Харківська хоральна синагога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківська хоральна синагога
Kharkov Synagogue1.jpg
Вигляд з вулиця Пушкінської
Розташування Україна, м. Харків
Координати 49°59′32″ пн. ш. 36°14′05″ сх. д. / 49.9924389° пн. ш. 36.2348639° сх. д. / 49.9924389; 36.2348639Координати: 49°59′32″ пн. ш. 36°14′05″ сх. д. / 49.9924389° пн. ш. 36.2348639° сх. д. / 49.9924389; 36.2348639
Архітектор Яків Гевірц, Валентин Фельдман, Піскунов М.Ф.
Початок будівництва 1912
Кінець будівництва 1913
Стиль Неоготика
Належність Юдаїзм, Хасидизм (з кінця 1990-их)
Адреса вул. Пушкінська, 12

Хора́льна синаго́га (єврейська назва — Бейт Менахем) 1912-1913) — центральна синагога й архітектурна пам'ятка в Харкові.

Історія[ред.ред. код]

Вигляд з Подолу у 2008 році

На місці синагоги в класичному особняку кінця XVIII ст. в 1867-1910 рр. розташовувався молитовний будинок. Конкурс нової синагоги був організований Імператорським Санкт-Петербурзьким товариством архітекторів. Першу премію отримав проект петербурзького архітектора Якова Гевірца, він був опублікований в журналі «Зодчий» у 1909 р. Будівля відсунута углиб ділянки з тієї причини, що необхідно було відміряти відстань в 100 сажнів (213 м) від православного Миколаївського храму (розташовувався на пл. Конституції). Керував будівництвом харківський архітектор М. Ф. Піскунов.

Синагога була закрита в 1923 році «на прохання єврейських трудящих». У ній розмістився «Єврейський робочий клуб імені Третього Інтернаціоналу», з 1941 — дитячий кінотеатр. В 1945 р. в синагозі поновлюється діяльність єврейської громади, однак в 1949 р. її закривають і по осінь 1991 р. в будівлі знаходилося Добровільне спортивне товариство (ДСО) «Спартак».

В 1990 будівлю було передано єврейській громаді міста. З Ізраїлю був обраний рабин, відкрилася єврейська бібліотека, проводились культурні заходи, в будівлі зроблений ремонт, демонтовані спортивні зали. У міру посилення руху хасидів в 1992-1995 роках виник принциповий конфлікт між хасидами і головою реформістської громади Едуардом Ходосом, який привів до переходу синагоги під контроль хасидизму. Після пожежі 1998 р. будівля була відремонтована і відкрита в 2003 р. Автор проекту реставрації харківський архітектор В. Е. Новгородов.

Центральний вхід і зірка Давида на огорожі

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Харківська хоральна синагога — найбільша в Україні й в СНД та друга за величиною в Європі після будапештської. Висота купола 42 м, залу 30 м, даху 25 м, довжина бічного фасаду 50 м, загальна площа 2 067 м². Сховище сувоїв синагоги має висоту 9 м. У залі площею 450 м² можуть розміститися 800-1000 осіб.
  • У провулку Кравцова, 15 з 1957 року по теперішній час знаходиться планетарій, другий за можливостями планетарій в Україні. Спочатку тут була синагога, побудована в 1910-х роках і добровільно передана під клуб єврейською громадою Харкова в 1930-х. Під час війни будівля була напівзруйнована, 14 років простояла порожньою і в 1957 було добудована спеціально для планетарію.
  • Відомо про існування 5 синагог в Харкові до перевороту 1917 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • «В городе. Харьков» № 2 «Харьков туристический. 100 мест, которые нужно увидеть». — Харків: «Тєлєнєдєля-Харків», 2011. — С. 55. — 10 000 прим.(рос.)
  • Парамонов Андрій Федорович Харків. Харківська область.Шляхами Слобідської України. Путівник. — Харків: Біблекс, 2008. — С. 60-61. — ISBN 978-966-2950-20-5(рос.)
  • С. Посохов, О. Денисенко Харьков: Путеводитель. — 2-ге. — Харків: Золоті Сторінки, 2008. — С. 68. — 2 000 прим. — ISBN 978-966-400-087-8(рос.)
  • Дьяченко Н.Т. Улицы и площади Харькова. Очерк. — 4-те, виправлене і доповнене. — Харків: Прапор, 1977. — С. 152. — 50 000 прим.(рос.)
  • сост. А.Ю. Лейбфрейд, В.А. Реусов, А.А, Тиц Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харків: Прапор, 1985. — С. 71. — 10 000 прим.(рос.)
  • Авторський колектив під керівництвом А.П. Голікова Харьков. Краткая справочная книга. — Харків: Прапор, 1976. — С. 208. — 50 000 прим.(рос.)
  • Стаття в російській вікіпедії

Посилання[ред.ред. код]