Екофемінізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екофемінізм, екологічний фемінізм (англ. ecofeminism, від гр. oikos — будинок, родина + femina — жінка) — громадський рух і філософія, що поєднують цілі феміністичного та екологічного активізму. Екофемінізм проводить паралель між експлуатацією природи і і експлуатацією жінки в патріархатних західних суспільствах, підкреслюючи їхню філософську єдність. Основна мета руху полягає в тому, щоб привести світ до первісної гармонії шляхом припинення дискримінації жінок.

Згідно з екофемінізмом, сексизм і деградація природи зумовлені тим, що західна думка схильна в усьому помічати приналежність або до Розуму і духу, абстрактного мислення, наукового методу, технології, контролю, або до природи, тіла, флори, фауни, репродуктивності, інтуїції (тобто, сприймати світ крізь призму бінарності). З поділом на ці ієрархічні опозиції (перший ряд вивищується над другим), що змістовно вкладаються в гендерну поляризацію, пов'язується вся динаміка західного патріархату як головного джерела екологічних руйнувань[1].

Історія руху[ред. | ред. код]

Уперше рух виник на початку 1970-х, починаючи із США та Франції, а потім поширившись і на інші країни. Ґрунтувався на твердженні, що споживацьке ставлення до природи та утиски жінок тісно взаємопов'язані.

Термін "екофемінізм" пов'язується з ім'ям французької дослідниці Франсуази Добоні (Françoise d'Eaubonne), яка у 1974 почала агітувати жінок до екологічної революції, щоб урятувати життя на Землі. Вона намагалася довести, що в чоловічому контролі над виробництвом і жіночою сексуальністю існує безліч недоліків. Це призводить до подвійної кризи:

  • до руйнування навколишнього середовища (за допомогою надприбуткового виробництва);
  • до демографічної кризи (за допомогою штучного маніпулювання процесом народжуваності).

Так само Добоні впливала і на весь наступний розвиток екофемінізму. Центральними питаннями руху, під впливом Добоні, стали:

  • криза сучасності (екологічний дисбаланс завдяки прогресу);
  • розгляд патріархальної (західної) системи у вигляді причини цієї кризи ;
  • агітація людей, які поділяють ідеї руху, домагатися соціальних та екологічних змін.

Екофемінізм у США почав процвітати раніше, ніж в інших країнах. Тоді головними його складовими були: турбота про природу, взята від Партії зелених, і турбота про людський світ у вигляді боротьби з дискримінацією жінок.

Значна частина екофеміністичного руху прагне відтворити містичний елемент, орієнтований на древню релігійність (язичництво, чаклунство, магію, шанування богинь).

Критикиня Елізабет Спелман у роботі Inessential Woman (1988) засуджує тенденцію представляти певний привілейований жіночий досвід або ситуацію як норму[2].

Теми, підняті рухом[ред. | ред. код]

Авторки еко-феміністичних творів[ред. | ред. код]

Повніший перелік - див. Список екофеміністичних авторок.

Екофемінізм у кіно[ред. | ред. код]

Відомі у світі еко-феміністичні групи[ред. | ред. код]

  • Feminists For Animal Rights. Arizona, USA
  • WVE! — Women's Voices for the Earth Montana, USA
  • The Women's Environmental Network United Kingdom
  • EVE Online New York, USA
  • Gaiaguys NSW, Australia
  • Boston Ecofeminist Action Massachusetts, USA

Див.також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харківський державний медичний університет.
  2. Stone Alison. «Ecofeminism as Third Wave Feminism? Essentialism, Activism and the Academy. Chapter 7, pp. 86.» The University of Manchester — Academia.edu. (accessed March 6, 2012).