Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса
| Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса | |
|---|---|
 | |
| 46°28′17″ пн. ш. 30°44′32″ сх. д. / 46.4714250° пн. ш. 30.7424556° сх. д.Координати: 46°28′17″ пн. ш. 30°44′32″ сх. д. / 46.4714250° пн. ш. 30.7424556° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Одеса |
| Адреса | вул. Мала Арнаутська, 46а (на розі із вул. Лейтенанта Шмідта) |
| Конфесія | Реформістський іудаїзм |
| Тип | синагога |
| Тип будівлі | молитовний будинок |
| Стиль | орієнталізм |
| Початок будівництва | 1909 |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України |
| Стан | недіюча |
  Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса — пам'ятка культурної спадщини України, розташована за адресою вул. Мала Арнаутська, 46а (на розі із вул. Лейтенанта Шмідта). Наразі не функціонує як молитовний будинок. Будівля використовується єврейським товариством «Мигдаль».
Історія[ред. | ред. код]
Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса існувала в Одесі ще у першій половині XIX століття. Товариство рубачів кошерного м'яса було одним із найстаріших у місті, являючись тодішнім аналогом сучасних профспілок. На початку 20-го століття громада вирішила звести нову будівлю молитовного будинку. Проєкт будинку було затверджено у квітні 1909 року[1]. Автор проєкту достовірно не відомий, тому що архівна справа втрачена, але є припущення що автором був відомий на той час одеський архітектор Семен Ландесман.
На початку 1930-х років молитовний будинок був закритий. Його останній староста — Герш-Лейб Веприк — загинув в часи голокосту. одразу після закінчення війни у будівлі розмістився гурток парашутного спорту, але згодом будівля була відібрана КДБ.
Повернення єврейській громаді будівлі молитовного будинку відбулося після набуття Україною незалежності, у 1991 році. Співробітники КДБ терміново евакуювалися із будівлі, ліквідуючи усі засоби прослуховування і таким чином пошкодили будівлю.
На даний момент у будівлі молитовного будинку розміщується Міжнародний єврейський громадський центр "Мигдаль", а також Одеське товариство єврейської культури і Одеська асоціація колишніх в'язнів концтаборів.
Архітектура[ред. | ред. код]
Молитовний будинок розташований на розі вулиць, вівтарною частиною направлений вулицю Лейтенанта Шмідта. Із боку вул. Малої Арнаутської до будівлі приникає великий двір із парканом і брамою. Вхід добудинку з заходу, на подвір'ї ділянки.
Архітектура молитовного будинку є подібною до західноєвропейських синагог. Це суттєвих розмірів будівля із вапняку із декором з червоної цегли. Будівля являє собою двоповерховий паралелепіпед середніх розмірів, із 8 вікнами із фасадного боку і 5 — із вівтарного. Фасади будівлі виконані у стилі орієнталізму.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://migdallive.wordpress.com/2011/01/11/синагоги-одессы-синагога-рубщиков-ко/ [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- http://archodessa.com/all/malaya-arnautskaya-46a/ [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://odesskiy.com/ulitsi-v-istorii-odessi/malaya-arnautskaya.html [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://odessa1.com/news/zloveschaya-sinagoga-na-maloy.html [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Улица Малая Арнаутская, 46А / Улица Лейтенанта Шмидта, 10" [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Сайт "Домофото".
|
Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про синагогу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
