина з сукулентним стеблом, що швидко росте. Може виростати до розміру невеликого дерева - 10-13 м висоти. Складний пальчастий листок до 15 см в діаметрі. Квіти з'являються на довгих суцвіттях, чоловічі ростуть знизу тоді як жіночі згори. Пелюсток немає. Плід - кругла капсула до 2,5 см, що містить три насінини. Насіння токсичне.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Ймовірно походить з Африки. В Україні вирощується з 1920-х pp.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Вирощується як декоративна рослина.
В ядрі насіння є до 55 % олії. Рицинову олію використовують у медицині (проносне тощо), авіації, хімічній, текстильній, поліграфічній, електротехнічній, парфумерній та інших видах промисловості. В Україні посіви рицини поширені у східному Степу (головним чином в Запорізькій області) і на Кубані (українські землі постачали близько 90 % продукції рицинової олії в СРСР). Посівна площа в УРСР (у тис. га): 1940 — 52,5, 1950 — 46,3, 1960 — 36,9, 1969 — 80,0. Поширені в Україні сорти: Круглик 5, Санґвінеус синтетичний.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Насіння рицини містить до 55 % жирної невисихаючої олії, білкові речовини (понад 15 %), алкалоїд рицинін (0,1—1 %), безазотисті речовини (10—12 %), клітковину (бл. 18 %). У складі рицинової олії є однокислотний тригліцерид рицинолової кислоти (до 85 %), олеїнова (9 %), лінолева (3 %), стеаринова і діоксистеаринова кислоти, гліцерин та неомилювані речовини (до 0,4 %). До складу білкових речовин входить токсальбумін-рицин — речовина надзвичайно отруйна (6 насінин рицини спричинюють смертельне отруєння у дітей, 20 — у дорослих).
Галерея[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 68 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ricinus communis |