Майк Меньян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Майк Меньян
Майк Меньян
Майк Меньян
Особисті дані
Народження 3 липня 1995(1995-07-03) (28 років)
  Каєнна, Французька Гвіана
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство  Франція[1]
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Мілан»
Номер 16
Юнацькі клуби
2003–2009
2009–2012
Франція «Вільє-ле-Бель»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Франція «Парі Сен-Жермен B» 42 (-48)
2015–2021 Франція «Лілль» 149 (-146)
2021– Італія «Мілан» 39 (-29)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2010–2011 Франція Франція U-16 10 (-5)
2011–2012 Франція Франція U-17 12 (-11)
2012–2013 Франція Франція U-18 5 (-4)
2013–2014 Франція Франція U-19 3 (-2)
2014 Франція Франція U-20 1 (-0)
2015–2016 Франція Франція U-21 5 (-3)
2019– Франція Франція 5 (-3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 січня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 січня 2023.

Майк Меньян (фр. Mike Maignan, нар. 3 липня 1995(19950703), Каєнна, Французька Гвіана)  — французький футболіст, воротар футбольного клубу «Мілан».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Меньян народився в Гвіані. Його батько француз, а мати — гаїтянка. [2][3]

Меньян грав у юнацьких командах Парі Сен-Жермен, брав участь у розіграші юнацької Ліги Чемпіонів УЄФА в сезоні 2013/14 [4]

Перехід до дорослого футболу[ред. | ред. код]

У липні 2013 року підписав свій перший професійний контракт з «Парі Сен-Жермен», але так і не зумів дебютувати в матчі за основну команду французького клубу. Влітку 2015 підписав 5 річний контракт з «Ліллем,» за який дебютував 18 вересня 2015, вийшовши на заміну на 72-й хвилині, після видалення Вінсента Еньєами в матчі 6 туру Ліги 1 проти Ренна. Він зумів відбити пенальті, але пропустив гол з гри. У наступному турі проти Реймса Меньян вперше вийшов в основному складі і знову зумів відбити пенальті, при цьому пропустивши 1 гол.[5]

9 грудня 2015 року на тренуванні пошкодив плече і був направлений до Парижа на операцїю[6]. Повернувся до тренувань після травми в березні 2016 року[7], однак до заявки на матч того сезону більше не потрапляв.

Сезон 2016/17 розпочав резервістом, граючи переважно у кубкових матчах. Меньян отримав свій шанс у квітні 2017 після травми Вінсента Еньєами, який вибув 15 квітня до кінця сезону[8]. Відтоді Меньян став основним воротарем «Лілля», з сезону 2017/18 ставши номером один в ієрархії воротарів спочатку Марсело Б'єлси, а потім і Крістофа Галтьє.

У сезоні 2018/19 здобув з «Ліллем» срібні медалі та отримав особисту відзнаку як найкращий воротар Ліги 1. В наступному сезоні відіграв за клуб повністю всі матчі Ліги 1 та дебютував у Лізі чемпіонів, навіть вивівши команду на матч проти «Челсі» з капітанською пов'язкою.

У сезоні 2020/21 років Меньян з «Ліллем» здобув титул Ліги 1, обійшовши в останній день чемпіонату свій колишній клуб ПСЖ на одне очко[9]. Меньян закінчив сезон залишивши свої ворота «сухими» 21 раз, Майку не вистачило однієї гри, щоб побити рекорд ліги[10].

27 травня 2021 року Меньян приєднався до італійського «Мілана», підписавши угоду на 5 років[11].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Меньян грав за французькі збірні в категоріях до 16 і до 20 років. З командою футболістів не старше 17 років в 2012 році брав участь у чемпіонаті Європи в Словенії. Був капітаном цього складу збірної [12][13]

У травні 2019 був уперше викликаний до національної збірної Франції. Майк дебютував за збірну 7 жовтня 2020 року, замінивши Стіва Манданду у другому таймі товариського матчу проти збірної України, який закінчився перемогою з рахунком 7:1[14]. У травні 2021 року Меньян був включений до заявки національної збірної на чемпіонат Європи 2020 року[15].

Статистика[ред. | ред. код]

Станом на 22 травня 2022 року

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього за
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15 Франція «Парі Сен-Жермен» Л1 0 0 КФ+КФЛ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
2015–16 Франція «Лілль» Л1 4 -3 КФ+КФЛ 0+1 0+-1 - - - - - - 5 -4
2016–17 Л1 7 -7 КФ+КФЛ 4+1 -4+-3 ЛЄ 0 0 - - - 12 -14
2017–18 Л1 34 -53 КФ+КФЛ 1+1 -2+-2 - - - - - - 36 -57
2018–19 Л1 38 -33 КФ+КФЛ 3+1 -2+-2 - - - - - - 42 -37
2019–20 Л1 28 -27 КФ+КФЛ 3+0 -4+0 ЛЧ 6 -14 - - - 37 -35
2020–21 Л1 38 -23 КФ 2 -3 ЛЄ 8 -12 - - - 48 -38
Усього за «Лілль» 149 -146 17 -23 14 -26 - - 180 -195
2021–22 Італія «Мілан» A 32 -21 КІ 4 -4 ЛЧ 3 -7 - - - 39 -32
2022–23 A 22 -21 КІ 0 0 ЛЧ 7 -6 - - - 29 -27
Усього за «Мілан» 54 -42 4 -4 10 -13 - - 68 -59
Усього за кар'єру 203 -188 21 -27 24 -39 - - 248 -254

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 27 березня 2023 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Франція «Лілль»
Італія «Мілан»
Франція Збірна Франції

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
  2. Kao, Kevin, ред. (11 березня 2012). Rencontre avec le portier de l’équipe de France [Meeting with the France national team goalkeepr] (French). Le Populaire. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015. 
  3. CJSS — Le Franco-Haitien Mike Maignan: " Je veux devenir le numéro 1 au PSG (Franco-Haitian Mike Maignan: «I want to become PSG's number 1»). Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 29 вересня 2015. 
  4. Burke, Chris, ред. (11 березня 2014). Sánchez heads Madrid into semi-finals. UEFA. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2015. 
  5. РЕЙМС - ЛИЛЛЬ - 1:0 (0:0). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015. 
  6. LOSC : gros coup dur pour Maignan (французькою). footmercato.net. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015. 
  7. Football - Ligue 1 : le guyanais Mike Maignan de retour à l'entraînement plus tôt que prévu - Mediaphore [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. L1 – LOSC : Vincent Enyeama ne rejouera pas cette saison - Football 365 [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. Lille joy but what next for PSG?. BBC Sport (en-GB). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  10. Devin, Adam White and Eric (24 травня 2021). Lille hold their nerve to clinch their first Ligue 1 title for a decade. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  11. football24.ua. Мілан офіційно підписав лідера чемпіонського Лілля – він замінить Доннарумму. Футбол 24. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  12. F, Jonathan, ред. (5 лютого 2013). Photo, Shoot: Marvellous Maignan Breaks Boca Hearts Al-Kass International Cup. Just Football. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2015. 
  13. Talents Hunter — Mike Maignan. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 29 вересня 2015. 
  14. France-Ukraine : Première sélection pour Maignan qui remplace Mandanda à la mi-temps | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  15. Бензема в списку. Заявка збірної Франції на Євро-2020. Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 травня 2021.