Хадашим (синагога)
| Хадашим | |
|---|---|
 Синагога на Вугільній | |
| 49°50′44″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.84556° пн. ш. 24.02694° сх. д.Координати: 49°50′44″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.84556° пн. ш. 24.02694° сх. д. | |
| Тип споруди | втрачена спорудаd і синагога |
| Розташування | Україна, Львів |
| Початок будівництва | 1842 |
| Стиль | необароко |
| Належність | хасидизм |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вул. Вугільна, буд. 3 |
  Хадашим (синагога) (Україна) | |
 | |
 Хадашим у Вікісховищі | |
«Хадашим» (Стара хасидська синагога, синагога «Якоб Гланцер Шул», синагога на Вугільній) — синагога, яка нині не діє, у Львові. Будівля синагоги знаходиться на розі вулиці Вугільної та площі Святого Теодора (поштова адреса Вугільна, 3).
1838 року, після зустрічі львівського рабина Якова Оренштейна з ружинським цадиком Ізраїлем Фрідманом, у Львові відбулися позитивні зміни в ставленні до хасидів[1]. Виник новий хасидський напрям «Хадашим» (новатори), прихильники якого 1840 року на перетині вулиці Вугільної та площі Святого Теодора відкрили Талмуд-Тору[1]. А ще через кілька років, в 1842 — 1844 роках побудовано синагогу «Хадашим», на кошти львівського купця Якоба Гланцера, від якого походить ще одна її назва — «Якоб Гланцер Шул»[2]. 1844 року синагога Якоба Гланцера була другою за розміром після Великої міської синагоги[1].
Синагогу побудували в комплексі з двоповерховою Талмуд-Торою, а в молитовному залі обладнали два яруси галерей для жінок[1]. Тут була також міква. Синагога «Хадашим», подібно до Хасидим Шуль, не підкорялася правлінню єврейської громади[1]. Ця обставина призвела до гострого конфлікту, який вдалося залагодити лише 1848 року. У період нацистської окупації в приміщенні була конюшня, а після війни — спортивний зал[2]. Це єдина з десяти синагог Краківського передмістя, яка збереглася після війни[2]. Після Радянсько-Німецької війни в синагозі працював відомий рабин Давид Кагане, який залишив мемуари про Голокост[3].
Після війни синагога була відновлена й діяла до 1962 року. Її відвідали представники дипломатичних місій Японії та США. 19 травня 1958 року синагогу на вул. Вугільній відвідав посол Ізраїлю Авігдор.
Після смерті останнього рабина Янкеля Гуррарія, радянська влада закрила синагогу, а приміщення передала поліграфічному інституту. Молитовний зал перебудували під спортзал, західні галереї розібрали, олійною фарбою замастили розписи плафона, а також замурували нішу для Арон Га-кодеша в східній стіні.
Зовнішні стіни будівлі відремонтовано в 1990-х роках[2]. (замуроване з лівої сторони вікно показує місцеперебування Арон Га-кодеша)[2].
Будівлю колишньої синагоги займає Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема.
Примітки[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Інтер'єр -
-
Проєкт реконструкції Володимира Підгородецького
.jpg)
.jpg)
.jpg)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
