Меріон Зіммер Бредлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меріон Зіммер Бредлі
Народилася 3 червня 1930(1930-06-03)[1][2][…]
Олбані, США[4]
Померла 25 вересня 1999(1999-09-25)[2][3][…] (69 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність письменниця, романістка, письменниця-фантастка, редакторка
Alma mater Hardin–Simmons University[d] і Університет Каліфорнії (Берклі)
Володіє мовами англійська[1]
Жанр фентезі
Magnum opus Falcons of Narabedla[d], The Door Through Space[d], The Firebrand[d], The Mists of Avalon[d], The Forest House[d], Lady of Avalon[d], Priestess of Avalon[d], Ancestors of Avalon[d], The Planet Savers[d], The Sword of Aldones[d], The Bloody Sun[d], Star of Danger[d], The Winds of Darkover[d], The World Wreckers[d], Darkover Landfall[d], The Spell Sword[d], The Heritage of Hastur[d], The Shattered Chain[d], The Forbidden Tower[d], Stormqueen![d], Two to Conquer[d], The Keeper's Price[d], Sharra's Exile[d], Hawkmistress![d], Sword of Chaos[d], Thendara House[d], City of Sorcery[d], Free Amazons of Darkover[d], The Other Side of the Mirror[d], Red Sun of Darkover[d], Four Moons of Darkover[d], The Heirs of Hammerfell[d], Domains of Darkover[d], Renunciates of Darkover[d], Leroni of Darkover[d], Rediscovery[d], Towers of Darkover[d], Marion Zimmer Bradley's Darkover[d], Snows of Darkover[d], Exile's Song[d], The Shadow Matrix[d], Traitor's Sun[d], The Fall of Neskaya[d], A Flame in Hali[d], The Alton Gift[d] і Hastur Lord[d]
IMDb nm0956595
Сторінка в Інтернеті mzbworks.com

Меріон Зіммер Бредлі або Меріон Елеонора Зіммер Бредлі (англ. Marion Eleanor Zimmer Bradley, 3 червня 1930 — 25 вересня 1999) — американська екофеміністська письменниця у жанрах наукової фантастики і фентезі, феміністської наукової фантастики, відома як авторка та редакторка колективних циклів «Тумани Авалона» і «Дарковер». В 1950-х займалася культурною агітацією лесбійської групи «Дочки Білітіс».

Публікувалася під псевдонімами Міріам Гарднер, Морган Айвз, Джон Декстер, Ельфріда (Елфрайда) Рівез, Валері Грейвс.

Життєпис[ред. | ред. код]

Меріон Зіммер Бредлі народилася на фермі в Олбані, штат Нью-Йорк, під час Великої депресії. Брат Меріон, Пол Едвін Зіммер (19431997) також писав наукову фантастику.

26 жовтня 1949 року одружилася з Робертом Олденом Бредлі. У 1950 народила сина Девіда, який теж став письменником (1950-2008). 19 травня 1964 року розлучилася.

3 червня 1964 року одружилася з нумізматом Волтером Х. Бріном. Народила дочку, Мойру Стерн, яка стала професійною арфісткою та співачкою, і сина Патріка Бріна.

У 1965 році закінчила університет Хардін-Сіммонс в Абіліні, штат Техас, з бакалаврським ступенем із мистецтва. Переїхала до Берклі, штат Каліфорнія, щоб продовжити аспірантуру в Університеті Каліфорнії, Берклі, з 1965 по 1967 рік.

У 1979 році роз'їхалася з Бріном, зберігши тільки ділові стосунки, через те, що він здійснив сексуальне насильство над 14-річним хлопчиком. Офіційно розлучилася 9 травня 1990 року, коли Бріна заарештували за розбещення малолітніх.

5 липня 1947 року, у віці 17 років, була охрещена в Церковному Соборі Христа (єпископальний) у Гартфорді, штат Коннектикут. У 1980-х Бредлі сповідувала неоязичництво, в 1990-х повернулася до єпископальної церкви.

Внаслідок багаторічного погіршення здоров'я Меріон Зіммер Бредлі померла в «Медичному Центрі Альта Бейтс» в Берклі 25 вересня 1999 року від серцевого нападу через чотири дні виснажливих страждань. Через два місяці її попіл розвіяли на Гластонберійскому пагорбі в графстві Сомерсет, Англія, який вважається місцем де стояли ворота в Авалон.

Літературна кар'єра[ред. | ред. код]

Бредлі почала писати в 1949 році й продала свою першу розповідь в журнал Vortex в 1952.

Першою помітною опублікованою роботою стало оповідання «Соколи Нарабедла» (травень 1957 року, журнал «Інші світи»). Бредлі згадувала, що в дитинстві любила читати пригодницьке фентезі таких авторів, як Генрі Каттнер, Едмонд Гамільтон та Лі Бракетт, особливо, коли вони писали про «відблиск сонця в світах, яких ніколи не було і ніколи не буде». Ці письменники сильно вплинули як на її перший роман, так і на більшу частину подальшої роботи.

На початку кар'єри, пишучи як Морган Ів, Міріам Гарднер, Джон Декстер і Лі Чепмен, Меріон Зіммер Бредлі випустила кілька робіт за межами жанру спекулятивної фантастики, в тому числі романи для геїв і лесбійок. Наприклад, книга «Я — лесбійка», опублікована в 1962 році. За сьогоднішніми мірками ці твори можуть розглядатися як порнографічні — вони видавались під псевдонімом і довгий час Меріон не розкривала своє авторство.

Бредлі брала активну участь у роботі фентезійних та науково-фантастичних фендомів, розвитку співпраці між професійними авторами і видавцями і зробила кілька важливих внесків в цю субкультуру. У 1966 році Бредлі заснувала разом з іншими авторами «Товариство творчого анахронізму», їй приписують карбування назви цієї групи. Брала участь у становленні декількох місцевих груп, у тому числі в Нью-Йорку.

Так, видання роману «Рятівники планети» у 1958 розпочало низку творів про планету Дарковер, популярну серію, в якій Бредлі співпрацювала з іншими авторами й авторками. Світ Дарковера можна розглядати або як фентезі з елементами наукової фантастики, чи як наукову фантастику з елементами фентезі обертонів, — Дарковер втратив статус земної колонії, коли психічні здібності мешканців розвилися до незвичайного ступеня. Бредлі створила багато «дарковерських» романів сама, але в останні роки співпрацювала з іншими авторами, а її літературні співробітники продовжують серію і після її смерті.

У 1970-х, в контексті хвилі ентузіастів-шанувальників вигаданого світу Дж. Р. Р. Толкіна про Середзем'я, Бредлі написала два короткі фанфік-оповідання про Арвен і опублікувала їх у форматі chapbook (невелика дешева книжка в обкладинці); одне з них, «Перлина Арвен», також з'явилося в її професійній антології «Меріон Зіммер Бредлі. Найкраще» (1985), хоча й було виключене з наступних перевидань.

Ймовірно, найвідомішою творчою працею Бредлі є «Тумани Авалона» (1979). Переказ легенди Камелоту з точки зору Моргани і Гвіневери виріс у цикл книг, як і серія «Дарковер». Пізніше романи писалися іншими авторами й авторками і продовжували з'являтися після смерті Бредлі.

Бредлі редагувала тривалу серійну антологію «Меч і чаклунка», що об'єднувала історичне фентезі з оригінальними та нетрадиційними героїнями молодих майбутніх авторок, особливо заохочуючи молодих письменниць. Наприклад, Мерседес Лакі була однією з багатьох авторок, які вперше з'явилися в антології Бредлі. Також Бредлі підтримувала велику письменницьку громаду у власному будинку в Берклі. Бредлі редгувала остаточний рукопис «Меча і чаклунки» за тиждень до своєї смерті.

У 2000 році Меріон Бредлі була посмертно удостоєна премії World Fantasy за життєві досягнення.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • Соколи Нарабедла (1957)
  • Двері крізь космос (1961)
  • Сім з зірки (1961)
  • Кольори космосу (1963)
  • Замок Терор (1965)
  • Сувенір Монік (1967)
  • Дочка «Синя Борода» (1968)
  • Латунний дракон (1970)
  • Кроки майстра — Шосте почуття # 2 (1973) (на основі телесеріалу «Шосте почуття», створеній Ентоні Лоуренсом)
  • Перлина Арвен (1974) (повість)
  • Прощання Арвен (1974) (повість)
  • Може Еллен врятуватися? ([1975]) (телевізійна адаптація по Емметт Робертс)
  • Нескінченна подорож (1975)
  • Барабани Тьми (1976)
  • Руїни Ізіди (1978)
  • Пастка (1979)
  • Нескінченний Всесвіт (1979) (переписана в «Нескінченну подорож»)
  • Будинок між світів (1980)
  • Огляд корабля (1980)
  • Кольори космосу (1983) (видання без скорочень)
  • Нічна дочка (1985)
  • Жінка-воїн (1987)
  • Чорний Трілліум (1990) (з Джуліен Мей і Андре Нортон)
  • Леді Трілліум (1995)
  • Подяка королів (1997) (з Елізабет Уотерс)

Збірки оповідань[ред. | ред. код]

  • Темний порушник та інші оповідання (1964)
  • Меріон Зіммер Бредлі. Найкраще (1985)
  • Джеймі і інші оповідання (1988)
  • Меріон Зіммер Бредлі. Дарковер (Дарковер колекція) (1993)

Серії[ред. | ред. код]

  • Серія Атлантів
    • Веб Світу (1983)
    • Веб Тьми (1983)
    • Падіння Атлантиди (1987) (повне зібрання творів Веб Світу і Веб Темряви)
  • Серія Авалона
    • Тумани Авалона (1983)
      • Господиня чарівниця (аудіокнига, видання «Тумани Авалона», частина 1) (1994)
      • Вища королева (аудіокнига, видання «Тумани Авалона», частина 2) (1994)
      • Король Олень (аудіокнига, видання «Тумани Авалона», частина 3) (1994)
      • В'язень Оку (аудіокнига, видання «Тумани Авалона», частина 4) (1994)
    • Лісовий будинок (1993) (з Діаною Л. Пакстон) (також відомий як «Ліси Авалона»)
    • Леді Авалона (1997) (з Діаною Л. Пакстон)
    • Жриця Авалона (2000) (з Діаною Л. Пакстон)
    • Предки Авалона (2004) (написаний Діана Л. Пакстон)
    • Ворони Авалона (2007) (написаний Діана Л. Пакстон)
    • Меч Авалона (2009) (написаний Діана Л. Пакстон)
  • Серія Коліна Макларена
    • Відьма-Гілл (1972)
    • Спадкоємець (1984)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 129.
  5. Internet Speculative Fiction Database — 1995.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]