Макробіотика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Макробіотика (дав.-гр. μακρóς — великий, βιοτικóς — життя) — вчення про харчування, засноване Джорджем Осавою та увібрало в себе ідеї даосизму. Вчення передбачає, що в будь-якій їжі існує два види енергії інь і ян, але тільки в деяких продуктах інь і ян є збалансованими між собою. Макробіотика стверджує, що для підтримки здоров'я необхідно вживати в їжу збалансовані і екологічно чисті продукти, які ростуть поруч з місцем проживання[1].

Макробіотика не може покрити всіх фізіологічних потреб організму. Проведені дослідження показали, що у суворих послідовників вчення макробіотики відзначаються випадки цинги, рахіту, залізодефіцитної анемії. У дітей така дієта може призвести до нестачі білків, вітамінів B12 і D, кальцію і рибофлавіну. Наукові дослідження не виявили переконливих свідчень того, що макробиотическая дієта може бути засобом при лікуванні раку.

Суть вчення[ред.ред. код]

В основу сучасної макробіотики покладена система східної філософії, заснованої на принципах рівноваги інь і ян. «Здоров'я — це гармонія „інь“ і „ян“, рівновагу між внутрішнім і зовнішнім середовищем, між розумовою і фізичною діяльністю, між рослинною і тваринною їжею, між їжею термічно обробленої і сирий»[2]. Згідно вченню про інь-ян-рівновазі, багато хвороби походять від переважання в організмі людини інь або ян-енергії, що залежить від місця проживання, клімату, інтенсивності діяльності та особливостей фізіології конкретної людини.

Макробіотика стверджує, що кислотно-основну рівновагу в організмі можна регулювати з урахуванням:

  • вибору певних продуктів харчування;
  • певним способом їх приготування;
  • дотриманням деяких правил прийому їжі.

Макробіотика нічого не забороняє, вона тільки рекомендує.

Вибір продуктів харчування[ред.ред. код]

Всі продукти харчування в макробіотичній дієті діляться[3]:

  • інь-продукти: стверджується, що вони мають кислотну реакцію. Цукор, варені фрукти, молоко, консерванти;
  • ян-продукти: стверджується, що вони мають лужну реакцію. М'ясо, тверді сири, яйця, риба.

Надлишок інь-продуктів створює недолік енергії, тому виникає потреба в білках, спрага червоного м'яса (ян-продукти). При недоліку білка організм починає «поїдати» власні тканини, що з часом призводить до втрати ваги. Занадто худі виявляються схильні до інфекцій, туберкульозу, пневмонії, інших захворювань. За цим слідують різні види атрофії, м'язова атрофія, склерози, артрити і т. п.

Надлишок цукру і достатня кількість білків роблять тіло надто повним, що може викликати різні захворюванння.

Тому рекомендується уникати:

  • сильних інь - і сильних ян-продуктів (цукор, фрукти, ягоди — риба, м'ясо, сири). Внесений ними в організм дисбаланс може викликати неприродне відчуття голоду;
  • хімічно, гормонально та генетично змінених продуктів (рафінований цукор і продукти з нього, усі консерви, будь-яка їжа і напої з хімічним забарвленням).

Перевага віддається стравам з цільного зерна і овочів, вирощених в місці проживання і не піддавалися промисловій переробці, згідно з сезонами року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кулясова, Кулясов, Тысячнюк, 1999, «6. “Макробиотика”»
  2. Озава, 2006, с. 6
  3. Падалко И.