Франсуаза Барре-Сінуссі

Франсуаза Барре-Сінуссі
Франсуаза Барре-Сінуссі
фр. Françoise Barré-Sinoussi
	Франсуаза Барре-Сінуссі
Ім'я при народженні	фр. Françoise Claire Sinoussi
Народилася	30 липня 1947[…] (79 років) ; Париж , Франція
Країна	Франція
Діяльність	біологиня, вірусологиня, науковий директор, викладачка університету, дослідниця, лікарка
Alma mater	Університет Парижа
Галузь	Вірусологія
Заклад	Інститут Пастера (Париж)
Членство	Французька академія наук; Європейська організація молекулярної біології; Royal Academy of Medicine of Cataloniad
Відома завдяки:	першовідкривач вірусу ВІЛ
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (2008)
	Висловлювання у Вікіцитатах Франсуаза Барре-Сінуссі у Вікісховищі

Франсуаза Барре-Сінуссі (фр. Françoise Barré-Sinoussi, нар. 30 липня 1947, Париж, Франція) — французька вірусолог, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини 2008 року, яку вона розділила з Гаральдом цур Гаузеном та Люком Монтаньє. Під керівництвом Люка Монтаньє брала участь у відкритті в 1983 році вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), який породжує ВІЛ-інфекцію зі СНІДом у людини.

Біографія

Барре-Сінуссі народилася і виросла в Парижі в 1947 році. У 19 років вона вступила на біомедичну програму в Паризькому університеті. Ще не закінчивши навчання почала працювати в Інституті Пастера, де у той час Жан-Клод Шерманн^[en] вивчав ретровіруси, які спричинюють лейкемію у мишей. У 1974 році їй присуджено ступінь доктора філософії. Після цього Барре-Сінуссі деякий час пропрацювала у Національному інституті охорони здоров'я США, але потім повернулася в лабораторію Шерманна. Її відділення займалося пошуком зв'язку між ретровірусами і раком^[4].

У 1982 році Барре-Зануссі вперше зіткнулася з епідемією нової хвороби — СНІД. Усього за два тижні вона зі своєю командою змогла виділити вірус-збудник хвороби. Пізніше він отримав назву вірус імунодефіциту людини. Завдяки цьому, вже наступного року були створені тести, які дозволяли визначити наявність антитіл до вірусних білків у крові людини, а у 1996 році стало можливо розробити антиретровірусну терапію^[4]. Стаття про це відкриття була опублікована в журналі «Science» в травні 1983 року^[5].

Через деякий час після відкриття, американська лабораторія під керівництвом Роберта Галло тож заявила про виділення вірусу, і деякий час претендувала на першість. Для його розв'язання були залучені навіть президенти США і Франції. Врешті решт пріоритет було визнано за французькими науковцями. За спогадами самої Барре-Сінуссі цей конфлікт сильно погіршив сприйняття наукової спільноти, оскільки люди вважали, що науковців цікавить лише слава першовідкривача, а не реальна допомога хворим^[6].

Дуже швидко після відкриття, багато хворих на СНІД людей почали звертатися до Барре-Зануссі по допомогу. Хоча вона розуміла, що створення ліків потребує значного часу, і багато людей не зможе їх дочекатися, вона активно спілкувалася зі спільнотою хворих. Вона адвокатувала їхні інтереси, захищала їх від стигматизації, лобіювала більш активне дослідження хвороби. У середині 1980-х років вона здійснила подорож до Африки, де, вразившись масштабами епідемії, почала докладати зусиль щоб залучати допомогу бідним країнам для боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом: від підвищення інформованості населення про хворобу і способи її поширення до діагностичних центрів, які дозволяли б швидко виявляти хворих. У 1988 році вона разом з колегами заснували Міжнародне товариство боротьби зі СНІДом^[en]^[4].

У 1988 році Барре-Сінуссі очолила лабораторію в Інституті Пастера^[7].

У 2008 році вона була однією з тих, хто отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини. Барре-Сінуссі отримала чверть премії: половину премії отримав Гаральд цур Гаузен за відкриття папіломавірусу людини, а друга половина дісталася науковиці та її керівнику, Люку Монтаньє^[8].

З 2012 по 2014 рік вона була президентом Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом^[9].

Нагороди й звання

Член Французької академії наук (2009)
Нобелівська премія в галузі фізіології або медицини (2008)
Орден Почесного легіону (2013)

У кіно

Барре-Сінуссі зіграла головну роль у документальному фільмі "Контрабандисти" 2015 року^[10] і документальному фільмі "За страхом" 2016 року^[11]. Обидва фільми присвячені різним аспектам впливу СНІДу на життя людей і проблемам що стають на шляху боротьби з ним.

Персонаж Франсуази Барре-Сінуссі присутній у ігровому фільмі "І оркестр грав^[en]", що переповідає історію зіткнення людства з епідемією СНІДу. Її роль у фільмі виконала Наталі Бай^[12].

Примітки

↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1473980/Francoise-Barre-Sinoussi
↑ http://www.nndb.com/lists/494/000063305/
↑ www.academie-sciences.fr
d:Track:Q107214467
1 2 3 FRANÇOISEBARRÉ-SINOUSSI Nobel Prize in Physiology or Medicine 2008(англ.)
↑ Isolation of a T-Lymphotropic Retrovirus from a Patient at Risk for Acquired Immune Deficiency Syndrome (AIDS)(англ.)
↑ The Extraordinary Path of Nobel Laureate Françoise Barré-Sinoussi(англ.)
↑ FRANÇOISE BARRÉ-SINOUSSI, BORN IN 1947. The Institut Pasteur(англ.)
↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2008(англ.)
↑ Françoise Barré-Sinoussi(англ.)
↑ Passeurs 2015(англ.)
↑ Behind the Fear(англ.)
↑ And the Band Played On(англ.)

Посилання

[[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1473980/Francoise-Barre-Sinoussi_http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1473980/Francoise-Barre-Sinoussi]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.britannica.com/EBchecked/topic/1473980/Francoise-Barre-Sinoussi

[[http://www.nndb.com/lists/494/000063305/_http://www.nndb.com/lists/494/000063305/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.nndb.com/lists/494/000063305/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107214467">www.academie-sciences.fr<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107214467]]</div>-3] www.academie-sciences.fr
d:Track:Q107214467

[nobelprize-4] 1 2 3 FRANÇOISEBARRÉ-SINOUSSI Nobel Prize in Physiology or Medicine 2008(англ.)

[5] Isolation of a T-Lymphotropic Retrovirus from a Patient at Risk for Acquired Immune Deficiency Syndrome (AIDS)(англ.)

[6] The Extraordinary Path of Nobel Laureate Françoise Barré-Sinoussi(англ.)

[pasteur-7] FRANÇOISE BARRÉ-SINOUSSI, BORN IN 1947. The Institut Pasteur(англ.)

[8] The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2008(англ.)

[9] Françoise Barré-Sinoussi(англ.)

[10] Passeurs 2015(англ.)

[11] Behind the Fear(англ.)

[12] And the Band Played On(англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024) • Рамсделл / Бранков / Сакаґуті (2025)

Генеалогія та некрополістика	Geni.com · Roglo · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Babelio · Bibliothèque interuniversitaire de Santé · Isidore · LibraryThing
Наука	NobelPrize.org
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Le Dictionnaire universel des Créatrices · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Prabook · Who′s Who in France
Довідкові видання	FemBio database · Munzinger IBA · NNDB
Нормативний контроль	BNF: 12712446r · FAST: 1990207 · Freebase: /m/04mztv8 · GND: 1207130745 · ISNI: 0000000066526778 · J9U: 987007398429005171 · LCCN: n87122463 · MAK: 9810638184705606 · NKC: xx0159898 · NLP: a0000003226459 · PTBNP: 200971 · SUDOC: 073523429 · VIAF: 76439428