Маркевич Олександр Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маркевич Олександр Прокопович
Markevich A. P..jpg
Народився 6 (19) березня 1905(1905-03-19)
Плоске, Київщина
Помер 23 квітня 1999(1999-04-23) (94 роки)
Київ
Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Громадянство УРСР Україна Україна
Національність українець
Alma mater Київський університет
Галузь наукових інтересів зоологія, паразитологія, карцинологія, гельмінтологія, гідробіологія
Заклад Інститут зоології НАН України,
Київський університет
Вчене звання академік НАН України, професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник В. О. Догель, М. М. Воскобойников, І. І. Шмальгаузен
Відомі учні В. І. Монченко, І. А. Акімов, Г. Й. Щербак, В. В. Корнюшин, В. П. Шарпило, Г. М. Двойнос, Л. О. Смогоржевська, О. П. Кулаківська, Н. І. Іскова, М. П. Ісков, Д. Д. Сігарьова, Ю. Г. Вервес, Б. М. Мазурмович
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Автограф Markevich signature.jpg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Дослідник, який окреслив ряд зоологічних таксонів. Для вказівки авторства, назви цих таксонів супроводжують позначенням «Markevich».

альтернативне написання «Markewitsch»

Олександр Прокопович Маркевич (*6 (19) березня 1905(19050319), с. Плоске, Таращанський повіт, Київщина — †23 квітня 1999, Київ) — український зоолог і паразитолог, академік НАН України (1957), професор (1934), доктор біологічних наук (1939), заслужений діяч науки і техніки України (1965), лауреат державної премії УРСР (1988) і золотої медалі Вищої сільськогосподарської школи Брно (Чехословаччина, 1966), нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» (1954) і «Знак Пошани» (1968). Автор понад 700 наукових праць, зокрема 25 монографій. Описав кілька десятків нових для науки видів та надвидових таксонів з різноманітних груп безхребетних тварин, переважно паразитичних веслоногих ракоподібних. Кілька років очолював Інститут зоології АН УРСР і протягом більш ніж 40 років був завідувачем паразитологічних відділів у цій установі, одночасно з цим протягом 1935—1961 років очолював кафедру зоології безхребетних біологічного факультету Київського університету, у 1936—1947 роках був також проректором з наукової роботи Київського університету.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 березня 1905 року в селі Плоске Таращанського повіту Київської губернії в селянській родині. Дитячі роки він прожив у сусідньому селі Насташка, де і здобув початкову освіту. Після закінчення в 1921 році трудової школи в місті Біла Церква він поступив у педагогічний технікум, де навчався під керівництвом професора Ф. Д. Великохатька. Після закінчення Білоцерківського технікуму у 1925 році працював учителем.

Бажання поглиблювати свої знання і працювати в галузі біологічної науки привело О. П. Маркевича в 1926 році на природниче відділення Київського університету (у ті роки Інституту народної освіти). Ще в студентські роки виявив велику цікавість до зоології. Цей інтерес посилився під впливом учителів О. П. Маркевича, професорів М. М. Воскобойникова, І. І. Шмальгаузена та Д. Є. Белінга. О. П. Маркевич бере участь у наукових експедиціях, активно працює в гуртках і семінарах із зоологічних дисциплін.

Після успішного закінчення університету в 1930 році О. П. Маркевича рекомендують в аспірантуру, однак того року в університеті не було вакансії і тому, за особливого сприяння І. І. Шмальгаузена, він був зарахований аспірантом відділу паразитології Інституту іхтіології в Ленінграді. Науковим керівником О. П. Маркевича тут був видатний радянський зоолог професор В. О. Догель.

Наполегливо і цілеспрямовано працюючи, О. П. Маркевич в 1931 році достроково закінчив аспірантуру, захистив дисертаційну роботу і був 16 листопада 1931 року затверджений старшим науковим співробітником Іхтіологічного інституту, пізніше реорганізованого у Всесоюзний науково-дослідний інститут озерного і річкового рибного господарства.

Паралельно з науковою роботою О. П. Маркевич починає в Ленінграді педагогічну роботу у вищій школі. З 1931 року він читав курс «Хвороби риб» у Ленінградському рибно-промисловому технікумі. У 1933 р. О. П. Маркевич був запрошений у Ленінградський хіміко-технологічний інститут харчової промисловості спочатку на посаду доцента, а з 1934 р. — професора біології. У 1935 р. Вчена рада Ленінградського державного університету за сукупністю наукових робіт присвоїла О. П. Маркевичу без захисту дисертації вчений ступінь кандидата біологічних наук.

Весною 1935 р. Олександр Прокопович повернувся в Україну. Він був запрошений на роботу в Інститут зоології Академії наук Української РСР. Тут він був призначений 10 квітня 1935 р. завідувачем секції морфології безхребетних тварин. З 3 квітня 1937 р. О. П. Маркевич очолив новоорганізований відділ паразитології цього інституту.

У 1939 р. О. П. Маркевич був запрошений в Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка професором зоології безхребетних біологічного факультету. У серпні 1936 р., після смерті відомого ентомолога професора О. Г. Лебедєва, що завідував кафедрою зоології безхребетних, О. П. Маркевичу було доручено очолити кафедру. З того часу професор О. П. Маркевич беззмінно завідував кафедрою зоології безхребетних до 1960 року.

У 1939 р. О. П. Маркевич з великим успіхом захистив у Київському університеті докторську дисертацію на тему «Паразитичні веслоногі Союзу РСР і суміжних країн», після чого йому було присвоєно вчений ступінь доктора біологічних наук.

З 1945 по 1950 р. він завідував також кафедрою паразитології і інвазивних хвороб у Київському ветеринарному інституті (зараз ветеринарний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України).

У 1950 р. професор О. П. Маркевич був вибраний членом-кореспондентом Академії наук Української РСР.

Професор О. П. Маркевич є автором великої кількості наукових робіт з паразитології, хвороб риб і зоології безхребетних. Дослідження О. П. Маркевича в царині іхтіопаразитології, здійснені в довоєнні роки, були ним підсумовані у великій монографії «Паразитофауна і паразитарні захворювання прісноводих риб СРСР» (1937), яка була премійована як на Всеукраїнському, так і на Всесоюзному конкурсах молодих учених.

У роки Німецько-радянської війни, знаходячись в евакуації в м. Уфі, а потім в Москві. О. П. Маркевич і його співробітники працювали головним чином над питаннями, актуальними для практики тваринництва. У післявоєнні роки О. П. Маркевич, його учні і співробітники працюють у Київському державному університеті і в Інституті зоології Академії наук УРСР головним чином в галузі ветеринарної паразитології і іхтіопаразитології, а також карцинології. Особливу увагу О. П. Маркевич і його співробітники (професор. Р. С. Чоботарьов і ін.) приділяють вирішенню проблем паразитології, пов'язаних з розвитком тваринництва.

О. П. Маркевич був досвідченим фахівцем із паразитичних веслоногих ракоподібних. О. П. Маркевич описав багато нових видів і родів веслоногих ракоподібних, з'ясував надзвичайно заплутану синоніміку багатьох видів, намітив основні напрями еволюції цих тварин. Велику наукову цінність у цій галузі мають такі праці О. П. Маркевича, як його докторська дисертація «Паразитичні веслоногі СРСР і суміжних країн» (1939) і велика монографія «Copepoda parasitica прісних вод СРСР» (1937).

О. П. Маркевич велику увагу приділяв розробці питань філогенії тваринного світу. Зокрема, в цій галузі він написав цінну книгу «Філогенія тваринного світу» (1953) і цікаву роботу «Проблема походження простих (Protozoa)» (1954).

Могила Олександра Маркевича

Перу Маркевича належить також багато цінних посібників і зведень із зоології безхребетних і паразитології. До таких його праць, окрім згаданих вище, належить капітальний посібник «Основи паразитології», виданий у 1950 р., монографія «Хвороби прісноводних риб» (1940) і цінне зведення «Сучасний стан і чергові завдання паразитологічної науки на Україні» (1947).

Професор О. П. Маркевич вів велику роботу з підготовки кадрів по зоології безхребетних і паразитології. Його змістовні лекції викликали великий інтерес студентів. Багато хто з його учнів і співробітників успішно захистив кандидатські дисертації. Олександр Прокопович Маркевич дуже багато працював в галузі організації і планування зоологічних і паразитологій досліджень в Україні, вів велику суспільну роботу.

О. П. Маркевич помер після тяжкої хвороби у 1999 р., похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність за кордоном[ред.ред. код]

Про свою працю на Півночі Африки академік О. П. Маркевич згодом писав у своїх спогадах: «За запрошенням Вищої Наукової ради ОАР (Об'єднанної Арабської Республіки) працював експертом з питань паразитології в Національному Центрі Республіки (директор — професор А. Р. Турки) у Відділі тваринництва (завідувач — професор М. Р. Шагат). У складі Відділу тваринництва була лабораторія паразитології, якою керував доцент М. К. Селім. В цій лабораторії, головним чином, і протікала моя робота».

У 60-ти рр. минулого сторіччя перед паразитологією ОАР стояли завдання, виконання яких сприяло би значному розвитку охорони здоров'я громадян держави, різкому підвищенню продуктивності їх праці, розвитку тваринництва. Виникла потреба у таких науковцях-професіоналах, як Олександр Прокопович Маркевич. За рішенням АН СРСР з науковою місією до Єгипту вирушив досвідчений паразитолог О. П. Маркевич. Перший раз він працював у Єгипті з 12.X.1964 по 3.VIII.1965. У цей час він обіймав посаду професора Відділення зоології Каїрського університету. Другий раз — з 23.XII.1966 по 16.VI.1967 — на запрошення Вищої Наукової ради ОАР, О. П. Маркевич працював, як експерт з питань паразитології, у Відділі тваринництва. О. П. Маркевичем під час перебування в ОАР було досліджено велику кількість риб на наявність ектопаразитів, в першу чергу Copepoda parasiticae, ці досліди дозволили академіку О. П. Маркевичу скласти монографічне зведення для Палеарктики. Окрім проведення іхтіопаразитологічних досліджень, Олександр Прокопович Маркевич цікавився станом рибогосподарської науки та практики в ОАР і на прохання міністра з наукових досліджень подав доповідну записку, яка висвітлювала сучасний стан і завдання реконструкції рибного господарства Об'єднанної Арабської Республіки.

Основні наукові праці[ред.ред. код]

Титульна сторінка підручнику авторства О. П. Маркевича, із автографом для проф. Вацлава Дика (Інститут паразитології АН Чеської республіки[cs])
  • Markevich, A. P., 1931, «Parasitische Copepoden und Branchiuren des Aralsees, nebst systematische Bemerkungen über die Gattung Ergasilus Nordmann» // Zoologischer Anzeiger Volume: 96(5-6): 121—143, figs. 1-8. (1-x-1931);
  • Markevich, A.P., 1933, «Tracheliastes soldatovi nov. sp., a new copepod parasitic on sturgeons of the Amur River» // Bulletin of the Fan Memorial Institute of Biology, Zoology, Volume: 4(5):241-258, figs. 1-7, pl. 1. (English and Chinese);
  • Markevich, A. P., 1934, Les maladies parasitaires des poissons de la Province de Leningrad, All-Union Cooperative United Publishing House, Leningrad and Moscow Volume: :3-100;
  • Markewitsch, A. P., 1934, «Die Schmarotzerkrebse der Fische der Ukraine» // Annales Musei Zoologici Polonici, 10, 223—249;
  • Markevich, A.P., 1934, «Descrizione di due specie nuove di Ergasilus provenienti della Russia (U.R.S.S.). Copepodi parassiti» // Memorie della Società Entomologica Italiana Volume: 12:129-141, figs. 1-18;
  • Markevich, A.P., 1936, «Il genere Basanistes Nordmann, 1832 (Copepodi parassiti)» // Atti della Società Italiana della Scienze Naturali, Volume: 75:227-242, figs. 1-8;
  • Markevich, A. P., 1937, Copepoda Parasitica of Freshwaters of USSR (Kiev: Akademii Nauk. Ukrainskoj SSR), 223 pp.;
  • Маркевич О. П. — «Copepoda parasitica прісних вод СРСР», К., Вид-во АН УРСР, 1937, 222 с.;
  • Маркевич О. П. — «Хвороби прісноводних риб», К.-Львів, Вид-во АН УРСР, 1940, 167 с.;
  • Маркевич А. П. — «Гельминтофауна рыб Днепра в районе Канева» // Наукові записки Київського Гос.університету, 1949, Т. VIII, с. 8-12;
  • Маркевич О. П. — «Основи паразитології», К., 1950;
  • Маркевич А. П. — «Паразитофауна пресноводных рыб УССР», К.: АН УССР, 1951;
  • Markevich, A. P. 1951. Parasitic fauna of freshwater fish of the Ukrainian S.S.R. Akademiya Nauk Ukrainskoi SSR, Institut Zoologii, Kiev, 375 pp. Translated from Russian by N. Rafael, Israel Program for Scientific Translations. Office of Technical Series, U.S. Department of Commerce, Washington, D.C. 388 pp.;
  • Маркевич О. П. — «Основи паразитології: Посібник».- К.: Наук. думка, 1953.- 287 с.;
  • Маркевич О. П., Короткий И. I. — «Визначник прісноводних риб УРСР», К., 1954;
  • Маркевич А. П. — «Паразитические веслоногие рыб СССР», К., 1956;
  • Markevich, A. P., 1963, Parasitic fauna of freshwater fish of the Ukrainian SSR. Israel Program Scient. Trans. Jerusalem Volume: :1-388, figs. 1-257. (Translation of: Markevich (= Markewitsch), A. P., 1956);
  • Маркевич А. П. — «Развитие животного мира», ч. 1, К., 1957;
  • Markevich, A. P., 1959, «Parasitic copepods of fishes in the U.S.S.R. and the peculiarities of their distribution», In: Proceedings of the XV. International Congress of Zoology (London), Volume: : 669—671;
  • Маркевич О. П. — «Філогенія тваринного світу». К., 1964;
  • Markevich, A.P., 1976, Parasitic copepodes on the fishes of the USSR, Indian National Scientific Documentation Centre, New Delhi; for the Smithsonian Institution and the National Science Foundation, Washington, DC (English translation) Volume: 445 pp.;
  • Маркевич А. П., Татарко К. И. Русско-украинско-латинский зоологический словарь. Терминология и номенклатура. — Киев: Наукова думка, 1983. — 412 с. (Маркевич О. П., Татарко К. І. — «Російсько-український-латинський словник зоологічної термінології і номенклатури», — Київ: Наук. думка, 1983, 412 с.).

Керівництво дисертаціями[ред.ред. код]

Під керівництвом О. П. Маркевича підготовлено і захищено велику кількість дисертацій, присвячених різним групам безхребетних тварин, переважно паразитичних, зокрема, серед інших, він керував дисертаційними роботами таких фахівців (хоча багато з перерахованих науковців захистили згодом і докторські дисертації, у їх докторських авторефератах не вказувався консультант):

Описані нові таксони[ред.ред. код]

О. П. Маркевич описав велику кількість нових таксонів, зокрема перераховані нижче (наведено імовірно не повний перелік). Оскільки в різних працях Олександр Прокопович використовував різні транслітерації свого прізвища латиницею, немає загальноприйнятого написання його прізвища у комбінації з введеними ним новими назвами, для ракоподібних найбільш вживане написання «Markevich», але часто використовується також написання «Markewitsch», іноді також «Markewich».

Нові види[ред.ред. код]

  • Веслоногі ракоподібні
    • Ergasilus briani Markevich, 1932
    • Ergasilus wilsoni Markevich, 1933
    • Tracheliastes soldatovi Markevich, 1933 — зараз Pseudotracheliastes soldatovi (Markevich, 1933)
    • Ergasilus ponticus Markevich, 1934
    • Achtheres strigatus Markevich, 1936 — зараз Salmincola strigatus (Markevich, 1936)
    • Basanistes briani Markevich, 1936
    • Basanistes enodis Markevich, 1936
    • Basanistes woskobojnikovi Markevich, 1936
    • Cardiodectes hardenbergi Markevich, 1936
    • Coregonicola producta Markevich, 1936
    • Lamproglena compacta Markevich, 1936
    • Lamproglena orientalis Markevich, 1936
    • Salmincola stellatus Markevich, 1936
    • Tracheliastes sachalinensis Markevich, 1936
    • Paraergasilus rylovi Markevich, 1937
    • Brachiella annulata Markevich, 1940 — зараз Parabrachiella annulata (Markevich, 1940)
    • Brachiochondrites longicollis Markevich, 1940
    • Caligopsis ponticus Markevich, 1940 — зараз Markevichus ponticus (Markevich, 1940)
    • Ergasilus auritus Markevich, 1940
    • Ergasilus scalaris Markevich, 1940
    • Ergasilus tumidus Markevich, 1940
    • Pseudergasilus major Markevich, 1940 — зараз Sinergasilus major (Markevich, 1940)
    • Pseudergasilus polycolpus Markevich, 1940 — зараз Sinergasilus polycolpus (Markevich, 1940)
    • Pseudergasilus undulatus Markevich, 1940 — зараз Sinergasilus undulatus (Markevich, 1940)
    • Rylovia argutula Markevich, 1940 — зараз Acanthochondria argutula (Markevich, 1940)
    • Salmincola lata Markevich, 1940
    • Salmincola smirnovi Markevich, 1940
    • Tracheliastes longicollis Markevich, 1940
    • Vermiclavella elongata Markewitsch, 1940
    • Pseudolepeophtheirus longicauda Markevich, 1941
    • Ergasilus anchoratus Markevich, 1946
    • Coregonicola orientalis Markevich et Bauer, 1950
    • Salmincola jacutica Markevich et Bauer, 1950
    • Acanthochondria compacta Markevich, 1956
    • Chondracanthopsis multituberculatus Markevich, 1956 — зараз Chondracanthus multituberculatus (Markevich, 1956)
    • Ergasilus gobiorum Markevich et Sukhnenko, 1967

Надвидові таксони[ред.ред. код]

  • Веслоногі ракоподібні
    • Coregonicola Markevich, 1936
    • Paraergasilus Markevich, 1937
    • Brachiochondrites Markevich, 1940
    • Caligopsis Markevich, 1940
    • Pseudolepeophtheirus Markevich, 1940
    • Rylovia Markevich, 1940
    • Vermiclavella Markevitch, 1940
    • Pseudotracheliastes Markevich, 1956

Таксони названі на честь О. П. Маркевича[ред.ред. код]

Про великий авторитет, яким користувався академік О. П. Маркевич серед колег, учнів та послідовників, свідчить те, що на його честь названо багато видів та родів тварин.

  • Види: Preudorhadinorhynchus markewitschi Achmerov et Dombrovskaja-Achmerova, 1941; Asymphylodora markewitschi Kulakowskaja, 1947; Allocreadium markewitschi Kowal, 1949; Trypanosoma markewitschi Lubinsky et Salewskaja, 1950; Gyrodactylus markewitschi Kulakowskaja, 1952; Diorchis markewitschi Patschenko, 1952; Cryptobia markewitschi Schapoval, 1953; Myxobolus markewitschi Palij, 1953; Phyllodistomum markewitschi Pigulevsky, 1953; Helicometra markewitschi Pogorelzeva, 1954; Dactylogyrus markewitschi Gussev, 1955; Entamoeba markewitschi Chebotarev, 1956; Laelaspis markewitschi Pirianyk, 1958; Stephanoproraoides markewitschi Sharpilo L. et V., 1959; Pseudoxiphydria markewitschi Jermolenko, 1960; Charopinus markewitschi Gussev, 1961; Sphaerospora markewitschi Donec, 1962; Diplozoon markewitschi Bychowsky, Gintovt et Koval, 1964; Pseudoanthocotyle markewitschi Nikolaeva et Pogorelzeva, 1965; Chloromyxum markewitschi Butabayeva et Allamuratov, 1965; Henneguya markewitschi Allamuratov, 1965; Lepronyssoides markewitschi Vshivkov, 1965; Vitta alexandri Kornyushin, 1966; Lamproglena markewitschi Sukhenko et Allamuratov, 1966; Aeolosoma markewitschi Boshko et Pashkevichute, 1975; Heteronychia markewitschi Verves, 1975; Paraergasilus markevichi Titar et Chernogorenko, 1982; Lopastoma markevichi Kurochkin et Korotaeva, in Polyanskij, 1982; Ceratomyxa markewitchi Iskov et Karataev, 1984, Sinuolinea markevitshi Iskov et Karataev, 1985.
  • Роди
    • Markevitschiella Skrjabin et Koval, 1957
    • Markewitschia Yamaguti, 1963
    • Markewitschia Kulakowskaja et Achmerov, 1965
    • Markewitschiana Allamuratov et Koval, 1967
    • Markewitschella Spassky et Spasskaja, 1972
    • Markewitschitaenia Sharpilo et Kornjuschin, 1975
    • Markevitschielinus Tytar, 1975
    • Markevichus Özdikmen, 2008
  • Підродина
    • Markewitschiellinae Skrjabin et Koval, 1957

Пам'ять[ред.ред. код]

Науково-практична конференція, присвячена 100-річчю з дня народження видатного паразитолога, засновника добре відомої в світі української школи паразитологів, академіка Національної академії наук Україні Олександра Прокоповича Маркевича (1905—1999), відбулася 19-24 вересня 2005 р. в м. Севастополі на базі оздоровчого центру, розташованого в живописній бухті Ласпі. Паразитологи Україні, члени Українського наукового товариства паразитологів, об'єднуючого фахівців в галузі загальної, медичної, ветеринарної та агрономічної паразитології, зібралися для того, щоб віддати шану пам'яті засновникові цього товариства академікові О. П. Маркевичу, який з 1945 р. та до кінця життя (1999 р.) був президентом УНТП.

Література[ред.ред. код]

  • Мазурмович Б. М., Шульга І. К. — «Видатні вітчизняні зоологи» — К., «Радянська школа», 1953 — стор. 193—194
  • «Про організацію Українського республіканського товариства паразитологів» // Вісник АН УРСР, № 7, 1956 р. — с. 77-78
  • «Олександр Прокопович Маркевич (До 50-річчя з дня народження, 25-річчя наукової i 30-річчя педагогічної та громадьскої діяльності)» // «Наукові записки Київського Державнаго університету», 1956, т. 15, вип. 4.
  • Чеботарьов Р. С., Коваль В. П. — «Олександр Прокопович Маркевич» // Труди Інституту зоології АН УРСР, т.13, 1956 р. — с. 101—109
  • «Akademik A. P. Markevič» — «Mladý svět», 1959, № 49
  • «Маркевич Олександр Прокопович». — В кн.: Українська радянська енциклопедія, Т.8.- К.: Голов.ред. УРЕ АН УРСР, 1962.- с. 485
  • Мазурмович Б. Н., Бошко Г. В. — «Научная, педагогическая и общественная деятельность академика АН УССР А. П. Маркевича» // Паразиты человека и животных. — 1965. — с. 5-19
  • «Akademik A. P. Markevič oslavil šedesátiny» // «Veterinářstvi», 1965
  • Dyk V., Kratochvil J. — «Šedesátiny akademika A. P. Markeviče» // «Zoologické listy», 1965, № 4, s. 384
  • Eichler W. — «Aleksandr Procof'evič Markevič 60 Jahre alt» // «Angewandte Parasitologie», 1965, № 1, s. 1-2
  • Мазурмович Б. М. — «Розвиток зоології в Київському університеті за 50 років радянської влади» // Вісник Київського університету, № 9, 1967 р. — с. 17-23
  • «Akademik A. P. Markevič» // «Bulletin VŠZ», 1967, № 5
  • Dyk V. — «Zlatá medaile VŠZ akademiku A. P. Markevičovi» // «Acta Universit. agricult., Facult. veterinaria», 1968, № 2, s. 370—371
  • «Маркевич Олександр Прокопович». — В кн.: Історія міст і сіл УРСР. Київська область.- К.: Голов.ред. УРЕ АН УРСР, 1971.- с. 651
  • Корнеев С. Г. — «Советские ученые — почетные члены иностранных научных учреждений» — М., «Наука», 1973, — с. 66
  • Писаренко Г. С. — «О. П. Маркевич», / АН УРСР. Бібліографія вчених Української РСР — К., «Наукова думка» — 1975 р. — 67 c.
  • Бошко Г. В., Засухин Д. Н. — «К 70-летию академика АН УССР А. П. Маркевича» // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. — 1975 р. — с. 113—115
  • «К 75-летию академика АН УССР Александра Прокофьевича Маркевича» // Паразитология, 1980, XIV, 6
  • «Aleksandr Prokofyevich Markevich is 75 — an appreciation of his contributions to parasitology» // Folia Parasitologica (Praha), 1980, 27, pp. 191-192
  • «Маркевич Олександр Прокопович». — В кн.: Українська радянська енциклопедія, Т.6.- К.: Голов.ред. УРЕ АН УРСР, 1981.- с. 366
  • Романенко В. Д. — «Александр Прокофьевич Маркевич (К 80-летию со дня рождения)» // Гидробиологический журнал, К., 1985 (отдельный оттиск), с. 109—110
  • «Маркевич Олександр Прокопович». — В кн.: Український радянський енциклопедичний словник. Т.2.- К.: Голов. ред. УРЕ, 1986.- с. 348
  • «Академік Олександр Прокопович Маркевич. Життя і діяльність», / НАНУ Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена УНТП. Київ, «Наукова думка», 1999 р. — 190 c.
  • Монченко В. И. — «Вклад академика А. П. Маркевича в зоологическую науку» // Вестник зоологии, Отдельный выпуск, 19, часть 1, 2005 г. — с. 11-14
  • Kornyushin V. V. — «Scientific and Practical Conference of the Ukrainian Scientific Society of Parazitologists Dedicated to Centenary of Academician of NAS of Ukraine A. P. Markevich» // Vestnik Zoologii, Volume 39, No. 6 (November-December, 2005), pp. 87-88

Посилання[ред.ред. код]