Лісова Слобідка (Чорнухинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лісова Слобідка
На вулиці в Лісовій Слобідці
На вулиці в Лісовій Слобідці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Чорнухинський район
Рада/громада Постав-Муківська сільська рада
Код КОАТУУ 5325183803
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване початок XVIII століття
Населення 98
Поштовий індекс 37133
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°09′29″ пн. ш. 32°59′06″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500Координати: 50°09′29″ пн. ш. 32°59′06″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 37133, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с.Постав-Мука, тел. 5-46-20
Карта
Лісова Слобідка. Карта розташування: Україна
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка. Карта розташування: Полтавська область
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка

Лісова Слобідка у Вікісховищі?

Лісова́ Слобі́дка — село в Україні, в Чорнухинському районі Полтавської області. Населення становить 98 осіб. Орган місцевого самоврядування — Постав-Муківська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Лісова Слобідка знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Постав-Мука, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Городище, на протилежному березі - село Лушники (Лубенський район). До села примикає невеликий лісовий масив. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Село було засноване на початку XVIII ст. Входило до складу Городищанської сотні Лубенського полку. Перша писемна згадка датується 1714 роком.

На 1726 рік у селі було 9 селянських дворів.

На 1781 рік у селі було 50 хат: чотири, у яких жили козацькі сім'ї, 21 вільних селян та 25 — селян-кріпаків та козацьких підсусідків.

Населення в 1801 році — 119 «душ чоловічої статі»(усього близько 250 чол.), в 1910 р. — 497 чол.

У ХІХ-на початку ХХ ст. у селі набули поширення два ремесла — гончарство і плетіння виробів із рогозу.

У 1901 році в селі збудовано однокласне початкове народне училище.

Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. в селі зявилися громада протестантів (близько 15 дворів).

Під час Другої світової війни загинуло 67 жителів Слобідки, з них на фронтах — 61 чол.

Село постраждало в часи Голодомору 1946-1947 років[1].

На даний момент село належить до депресивних. Населення на 2014 рік — менше 50 чол.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Федоренко Марія — Герой Соціалістичної Праці(1949), нагороджена 2 орденами Леніна(1949,1958).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Булда М. Край Григорія Сковороди. — Гадяч, 2013.
  • Назаренко В. 300-літнє село над Удаєм // Нова праця. — 2014.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]